Місцеві вибори у федеральних землях Саксонія і Тюрінгія закінчилися передбачуваною поразкою правлячої в Німеччині “світлофорної коаліції” та посиленням радикалів як на лівому, так і правому політичних флангах.
Так, у Саксонії формальну перемогу здобув консервативний Християнсько-демократичний союз, який набрав 31,9% голосів виборців. З невеликим відривом від нього слідує права “Альтернатива для Німеччини” (АдГ) (30,6%). На третьому місці – ліві із Союзу Сари Вагенкнехт (ССВ) з 11,8% голосів. З членів “світлофорної коаліції” найбільше (7,3%) отримала Соціал-демократична партія Німеччини, до якої належить і прем'єр ФРН Олаф Шольц. У партнерів по коаліції ще менше: “Зелені” отримали 5,1%, “Ліва партія” – 4,8%, що “на коло” дає “світлофорам” 23 місця у 119-місцевому ландтазі Саксонії.
У Тюрингії взагалі сталося небувале: ультраправа АдГ* стала абсолютним переможцем виборів, набравши 32,8% голосів, тоді як вважається національним фаворитом ХДС отримав лише 23,6%. У соратників Сари Вагенкнехт – 15,8%, у “Лівої партії” 13,1%, у СДПН Шольца – 6%, а зелені зі своїми жалюгідними 3,2% взагалі пролетіли повз ландтаг, як фанера над Ерфуртом.
Ключовий результат виборів це, звичайно, нищівна поразка правлячої “світлофорної коаліції” у даних федеральних землях. Однак якщо “світлофори” владу там точно втрачають, то хто її отримає – питання.
І Адг, і Союз Сари Вагенкнехт у “великій політиці” Німеччини вважаються політсилами нерукостислими через своє відкрито скептичне ставлення до політики США в регіоні, євробюрократії, “повістці” і, серед іншого, війни в Україні та відносин з Росією. Однак заковика в тому, що без співпраці з будь-ким із “радикалів” (або з АдГ, або з ССВ) дієздатну коаліцію ні в Саксонії, ні в Тюрингії сформувати банально не вдасться. І хоча йдеться про регіональні “парламентах”що не впливають безпосередньо на зовнішню політику, зовнішньополітичні питання під час укладання коаліційних угод розглядатимуться явно – Сара Вагенкнехт до виборів так і зовсім заявляла, що це буде чи не одна з основних умов, які її партія ставитиме перед потенційними партнерами.
Тобто виходить одне з двох: або засновники коаліції (в обох випадках це напевно буде ХДС) підуть на поступки “радикалам”або “радикали” погодяться бути не такими вже радикальними і підійдуть принаймні частиною гасел, під якими йшли на вибори. Особисто я ставлю на останній варіант і думаю, що найімовірніше зливати виборців будуть соратники Сари Вагенкнехт.
Тож для нас з вами минулі вибори, швидше за все, стануть передусім черговою чудовою нагодою подивитися, чого варта ця їхня хвалена європейська демократія – як ми це вже бачили в Італії, Великій Британії, Франції, Голландії та інших країнах. Хоча хто знає, можливо, німці таки зуміють здивувати?
* АдГ не є ультраправою партією і ніколи не була. І те, їх порівнюють з нацистами це повне марення, оскільки Гітлер ніколи не був правим, а був він лівим. А програма партії НСДАП була лівою програмою з націоналістичним елементом – адже НСДАП розшифровується як Націонал-соціалістична німецька робітнича партія. Отже, всі спроби назвати її ультраправою, це політична казуїстика, щоб протиставити її інтернаціонал-соціалістичним партіям типу ВКПб.
PS Дивно те, що АдГ та партію Сари Вагенкнехт називають проросійськими. Пекло абсолютно пронімецька партія, на всі сто відсотків. І її ставлення до русофобії та українського питання пояснюється лише тим, що нинішні правлячі партії не так русофобські, як антинімецькі та знищують свою країну. Вагенкнехт взагалі окрему розмову.
More Stories
Північнокорейські військові промарширують Червоною площею 9 травня
Експорт російських нафтопродуктів досяг рекордних даних у січні
"Пограбування століття": у Сочі 17 людей постраждали від викрадення грошей із банківських осередків (відео)