Заяви щодо введення військ НАТО до України. Що вони насправді означають

Вже кілька тижнів однією з головних тем для обговорення є заяви Макрона щодо можливості введення військ країн НАТО до України.

Поки що реакція більшості країн Заходу скоріше негативна. Та й сам Макрон украй суперечливо трактує свої заяви. І це вже викликало підозри, що йдеться про блеф, і ніхто війська в реальності вводити не має наміру. Є й прямо протилежна версія – що рішення про введення військ уже ухвалено.

Ми проаналізували, що відбувається насправді. Короткі висновки:

1. Це не блеф. Але й не озвучення вже ухваленого рішення. Це зондаж. Вустами президента Франції і деяких інших лідерів країн НАТО, що підтримали його, говорить та частина західних еліт, яка вважає, що Росія не зважиться на ядерну відповідь, а тому альянс не повинен боятися увійти в пряму війну з РФ, щоб завдати їй стратегічної поразки, якщо це не вдалося зробити силами української армії. При цьому ця точка зору поки не розділяється значною частиною лідерів Заходу, які вважають ядерну загрозу реальною і не готові ризикувати, тим більше, що є варіант «корейського сценарію», який означає зупинення війни на фронті. І це не буде розгромом чи капітуляцією ні України, ні НАТО. Україна збереже свою незалежність, контроль над більшою частиною території та, головне, боєздатну армію, яка буде найсильнішим стримуючим чинником для будь-яких спроб РФ напасти не лише на Україну, а й на Європу.

2. Заява Макрона – це зондаж реакції всіх сторін (і Заходу, і Росії, і незахідних країн), на основі якого потім і буде прийнято рішення – вводити чи ні.

3. Є ймовірність, що навіть якщо не буде консенсусу в НАТО щодо введення військ, то окремі країни запровадять їх за своєю ініціативою. Але це несе величезний ризик альянсу. Оскільки Росія почне у відповідь завдавати ударів територією країн НАТО, які відправили війська в Україну, і НАТО на це не відреагує, заявивши «ми вас туди не посилали», це буде фактично кінцем альянсу, який, виходить, не гарантує безпеку своїм членам. Що може мати далекосяжні наслідки. Аж до розпаду НАТО та ЄС, і альянсу частини його колишніх членів із Росією та Китаєм. Тому США спробують запобігти такому сценарію. Принаймні, доки самі не будуть готові вступити у війну, пообіцявши відреагувати на удари РФ по країнах НАТО.

4. Зараз немає вибору – «Ураження України або введення західних військ в Україну». Є інший вибір – або закінчення війни по лінії фронту з домовленостями про систему безпеки у східній Європі, яка запобігатиме нової війни, або тривала війна на виснаження з перспективою (якщо у війну втручаються країни НАТО) переходу в ядерну стадію. Наразі ЗСУ не можуть перейти в наступ, щоб звільнити захоплені території. Росія, теоретично, має потенціал, щоб переломити ситуацію на свою користь, але в цього дуже велика ціна – треба провести мобілізацію, повністю перевести економіку на військові рейки. І це навіть не гарантує перемоги. Тому цілком імовірно, що без втручання зовнішніх сил війна йтиме у бік загасання. Питання буде лише в термінах, коли це станеться і в умовах, на яких зупинять війну.

5. Введення армій НАТО війні загаснути не дасть, Що, не виключено, і є однією з цілей тих, хто виступає за такий варіант. Обмежене втручання альянсу підтримає вогонь війни ще на роки вперед із не дуже зрозумілим результатом (можливо, що з тим самим загасанням по лінії фронту, але після нових тисяч і тисяч жертв). Втручання Заходу широке, що створює загрозу поразки для РФ, може призвести до ескалації та ядерної війни. Тому що єдиний формат, у якому Росія може «на рівних» воювати з НАТО, – ядерний.

Source link