Російські "ухилисти" у Німеччині: їм складно отримати притулок

У ситуації з російськими чоловіками, які не бажають вирушати на війну в Україні, проте дуже рідко одержують притулок у Німеччині, розбиралися журналісти після двох років воєнних дій.

Чому їм так важко отримати притулок, а їхні заявки часто надсилають до інших країн Європейського Союзу? Видання DW зазначаєЩо лише невелика частина росіян призовного віку отримала схвалення своїх клопотань.

Ще у травні 2022 року уряд ФРН оголосив про готовність надавати захист російським чоловікам, які не бажають брати участь у війні проти України. Тим часом статистика Федерального відомства у справах міграції та біженців свідчить, що скористатися можливістю переїхати до Німеччини вдалося лише дуже малу частку російських чоловіків призовного віку. Чим же німецька влада аргументує свої відмови? Журналісти поговорила з організаціями у ФРН, які покликані допомогти чоловікам, які не бажають воювати з РФ.

Схвалення клопотань про притулок поодинокі – трохи статистики

За підрахунками Connection, об’єднання, що спеціалізується на допомозі тим, хто не бажає брати участь у збройних конфліктах, з початку повномасштабної війни в Україні до вересня 2023 року РФ залишили не менше 250 000 військовозобов’язаних чоловіків.

За даними, наданими 23 лютого на запит видання, BAMF підтверджує реєстрацію 1223 клопотань про надання притулку від громадян РФ чоловічої статі віком від 18 до 45 років за 2022 рік. 1150 із них подано з лютого по грудень, тобто після початку російського вторгнення в Україну. У наступному 2023 році подано 3071 клопотання про надання притулку, а у січні 2024 року – 210 заяв.

Число винесених рішень за проханнями склало, відповідно, 559, 1774 і 244. Той факт, що в січні 2024 року кількість рішень за клопотанням про надання притулку перевищує кількість поданих у цьому місяці прохань пояснюється тим, що в статистиці враховуються рішення, винесені в за клопотаннями, поданими раніше.

Частка позитивних рішень про надання захисту (без уточнення, чи йдеться про політичний притулок чи про гуманітарну візу), склала у 2022 році лише 7,2%, у 2023 році – 8,0%, у січні 2024 року – 4,5%. , повідомили у відомстві

Відхилено 158, 297 та 94 заявки відповідно. При цьому 196, 1055 та 94 клопотання були перенаправлені Німеччиною на розгляд до інших країн ЄСвідповідно до Дублінських угод, повідомили в BAMF, уточнивши, що даних про те, скільки саме прохань про притулок направили російські дезертири або особи, які ухиляються від військової служби, відомство не має.

Таким чином, сотні росіян, які подали після початку війни в Україні прохання про притулок у Німеччині, так і не змогли домогтися схвалення своїх клопотань.

Запити від російських ухилістів надходять щодня

Руді Фрідріх із об’єднання Connection каже, що організація щодня отримує запити від російських ухилістів із проханням про підтримку. Після початку “часткової мобілізації” у Росії у вересні 2022 року таких звернень було “надзвичайно багато”, причому надходили вони не тільки від росіян у Німеччині, а й від тих, хто перебував у Росії чи одній із країн, куди виїхали росіяни, які рятуються від мобілізації: Казахстані, Грузії та інших. Щодо дезертирів, які вже покликані на військову службу, обіцянка уряду ФРН про надання захисту справді виконується, зазначає експерт:

“Однак проблема в тому, що багато хто вирішив своєчасно (тобто до отримання повістки) уникнути призову та ризику бути спійманим на вулиці, на роботі, на виході з метро”.

Але, як показує практика, у чоловіків, які залишили Росію превентивно, ще до приходу повістки чи направлення їх у військову частину шанси на притулок як у Німеччині, так і в інших європейських країнах мінімальні. Руді Фрідріх наводить як приклад ситуацію з одним із росіян. Рятуючись від мобілізації, він поїхав до Грузії, а потім дістався Німеччини та подав прохання про притулок.

Правозахисник пояснює, що відмова, отримана ним у середині лютого 2024 року, BAMF обґрунтував тим, що стосовно нього, як чоловіки у віці 25-30 років, “існує незначна ймовірність” того, що його покличуть на війну. Відомство аргументувало свою позицію тим, що молодик не проходив термінову службу, а на війну в Росії нібито відправляють лише резервістів чи добровольців. BAMF також вказувало, що мобілізації повинні піддатися у відсотковому відношенні не так багато людей, щоб можна було вважати високою ймовірність того, що це торкнеться саме його.

Як у ФРН скоригували проблему

Правозахисники, з якими поспілкувалися журналісти DW, стверджують, що набути в Німеччині статусу політичного біженця для росіян, які не бажають брати участь у війні в Україні, дуже складно. На умовах анонімності представниця проекту NxT, що допомагає антивоєнно налаштованим росіянам, розповіла, що критерії при розгляді подібних клопотань стали жорсткішими і в NxT “категорично не рекомендують” цей шлях росіянам, які звертаються до них. Проект радить спробувати знайти в Німеччині роботу, отримати візу фрілансера або записатись на курси німецької мови, які дають право на візу.

“Кожен іноземець, який прибуває в Німеччині, має право подати прохання про притулок, – пояснила представниця BAMF Олена Тресс. – Це стосується і дезертирів з РФ, які не хочуть брати участь у війні. Вони можуть у регулярному порядку отримати міжнародний захист. Однак рішення про надання притулку. як і раніше, приймається в кожному конкретному випадку і включає перевірку благонадійності та наявність критеріїв виключення (наприклад, причетність до військових злочинів).

Особи, які підлягають призову в армію та відмовляються від служби, також можуть просити притулку. Вони отримають міжнародний захист за певних умов (акти переслідування відповідно до розділу 3a Закону про надання політичного притулку (AsylG) у поєднанні з причиною переслідування відповідно до розділу 3b Закону про надання політичного притулку). Однак ймовірність отримання такого захисту для цієї групи людей є нижчою, ніж для дезертирів».

При цьому в BAMF нагадали про інший спосіб перебратися до Німеччини для “груп осіб з Росії, схильних до особливої ​​загрози”, а саме: про гуманітарні візи, видані на підставі параграфа 22 так званого Закону про перебування (Aufenthaltsgesetz) “з термінових причин, що мають гуманітарний” характером або пов’язаним з міжнародним правом” і розрахованих, насамперед, на журналістів, правозахисників та цивільних активістів. Хоча й у цій галузі статистика невтішна.

Source link