Австралійський евкаліпт "на службі у Греції" (відео)

Австралійці, які приїжджають до Греції, з подивом виявляють тут своє знакове евкаліптове дерево, – вони ніяк не могли припустити, що воно може тут зустрітися і бережно вкрити своїми гілками від палючого грецького сонця.

«Благословенні» дерева наповнюють ароматом свого листя грецькі вулиці і привітно кличуть відпочити в тіні своїх розлогих гілок.

Піонер-ботанік Теодорос Г. Орфанідес, який народився 1817 року, все своє життя присвятив ботанічним дослідженням та темі іноземних рослин, які могли б принести користь Греції. Цей шановний у науковому світі вчений обіймав професорську посаду в Афінському університеті та зробив значний внесок у створення Ботанічного музею університету.

Орфанідес брав активну участь у глобальному обміні ботанічними знаннями в 19 столітті. Цей період був особливо відзначений європейськими вченими та дослідниками, які збирали та привозили на свої рідні землі різні види рослин з усього світу. Серед них виявився і евкаліпт — дерево, що швидко росте, відоме своєю стійкістю і, що важливо, практичним застосуванням.

Вибір евкаліпта, що росте в Австралії, був зовсім не випадковий. Це дерево славиться швидким зростанням та пристосовністю до клімату, що робить його ідеальним для впровадження в інші частини світу. Але для Греції його справжня цінність полягала й у здатності процвітати в болотистих місцевостях, у ймовірній успішності боротьби з малярією — на той час це була серйозна проблема охорони здоров'я.

У 19 столітті малярія становила серйозну загрозу для грецьких жителів, особливо у болотистих регіонах. Там стояча вода була ідеальним середовищем для розмноження комарів. Евкаліптове дерево з його високою швидкістю поглинання води допомогло осушити болота, внаслідок чого скоротилася популяція комарів і знизилася захворюваність на малярію. Користь для здоров'я, у поєднанні з придатністю евкаліпту для лісовідновлення та виробництва деревини, зробила його привабливим варіантом для Орфанідес.

Вчений представив евкаліпт у Греції, як елемент ширшої стратегії зі збагачення природних ресурсів країни та вирішення екологічних проблем. Він побачив потенціал цього дерева у вирішенні проблем зі здоров'ям та як засоби боротьби з вирубкою лісівяка була зростаючою проблемою в кількох регіонах країни. І мав рацію.

Перші евкаліпти були посаджені в різних регіонах Греції, особливо в місцях, де водовідвідні властивості дерева могли бути найкориснішими. Прибережні регіони, сільськогосподарські райони та болота були серед основних місць для цих перших посадок. Швидке зростання дерева та його здатність адаптуватися до різних умов забезпечили його успіх по всій країні.

Ввезення евкаліпта в Грецію вплинула як на довкілля, так і на громадське здоров'я. Згодом це дерево стало звичайним явищем у багатьох частинах країни. Воно сприяло лісовідновленню та забезпечувало цінні деревні ресурси. Його присутність у болотистих районах також допомогла знизити захворюваність на малярію, покращивши громадське здоров'я у постраждалих регіонах.

І навіть, як не дивно це звучить, евкаліпт став символом масштабних змін у грецькому суспільстві у 19 столітті. Греція на той час прагнула модернізуватись і відповідати європейським стандартам, і успішне впровадження цього іноземного виду рослини відбивало її відкритість інноваціям та готовність приймати нестандартні рішення.

Евкаліпт став гідною окрасою грецького пейзажу. Його велична висота збільшила різноманітність місцевої флори, а мальовничі гаї ненав'язливо та успішно вписалися у навколишнє середовище. Поступово ароматне листя цих дерев та його характерний силует стали звичними елементами грецької сільської місцевості, гармонійно поєднуючись із місцевими краєвидами.

Прозорливість Теодороса Г. Орфанідеса безсумнівно принесла користь Греції, а евкаліптове дерево стало прикладом людської винахідливості у використанні природи на благо людства.

Source link