Чи можливий мир в Україні вже восени

Палаючий Вовчанськ

Останніми днями знову активізувалися розмови про переговори після закінчення війни в Україні. Про це заявив, зокрема, Путін.

Потім Зеленський підтвердив, що хотів би бачити РФ на другому саміті світу, а сьогодні він звернувся до країн Заходу з проханням «зробити так», щоби вже цієї осені війна закінчилася.

Втім, подібні заяви звучали і раніше постійно, але ні до яких результатів не призводили. Але якщо подивитися на ситуацію глобально, то за яких варіантів взагалі можливе припинення війни в Україні?

Є три сценарії

Перший – це повний розгром однієї зі сторін, коли вона буде змушена прийняти умови, продиктовані переможцем. На 100% виключати такий варіант не можна (наприклад, у разі початку дестабілізації в суспільстві та розвалу армії в одній із країн, що воюють), але поки це виглядає малоймовірним.

Другий – глобальні домовленості у трикутнику Україна-Захід-Росія, які б врегулювали весь спектр протиріч між сторонами і призвели до укладання повноцінного мирного договору між Україною та РФ, і, можливо, нового договору про безпеку в Європі. Такий варіант в найближчому майбутньому також поки що, м'яко кажучи, не сильно проглядається. Принаймні, якщо не буде якихось кардинальних політичних змін в Україні, Росії чи Заході.

Третій варіант, і він єдиний реальний варіант для завершення війни найближчим часом, це зупинка бойових дій по лінії фронту. Цей сценарій має своїх прихильників і противників, і в Україні, і в Росії, і на Заході (їх аргументи ми вже неодноразово наводили). Але це, зазначимо ще раз, єдиний зараз варіант, коли війну можна зупинити швидко.

Що потрібно, щоб цей сценарій здійснився на практиці

Прямо чи опосередковано у війну залучено чотири сили: Україна, Росія, глобальний Захід (підтримує Україну), глобальний Південь (допомагає Росії обходити санкції). І далі розв'язуємо рівняння:

1. З цих чотирьох сил однозначно за якнайшвидшу зупинку війни глобальний Південь.
2. Україна та Захід проти. Вони офіційно дотримуються “формули світу Зеленського”, яка передбачає виведення військ РФ на межі 1991 року.
3. Путін у червні, оголосивши свої “мирні пропозиції”, також, по суті, виступив проти такого варіанту, оскільки зажадав виведення українських військ із чотирьох областей як умову припинення вогню.

Щоправда, ходять різні чутки, що реальна позиція і РФ, і України, і Заходу не така категорична. Але поки що підтверджень цим чуткам немає. Таким чином, щоб зупинка війни по лінії фронту стала реальністю, потрібна зміна позиції її учасників. І тут є два сценарії.

Перший – якщо такий варіант погоджується Захід. У цьому випадку він може об'єднати зусилля з глобальним Півднем для тиску на обидві сторони з метою зупинення війни по лінії фронту. І навіть якщо і Київ, і Москва будуть проти, в умовах єдиної позиції решти світу вони «пропетляти» ніяк не зможуть. А швидше за все, навіть не намагатимуться «петляти», а включатимуться до процесу переговорів, спробувавши отримати найкращі для себе умови.

Другий – якщо до необхідності зупинення війни лінією фронту прийдуть і Україна, і Росія. РФ тут особливо складнощів не буде – дружні їй країни такий варіант підтримають. Щодо позиції Заходу є питання – чи підтримає він наміри Києва погодитись на зупинку війни. Або почне відмовляти, як це було за часів Стамбульських угод. Але зараз є велика ймовірність того, що підтримає. Оскільки, на відміну від весни 2022 року, впевненість у можливості заподіяння Росії повної військової поразки вже не така сильна, зате все більше страху перед переростанням війни в Україні в Третю світову.

Втім, це все теоретичні викладки. Поки що мало що вказує на те, що хоча б одна з воюючих сторін готова змінити свою позицію щодо зупинення бойових дій по лінії фронту, що, судячи з заяв Путіна, стало малоймовірним після настання ЗСУ в Курській області. Але, повторимося, з усіх варіантів якнайшвидшого закінчення війни це єдиний реалістичний.

Думка автора може не відображати думку редакції

Source link