"Conversation": як війна в Україні стала «війною бідняків»

Війну в Україні все частіше називають “війною бідняків”, оскільки Зеленський підвищує податки та пропонує суворі закони про заклик на військову службу для недобровольців.

Після провалу українського контрнаступу 2023 року Володимир Зеленський виявляється на серйозному роздоріжжі, де немає легких шляхів. Вимога українського президента наприкінці минулого року закликати в найближчі місяці додатково 500 000 солдатів свідчить одночасно про рішучість та розпач, зазначає видання.Conversation».

Два додаткові законопроекти про військову службу, які уряд вніс до парламенту 30 грудня 2023 року, показують, що Зеленський та його оточення налаштовані серйозно. У той же час, якщо новий підхід до заклику буде прийнятий та реалізований, він чинитиме значний тиск на і без того перевантажені державні інститути та суспільство України.

У них закінчуються люди на заклик?

Як публічно підтвердили високопосадовці, великої кількості добровольців для служби на фронті просто більше не існує. Тому уряд пропонує примусові заходи для забезпечення продовження призову. Вони варіюються від високих штрафів за ухилення від призову до конфіскації майна та заморожування рахунків у приватних банках та навіть анулювання паспортів українських біженців за кордоном.

Заклик до армії, обмеження права і свободи населення, подальша економічна розруха і соціальні лиха різко контрастують з життя укоріненої і непідзвітної еліти, підживлюваної корупцією. Остання група, зокрема, що налічує близько 600 000 чоловіків бойового віку, які проживають у ЄС, стане ключовим об’єктом вербувальних зусиль Києва Звертаючись до них у своїй новорічній промові, Зеленський не скупився на слова: “Ви повинні вирішити, хто ви – біженці чи громадяни”.

Водночас будуть зроблені подальші зусилля щодо переведення економіки України на військові рейки, оголосив український прем’єр-міністр. Запланований призов до армії супроводжуватиметься новою економічною стратегією, яка збільшить податковий тягар на окремих громадян, малі та середні підприємства, а соціальні витрати будуть радикально скорочені.

Поглиблення соціального розколу

Ці заходи, безумовно, стратегічно необхідні – особливо якщо Україна хоче повернути собі ініціативу на полі бою. Але загалом ці дії уряду Зеленського знову викликали в українському суспільстві потенційно розкольницькі дебати про соціальну справедливість, корупцію та суспільний договір між елітою та суспільством. Рівень довіри населення до еліти і так низький, і продовжує знижуватися, а війна все більше сприймається, як “війна, яку ведуть бідні”.

Можливість відкупитися від призову стала одним із найсерйозніших чинників, який впливає на бажання українців воювати: “Якщо в тебе є гроші, ти можеш дати хабар і залишитись вдома. Якщо грошей немає, тебе відправлять на забій”. Так розмірковують українці.

Крім того, демографічні тенденції в українському суспільстві ще більше посилюють несприятливі довгострокові перспективи дедалі більшої кількості людей, які живуть у злиднях. Середня тривалість життя чоловіків знизилася з і без того низьких 65 років у 2021 році до 57 років у 2023 році.

Рівень народжуваності залишається дуже низьким: за оцінками деяких демографів, 2023 року він знизиться до 0,55 дитини на сім’ю. Тим часом з початку війни прискорилася міграція більш кваліфікованого та економічно активного населення. Через війну воювати доводиться переважно бідним верствам населення, які рівень життя продовжує знижуватися.

Примусовий заклик до армії, обмеження прав і свобод населення, подальші економічні потрясіння та соціальне нездужання різко контрастують з тим, що, на загальну думку, є способом життя вкоріненої та непідзвітної еліти, котра підживлюється корупцією.

Зеленському необхідно сформулювати чіткішу мету

Сам Зеленський, можливо, (поки що) не має до цього прямого відношення, і його відносна неуспішність у викоріненні корупції поки що не завдала істотних збитків його популярності. Декілька людей з його оточення явно пов’язані з корупційними діями. У будь-якому разі більш тендітна внутрішня політика серед військової та політичної еліти підірве стійкість та ефективність України у боротьбі зсередини, перетворивши її на пішака в руках росіян.

Україна потребує нового соціального договору між елітою та суспільством, а також переоцінки своєї військової стратегії. Однак і те, й інше малоймовірне. Зеленський та його міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наполягають на тому, що є шлях до перемоги, і що “не мають плану Б”. Ця безкомпромісна позиція відображена у поточних проектах планів.

Однак більше людей – це не стратегія. У разі вони можуть бути частиною стратегії. Щоб виправдати безперечну жертву, на яку Зеленський просить піти українське суспільство, йому необхідно сформулювати чіткішу мету та напрямок. Просте повторення бажаного – повного звільнення країни – рано чи пізно буде сприйняте в Україні та столицях західних партнерів, як фантазія, небезпечно відірвана від реальності на місцях.

Source link