Чи легко визначити deepfake (відео)

Менше 1/3 користувачів мають уявлення про те, як визначити deepfake – про це свідчать результати тесту з медіаграмотності, проведеного в Україні. Оскільки проблема стосується громадян будь-якої країни, давайте розглянемо, що слід знати звичайному користувачу інтернету, щоб не потрапити в халепу.

Спочатку визначимося, що таке дипфейк. Це методика синтезу зображення, що ґрунтується на штучному інтелекті. Вона використовується для з’єднання та накладання існуючих зображень та відео на вихідні. Тест показав, що лише 29% учасників знають, як визначити deepfake, зате 68% учасників знають, як “не повестися” на фейкові збори коштів у мережі.

Керівник національного проекту з медіаграмотності “Фільтр” МКІП Валерія Ковтун каже, цитує “Укрінформ”:

“Лише 29% учасників знають, які методи ефективні для визначення deepfake-відео та зображень. Правильні відповіді: аналіз невідповідностей в особах та синхронізації губ, та перевірка природності кольору шкіри”.

Ковтун докладно розповіла про результати проведеного тексту, нагадуючи правильні відповіді як навчання для всіх зацікавлених темою. Вона зазначила, що 87% учасників знають, чим факт відрізняється від судження. У 2022 році 10% учасників змогли правильно визначити всі чотири із запропонованих суджень.

83% учасників розуміють різницю між блогерами та професійними журналістами. Правильна відповідь: блогери розповсюджують матеріали з їхньою особистою точкою зору, а професійні журналісти – збалансовану інформацію з достовірних джерел.

68% учасників знають, як не повестися на фейкові збори коштів в мережі. Правильні відповіді: звернутися до цієї організації через доступні канали комунікації та запитати, чи справді такий збір проводиться, надіслати скаргу на це оголошення в соцмережах, якщо збір фейковий.

65% учасників правильно відповіли на питання про те, як перевірити інформацію. Правильні відповіді: спробувати перевірити фото за допомогою Google зображень, звернутися до фактчекінгових ініціатив, які дуже швидко в умовах війни перевіряють фейки.

18% учасників змогли вибрати всі правильні відповіді на питання про те, на що потрібно звертати увагу перш ніж довіряти телеграм-каналу. Правильні відповіді: наявність імені та контакту автора каналу або назви медіа, що його веде, наявність посилання на офіційний сайт та згадування цього телеграм-каналу на цьому сайті; відсутність інформації на кшталт “влада про це не говорить” або “кум, який працює в СБУ, сказав”, наявність посилань на першоджерела у повідомленнях.

32% учасників означили повідомлення про “хімтрейли”, як приклад попередження у разі надзвичайних ситуацій, результату дослідження вчених чи перевіреної новини. Правильна відповідь – теорія змови.

Лише 38% тестованих правильно відповіли на запитання, як перевірити надійність експертизи користувача Olena_dieta, яка розповідає про користь вживання певної приправи. Правильні відповіді: пошукати академічні дослідження, що підтверджують чи спростовують інформацію; знайти повне ім’я автора відео та перевірити, чи справді вона фахівець.

Що таке таблоїдзнають 58% учасників, продемонструвавши розуміння закордонного інформполя.

Тест виявив прогалини знань про фішингу – лише 12% правильно відповіли питанням у тому, як його уникнути.

Найкраще українці відповіли на запитання, де потрібно було визначити, що вони робитимуть, побачивши певну інформацію, де популярна людина вимовляє мову. 95% дали правильну відповідь – треба передусім перевірити інформацію.

Складним виявилося питання, де потрібно було визначити зі списку, що саме не є журналістським стандартом. Лише 7% дали правильну відповідь.

Цього року до тесту додалися питання, яких не було минулого, наприклад, про штучний інтелект. 72% українців дали правильне визначення поняття “штучний інтелект”, але лише 47% розуміють принципи роботи ІІ. Ковтун пояснює:

“Цим питанням ми хотіли перевірити, чи розуміють українці, що штучний інтелект сам по собі не є злом, що це лише інструмент, який допомагає нам систематизувати і на основі цього ухвалити рішення. На штучний інтелект якраз впливає підбір цих даних. Які дані ми йому дамо для дослідження та вивчення, з такою відповіддю він до нас і прийде”.

Порівняно з минулим роком учасників категорії “Гуру медіаграмотності” (34-30 балів) менше: у 2022 – 9%, у 2023 – 6%. Але набагато більше тих, хто перебуває на рівні “Початківець” (12-23 бали) – у 2022 році це 44% учасників, у 2023 – 53%.

Тест складався з п’яти блоків та 34 питань: базові поняття про медіаграмотність та інформаційний простір (8 питань), соціальні мережі (7 питань), достовірність та вплив інформації (10 питань), навички фактчекінгу (5 питань) та здатність убезпечити особисті дані та ресурси (4 питання).

Більшість учасників жінки – 78%, чоловіків 21%. Брали участь у тестуванні люди різних вікових категорій. Учасники віком від 15 до 18 років були найбільшою часткою тих, хто взяв участь у тесті – 24%.

Source link