Чи стане Ізраїль воювати з Ліваном

Усі, хто цікавляться ситуацією на Близькому Сході, ворожать, чи почне Ізраїль війну з Ліваном після обстрілу 27 липня зайнятих Ізраїлем Голанських висот, внаслідок чого загинули 12 мешканців друзського села Мадждаль-Шамс.

Ізраїль звинуватив в атаці ліванську “Хезболлу” (та свою причетність заперечує). Міністр закордонних справ Ісраель Кац уже заявив, що “До кінця війни “Хезболла” буде розгромлена, а Ліван серйозно постраждає”. Щоправда, наразі справа обмежилася ракетно-бомбовим ударом ВПС Ізраїлю по Лівану в ніч на 29 липня.

Варто зазначити, що Ізраїль та Ліван і так формально перебувають у стані війни, тож коректніше говорити про відновлення активної фази військових дій. Але й воно під великим питанням. Багато чого у плані певності з цього питання чекали від засідання військового кабінету Ізраїлю в ніч проти понеділка. Насправді результатом стала така заява: “Військово-політичний кабінет уповноважив прем'єр-міністра Біньяміна Нетаніягу та міністра оборони Йоава Галанта обрати форму відповіді на удар по Мадждаль-Шамсу”.

У перекладі з політичного на зрозумілий – вирішили поки що нічого не вирішувати. А оскільки з якоюсь метою кабінет таки збирали, то, найімовірніше, вирішили поки не розпочинати повномасштабну кампанію, про що, до речі, ще до засідання військового кабінету писали ізраїльські ЗМІ на кшталт порталу Ynet.

Зрозуміти Ізраїль у цьому плані можна. Спочатку запланована як “маленької переможної війни” кампанія в секторі Газа недозволено затягнулася і вже поглинула чималі матеріальні та людські ресурси, а найголовніше – закінчуватися вона поки що не збирається, і в цих умовах для Тель-Авіва ризиковано розпочинати війну на другому фронті. Тим більше, що Ліван у будь-якому випадку є більш серйозним противником, і війна з ним вимагатиме ще більше сил та коштів. І якщо говорити конкретно про кошти, то в цьому плані Ізраїль завжди змушений орієнтуватися на США, чиї запаси (і без того не нескінченні) серйозно виснажені кампанією в Україні (та й самим Ізраїлем під час палестинської кампанії). Крім того, після досить сумнівних результатів кампанії в Газі ізраїльські військові безперечно не такі впевнені у своїх силах, як ще рік тому.

Однак якщо Ізраїль вирішить ухилитися від війни і залишити обстріл без відповіді, то наслідки цього можуть бути також неприємними: подібна демонстрація слабкості навряд чи залишиться непоміченою сусідами, включаючи той же Іран, але далеко не тільки. Тут навіть Туреччина на чолі з Ердоганом може вирішити, що не такий страшний біса, як його малюють, і свої антипатії до Ізраїлю можна спробувати вдягнути щось більш матеріальне.

Загалом ситуація для Ізраїлю із серії “дуже не дуже”, і буде цікаво подивитися, яке з поганих рішень нарешті віддасть перевагу Тель-Авіву і як намагатиметься мінімізувати його наслідки.

Source link