Що буде, якщо Іран розпочне війну і закриє Ормузьку протоку

Війна між Ізраїлем та Хамасом, що триває вже 16-й день, викликає серйозні побоювання “займання” всього Близького Сходу. Поки ізраїльська армія готується до наземного наступу в Газі, на півночі країни, на кордоні з Ліваном, їй доводиться протистояти загрозі “Хезболли”.

Сьогодні Тель-Авів попередив, що “Хезболла” втягує Ліван у війну, а прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху пригрозив терористичному угрупованню “немислимою” відплатою. Тим часом США дали зрозуміти, що у разі ескалації конфлікту вони без вагань вдадуться до військового втручання. Всі, звичайно, бояться не так Лівану або Сирії (аеропорти яких сьогодні знову зазнали ударів Ізраїлю), як Ірану. Міністр закордонних справ Ірану попередив сьогодні, що якщо Ізраїль не припинить свої воєнні дії, весь регіон вийде з-під контролю.

Якщо Іран вирішить вступити у війну, навіть побічно, надавши наказ екстремістським організаціям, які він контролює в Лівані, Сирії та Іраку, він негайно зіткнеться з санкціями (втім, він і так перебуває під ними вже багато років). І в цьому випадку він майже напевно вживе заходів у відповідь. Яким чином? Закриттям Ормузької протоки.

Що таке Ормузькі протоки

Вони вважаються найважливішою нафтовою “артерією” на планеті і розташовані між Оманом та Іраном, з’єднуючи Перську затоку на півночі з Оманською затокою на півдні та Аравійським морем за її межами. Їхня ширина у найвужчому місці становить 33 км, а довжина судноплавного шляху – всього 3 км у кожному напрямку. Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія намагаються знайти альтернативні шляхи обходу проток, включаючи будівництво додаткових нафтопроводів.

Чому їх закриття викликає побоювання

Щодня через протоки проходить близько п’ятої частини всього обсягу нафти, що споживається у світі. За даними аналітичної компанії Vortexa, представленою агентством Reuters, у період із січня по вересень 2023 р. через Ормузьку протоку проходитиме в середньому 20,5 млн барелів на добу (б/д) нафти та нафтопродуктів.

Члени ОПЕК – Саудівська Аравія, Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт та Ірак – експортують через протоку більшу частину своєї сирої нафти. Катар, найбільший у світі експортер зрідженого природного газу (ЗПГ), відправляє через протоки майже весь свій ЗПГ.

За словами Вортекса, щорічно через протоки проходить близько 80 млн. метричних тонн, або 20% світового потоку ЗПГ. Ціни на нафту вже подолали бар’єр у 92 дол. за барель, а ціни на газ – 50 дол. за МВтч.

Кроки США та Ізраїлю

П’ятий флот США, що базується в Бахрейні, має захищати торгове судноплавство в регіоні. Іран пригрозив перекрити постачання нафти через Ормузьку протоку, якщо США активно втручаються у війну або спробують задушити її економіку. Ізраїльська армія готується до наземного вторгнення в сектор Газа з метою знищення ХАМАС, що підвищує ризик масштабнішого конфлікту.

Сценарій нафтового ембарго
Міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амірабдолахіан кілька днів тому закликав мусульманські країни запровадити нафтове ембарго та інші санкції проти Ізраїлю, проте джерела в ОПЕК відкинули такий сценарій.

У 1973 році арабські виробники на чолі з Саудівською Аравією запровадили нафтове ембарго проти західних країн, які підтримували Ізраїль у війні з Єгиптом, зокрема проти Канади, Японії, Нідерландів, Великобританії та США. Якщо на той час західні країни були основними покупцями нафти, що видобувається арабськими країнами, то сьогодні основним покупцем нафти, що видобувається ОПЕК, є Азія.

Інциденти минулих років

Агентство Reuters зібрало всі вибухонебезпечні інциденти минулого, пов’язані з Ормузькою протокою:

• Під час ірано-іракської війни (1980-1988 рр.) обидві сторони намагалися перекрити експорт нафти одна одній під час так званої “танкерної війни”.
• У липні 1988 року американський військовий корабель Vincennes збив іранський літак, внаслідок чого загинули всі 290 людей, які перебували на борту. Вашингтон заявив, що це був нещасний випадок, а Тегеран – це була навмисна атака.
• На початку 2008 року США заявили, що іранські кораблі загрожували трьом кораблям їхніх ВМС у протоці.
• У липні 2010 року японський танкер M Star був атакований у протоці екстремістським угрупуванням “Бригади Абдулли Аззама”, пов’язаним з “Аль-Каїдою”.
• У січні 2012 року Іран пригрозив блокувати протоку у відповідь на санкції США та Європи, спрямовані на припинення розвитку ядерної програми Тегерану.
• У травні 2015 р. іранські кораблі захопили у протоці контейнеровоз та обстріляли танкер під прапором Сінгапуру, який, за їхніми словами, знищив іранську нафтову платформу.
• У липні 2018 року президент Хасан Роухані натякнув, що Іран може перервати торгівлю нафтою у протоках у відповідь на спроби США припинити її експорт.
• У травні 2019 р. чотири судна, у тому числі два саудівські танкери, зазнали нападу біля берегів ОАЕ в районі Фуджейри – одного з найбільших у світі центрів постачання палива,
• розташованого неподалік Ормузького протоки.
• У січні 2021 р. Іран захопив у водах Перської затоки танкер під прапором Південної Кореї та заарештував його екіпаж.
• У травні 2022 року Іран заарештував 2 грецькі судна у відповідь на арешт іранського суду в Греції на прохання США. Суду було звільнено лише через 6 місяців. Греції довелося власним коштом повертати нафту конфісковану і передану раніше американцям.
• У грудні 2022 р. американські військові заявили, що судно Корпусу вартових ісламської революції наблизилося на 150 м до американських військових кораблів у протоці.
• У травні 2023 р. Іран захопив два нафтові танкери, які проходили через протоки у відповідь на захоплення США іранських танкерів.
• У липні 2023 року ВМС США заявили, що втрутилися в ситуацію, щоб запобігти захопленню Іраном двох комерційних танкерів в Оманській затоці. У заяві ВМС йдеться про те, що з 2021 року Іран “переслідував, атакував або захопив близько 20 торгових судів під міжнародним прапором”.

Source link