Як проходили вибори на анексованих територіях України

Вперше відбулися вибори в українських регіонах, анексованих Росією. Як голосували українці? Москва говорить про “високу явку”.

Джерела DW, які не з чуток знайомі з ситуацією, розповідаютьяк проходив процес в Енергодарі, Бердянську, Луганській області

Західні країни назвали “вибори” в анексованих Росією частинах України незаконними, але в Москві вже встигли відзвітувати про особливо “високу явку” в “нових регіонах” (саме так в РФ називають окуповані частини Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей України). Водночас, джерела DW у Запорізькій та Луганській областях говорять про те, що чимало українців, які залишаються жити на анексованих територіях, робили все, щоб проігнорувати “вибори”. Наведені далі імена співрозмовників із міркувань безпеки змінені.

На окупованих територіях, на відміну від російських регіонів, де голосування відбувалося з 15 до 17 березня, процес активізувався на початку тижня. З 11 березня школярів перевели на дистанційне навчання, школи закрили для роботи виборчих комісій, а представники влади у супроводі озброєних військових розпочали обхід будинків для збору підписів, розповідають джерела DW.

Енергодар

В Енергодарі, який з 2022 року в російській окупації, та прилеглих селах такий підхід до голосування обґрунтували заходами безпеки – “щоб не створювати черги”, каже громадська активістка та співробітниця Запорізької АЕС Олександра. Вона виїхала з міста влітку 2023 року, але підтримує постійний зв’язок із тими, хто залишився. За її словами, після досвіду так званого “референдуму про приєднання” регіону до РФ восени 2022 року місцеві очікували на такий самий тиск і під час “виборів” президента. Однак цього разу все пройшло “спокійніше”. Олександра розповідає:

“Мої знайомі, які мешкають у багатоквартирних будинках, їм (представникам влади) не відкривали, а ті не наполягали, як раніше, під час “референдуму, а просто йшли собі далі”.

За її інформацією, багато місцевих в ці дні закрилися вдома і навіть відключили телефони, щоб уникнути участі у “виборах”. Картинку підтримки створювали “фанати” Росії, каже вона, які “намагаються засвідчити своє бажання догодити президенту і чинній “владі”.

В умовах “виборів” вдома принципу таємниці голосування не дотримувався: нерідко тих, хто відчиняв двері членам комісії, знімали на камеру. Це підтверджують і поширені у соцмережах відео. Зіпсувати бюлетень у присутності людей з автоматами у таких випадках було неможливо, каже співрозмовниця видання.

Можливість проголосувати і вдома, і на дільниці дозволила проросійськи налаштованим мешканцям віддати свій голос двічі: за словами Олександри, її знайомі розповідали, що жодного обліку “виборців” не було. Деякі бюлетені на окупованих територіях відрізнялися від російських відсутністю голограми та печатками, вони виглядали як “роздруковані на принтері”.

Бердянськ

Люди ховаються, а сусіди здають, розповідає уродженка Бердянська Христина:

“Багато моїх знайомих просто поїхали на цей період з міста, бо є такі сусіди, які відчиняють двері і звітують, хто ховається вдома. Дехто просто позакривався. Навіть телефони відключили. Усі налякані”.

Христина працювала у публічному секторі та виїхала із захопленого рідного міста восени 2022 року, але, як і раніше, підтримує зв’язок із тими, хто там залишається. Масово обходити будинки для голосування у Бердянську розпочали 15 березня, до того підписи збирали, переважно, у прилеглих селах, розповідає жінка:

“Розповідають, що по всьому місту ходили групами з двох цивільних та двох озброєних автоматами військових – збирати підписи за списками. Щоправда застарілим – у них були і імена тих, хто багато років тому продав квартиру та переїхав. Люди кажуть, що поводилися (представники) виборчих комісій) ввічливо – буквально вмовляли відчинити двері, без примусу, як під час “референдуму”.

Про випадки відмови від голосування або зіпсування бюлетенів їй невідомо, хоча вона переконана, що це було неможливо “під дулами автоматів” – так само, як і зберегти таємницю голосування. З проханнями проголосувати “за найкраще майбутнє”, каже Крістіна, підходили і до людей на вулицях:

“Про таке, щоб хапали, я не чула, але кажуть, що відмахнутися було важко: йшли по п’ятах. На вулиці голосували лише ті, хто був у списках. Інакше просили взяти на ділянці відкріпний талон, щоб проголосувати на місці. наявності паспорта РФ навіть не питали”.

Напередодні голосування активізувалися роботи з ремонту доріг та дахів будинків. Про відверті випадки підкупу Христині невідомо. Хоча, як розповідають її джерела, на зборах голів ОСББ оголошували, що той будинок, де проголосує більше мешканців, насамперед буде модернізовано:

“До того до Бердянська завезли нові автобуси та встановили у будинках нові ліфти, обіцянки вони виконують. Ті голови ОСББ, які пішли на співпрацю, через це тиснуть на мешканців. Але є й такі, хто на ці збори ходить вимушено, щоб будинок не віддали у підпорядкування комусь іншому, і досі уникає подання реквізитів на внесення до реєстрів РФ”.

За її словами, на початку березня в Бердянську було вбито місцеву колаборантку, причетну до організації виборів, а в деяких районах міста, зокрема, на бульварі Гайдара, з’являлися листівки з погрозами іншим колаборантам.

Луганська область

Мешканка одного з населених пунктів Старобільського району Луганщини Ганна у розмові з DW зазначає, що “вибори” пройшли спокійніше, ніж вона очікувала. Хоча виборчих дільниць у школах не було, дітей з 11 березня все ж таки перевели на дистанційне навчання, “побоюючись провокацій”. За словами жінки, не тиснули, вимагаючи обов’язково проголосувати навіть на працівників одного з привласнених РФ українських держпідприємств. Але говорити про вибори не прийнято, бо жахливо. Вона розповідає:

“Як такої помітної агітації не було. Висіли рекламні постери не тільки Путіна. А в день тиші зобов’язали це все зняти”.

Ажіотажу на виборчих дільницях вона не помітила, а у дні виборів людей на вулицях поменшало. За її спостереженнями, зі скриньками для голосування ходили переважно по будинках маломобільних людей, прийшли, наприклад, до її сусіда:

“Він розповів, що навіть прізвище чи документи не запитали, підпис поставив – і все. Він був без окулярів, тож не зрозумів навіть, за кого проголосував”.

Сама жінка не голосувала, як і більшість її знайомих. Але напередодні та під час виборів люди відкрито не обговорювали, чи збираються голосувати і за кого саме: “На такі теми взагалі не прийнято говорити, хіба що натяками, бо страшно, що здадуть”.

Source link