І знову про мобілізацію "закордонних" українців: що думають про неї самі чоловіки, Мін’юст ФРН та Офіс президента України

DW поговорила з українськими чоловіками призовного віку в Німеччині та попросила прокоментувати можливість їхньої мобілізації юриста, фахівця з питань мобілізації.

Рустем Умеров, міністр оборони України, заявив в інтерв’ю Welt TV, Bild та Politico 21 грудня, що чоловіки-громадяни України віком від 25 до 60 років, які зараз перебувають за кордоном, повинні бути мобілізовані до Збройних Сил України. 2024 року вони мають з’явитися до призовних пунктів ЗСУ за кордоном, а у разі саботажу “запрошення” до них будуть застосовані санкції.

Видання DW побесідувало з кількома українськими громадянами призовного віку і запитало, чи готові вони до такого “запрошення” у Німеччині (імена змінені на їхнє прохання).

35-річний Сергій перебуває у Німеччині під тимчасовим захистом з липня 2022 року:

“Мені здається, що це не може бути реалізовано. Куди я мушу з’явитися? У військкомат, якого тут, у Німеччині, немає? Але навіть не фізична неможливість реалізувати це мене зупиняє. Я ставлю собі питання: чому я маю це робити?

На початку війни я ладен був йти на фронт, двічі був у військкоматі, але мене тоді не взяли. А потім я став себе питати, чи справді я готовий до цього, чи страшно мені, за що я воюватиму? І чесно відповідати собі на ці запитання. Тепер я тут і, в міру моїх сил і можливостей, допомагаю хлопцям, які в окопах, серед яких є багато моїх товаришів. Мені шкода, що вони там, але я вже точно туди не піду. Знаєте, що довше я в Німеччині, то ясніше для мене картина корупції в державі та відсутності відповідальності за неї в Україні, які й досі дуже поширені. І мені дуже боляче від цього.

Я вважаю, що ті з чоловіків призовного віку, хто за час війни виїхав з України легально, як я, чи нелегально, і отримав за кордоном тимчасовий захист, свій вибір уже зробили. Не буде серед них тих, хто добровільно відгукнеться на заклик йти на фронт. І примус точно ні до чого не приведе.

42-річний Миколай перебуває в Німеччині під тимчасовим захистом з липня 2023 року, воював з березня 2022 року по червень 2023 року, демобілізований за станом здоров’я:

“Для мене ця ініціатива міністра оборони не зрозуміла зовсім. В Україні зараз дуже багато чоловіків – вони сидять у розважальних закладах, гуляють, відпочивають, п’ють і не соромляться виставляти напоказ, що їх не забирають на фронт. І це я бачив лише у Харкові, коли з фронту мав можливість приїжджати туди на день.А є ще Київ, Львів, Тернопіль та інші великі міста.Є різні публічні особи, як один блогер, який бравірував тим, що колись служив, а тепер займається тим, що з мирного міста постить на свою мільйонну аудиторію, але на фронт не йде.

Ті люди, які хотіли піти на війну, взяли в руки автомати та пішли – як добровольці чи на заклик. А ті, хто виїхав за кордон, бояться саме цього, вони не хочуть цієї війни. Вони не труси, зовсім ні, але у них є страх за своє життя, і він найсильніший. Не бачу сенсу забирати цих чоловіків звідси, вони не будуть підтримкою для України, яка потрібна. Тому що люди, які бояться – тягар для військових, на фронті вони стають “гарматним м’ясом”.

Я це бачив на власні очі, я це знаю з власного досвіду. Така людина чує десь постріл або вибух і інстинктивно збігає з позицій, або коли в нього від страху сіпається рука, і граната вибухає прямо в окопі – такі ситуації мають дуже трагічні наслідки для всіх військових, які покладаються на побратимів-послужників.

Щоб зібрати людей, не потрібно витрачати 500 мільярдів гривень на мобілізацію тих, хто перебуває за кордоном. Ці гроші потрібно витратити на армію прямо зараз – купити дрони, зброю, амуніцію для тих, хто вже на фронті”.

Іван, 25 років, студент, мешкає в Німеччині 10 років, має громадянство України:

“Коли Росія брутально напала на Україну, я поїхав у бік моєї батьківщини. До цього в мене був дуже гострий позив. Але тоді чи не одразу я зіткнувся з потоком українських жінок з дітьми, яким дуже потрібна була допомога. І з того часу закрутило саме з ними – розмістити, облаштувати, допомогти з документами, дітей до шкіл записати, перекладати у лікарів або в різних установах… Це триває досі – мені й зараз дзвонять десятки людей, у цих жінок та їхніх дітей вже інші проблеми тут, тому що вони проходять процес інтеграції.

Я маю український паспорт, я громадянин України, а тому, якщо мене викличуть у генеральне консульство України, я, звичайно, прибуду туди. Але я вже зараз не дуже розумію можливий механізм такої процедури, тому що я перебуваю в Німеччині легально, маю безстроковий дозвіл на перебування, я тут навчаюсь і працюю, я живу тут, це мій дім. У Німеччині питання військової служби дуже виважені, у мене товариш служить у бундесвері і багато розповідає про свій досвід. І з огляду на це я навіть уявити собі не можу, хто і як у консульстві України зможе мене до чогось примусити, всупереч моїй волі”.

DW поговорила і з юристом, попросивши прокоментувати можливість мобілізації українських громадян за кордоном спеціаліста з питань мобілізації. Адвокат юридичної компанії Gracers Сергій Савінський пояснив, що станом на сьогоднішній день немає жодних механізмів, завдяки яким, з правової точки зору, можна мобілізувати українських військовозобов’язаних за кордоном:

“Для цього відсутня так звана юридична інфраструктура, адже військовозобов’язаного потрібно належним чином повідомити, викликати у військово-лікарську комісію, обстежити тощо”.

Він наголосив, що Україна є правовою державою, і ключовим у цьому зв’язку є аспект верховенства права для всіх суб’єктів, які знаходяться на території України:

“Це означає, що діє принцип правової визначеності, який зобов’язує органи виконавчої влади діяти в межах та на виконання їх повноважень. А суб’єкти, які займаються в Україні мобілізаційною діяльністю, мають повноваження на те, щоб дати якесь доручення в Німеччині, Польщі або де ще, де знаходяться українські військовозобов’язані, зараз немає, поки не буде визначено механізму, поки не буде побудовано певну юридичну інфраструктуру, яка, зокрема, визначатиме взаємодію територіальних центрів комплектації з компетентними органами інших країн, мобілізація українців за кордоном не буде можлива “.

А що ж каже мінюст ФРН? Якщо коротко: “Не примушуватимемо українців до військової служби”. Deutsche Welle цитує Марка Бушмана, міністра юстиції ФРН, який представляє в уряді Німеччини ліберальну Вільну демократичну партію:

“Якщо Україна захоче призвати в армію чоловіків, що залишили країну, це не буде мати практичних наслідків для українців, які живуть у Німеччині. У Німеччині не стануть примушувати українців, що перебувають у країні, до військової служби. Примушувати людей виконувати військову службу або проходити військову службу проти їх волі – це не наш випадок. Для мене неможливе, як ми можемо примушувати людей з інших країн служити зі зброєю в руках, враховуючи, що, згідно з нашою конституцією, громадяни Німеччини не зобов’язані цього робити проти їхньої волі».

Він також сказав, що влада ФРН прагне створити такі умови для біженців від військових дій в Україні, щоб якомога більша їх кількість скоріше отримала роботу і не жила на соціальну допомогу.

Тим часом у Німеччині з’явилися різні реакції на заяву Умерова. Віце-голова фракції опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) у бундестазі Йохан Вадепул, наприклад, в ефірі телеканалу Welt заявив, що слід підтримати “наполегливий моральний заклик” українського Міноборони, не уточнивши, яким чином має бути така підтримка. Однак, за його словами, українці, які опинилися в Німеччині, “перебувають тут, тому що там йде війна, і вони просто зобов’язані зробити свій внесок у те, щоб ця війна закінчилася”.

Президент України Володимир Зеленський 19 грудня на прес-конференції за підсумками року заявив, що Україна має намір залучити до військової служби додаткові 450-500 тисяч осіб. Він повідомив про підготовку відповідного законопроекту, який потім надійде на розгляд Верховної Ради.

Лідер фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що військове командування внесло запит на мобілізацію 500 тисяч військових. Уряд “розробляє правила”: “Військові потребують вирішення своїх проблем. Суспільство хоче почути відповіді на всі чутливі питання”.

Радник глави офісу президента України Михайло Подоляк схвально висловився про можливий заклик владою України біженців із цієї країни на військову службу. “Це правильна ідея”, – заявив Подоляк в інтерв’ю “24 каналу”, оприлюдненому 22 грудня:

“Все-таки треба бути свідомим, бо виглядає дивно. Хтось тут має нести певну відповідальність за те, що відбувається в країні. А хтось там зачекає, поки ці люди все виконають. Потім приїдемо і далі як ні в чому не бувало. будувати Україну. Тут міністр має рацію”.

Це питання необхідно обговорювати на рівні Генштабу ЗСУ, Міністерства оборони України та інших міністерств, включаючи МЗС, вважає Подоляк. Необхідні консультації з урядами інших країн, де перебувають українські чоловіки, “з точки зору того, чи можуть вони там і надалі отримувати тимчасову посвідку на проживання, мати певні преференції, отримувати допомогу”, пояснив він.

Наше видання повідомляло раніше, що українці, які перебувають за кордоном, не стали на військовий облік, можуть позбутися права на консульські та банківські послуги. Член оборонного комітету Верховної Ради Вадим Івченко вважає:

“Одним із наслідків, наприклад, може бути – не надаватимуться консульські послуги, тобто якщо прострочений паспорт, ніхто новий не надасть. Не будуть надавати консульські послуги у вигляді доручення, тому що багато хто робить довіреності на суди в Україні, щоб або продати майно , або якось подарувати тощо. Наступне – банк. Банк запросить теж нову ідентифікацію, але в цій ідентифікації має бути цей вид, безпосередньо військовий облік. Це означає, що можуть відключитися навіть банківські картки”.

Source link