Заява Макрона про те, що розглядається можливість запровадження військ країн НАТО до України (хоч, за його словами, консенсусу з цього приводу поки що не досягнуто), прозвучало, як сенсація.
Досі головну тезу всіх західних країн щодо можливості безпосередньої участі їхніх армій у війні в Україні можна було описати одним словом: “ніколи”.
Про те, що армії НАТО ніколи не воюватимуть проти Росії в Україні, а саму загрозу прямого зіткнення альянсу і РФ треба у будь-який спосіб уникнути, заявляли всі лідери провідних західних країн. Це ж (недопущення прямого зіткнення) називалося і головним мотивом при затримках чи прямих відмовах у постачанні різних західних озброєнь Україні.
І це відбувалося не тому, що на чолі провідних країн НАТО перебувають російські шпигуни, а з цілком очевидної причини: Росія є володарем найбільшого у світі ядерного арсеналу, а тому пряме зіткнення з нею альянсу створює вкрай високу загрозу ядерній війні із взаємним знищенням.
Тим більше, що Москва на різних рівнях постійно дає зрозуміти, що у разі війни з НАТО, через абсолютну несумірність потенціалів альянсу і РФ у звичайних озброєннях, Росія відразу застосує ядерну зброю (нещодавно про це, наприклад, прямо заявив Дмитро Медведєв).
Аналогічні натяки звучали і на випадок, якщо у війну вступить не весь Союз, а окремі його члени. У Москві також давали зрозуміти, що при такому варіанті це буде розцінено, як оголошення війни, з усіма наслідками, що випливають.
Саме тому будь-які натяки на участь військ НАТО у війні в Україні раніше одразу припинялися на офіційному рівні. І вчорашні заяви про те, що армії країн альянсу можуть бути направлені в Україну, пролунали як грім серед ясного неба. Особливо з огляду на те, що буквально днями канцлер Німеччини Шольц заявив, що ФРН не дасть ЗСУ ракети «Таурус», щоб не провокувати ескалацію у відносинах з Росією. І одразу після цього Макрон оголошує, що обговорюється відправка військ країн альянсу в Україну, що означає максимально можливий ступінь ескалації.
Що ж насправді означають ці заяви? Тут є як мінімум два можливі пояснення:
- Ситуація на фронті для української армії настільки тяжка (у тому числі й за особовим складом), що без прямої підтримки військ НАТО утримати оборону ЗСУ не зможуть. Тому альянс та європейські країни обговорюють крайні заходи у вигляді відправлення своїх армій до України. У такому разі заява Макрона виглядає як спроба прозондувати реакцію і європейській громадськості, і Росії на таку можливість і, за підсумком, вже ухвалити остаточне рішення – надсилати війська чи ні.
- Заява Макрона – блеф та піар. З одного боку, з метою підтримати бойовий дух в Україні, продемонструвавши готовність на найрішучіші кроки. З іншого боку – спонукати європейську громадську думку погодитися з необхідністю збільшення військових витрат та допомоги Україні з аргументом «інакше нам із Росією доведеться воювати самим» (нещодавно схожий аргумент використав і Байден, переконуючи конгрес розблокувати допомогу Україні).
Однак реакція громадськості в Європі може виявитися протилежною. Перспектива прямого зіткнення з Росією із загрозою ядерного конфлікту, не виключено, збільшить на Заході кількість прихильників якнайшвидшого припинення війни в Україні.
More Stories
Тімоті Снайдер: "Ми повинні думати, що Росія не може програти, але…"
Conflict Intelligence Team: будинок у Білгороді, ймовірно, зруйнований боєприпасом РФ
США: мисливці застрелили людину, яка зображала з себе оленя в Північній Кароліні