Права купальників: де дозволені парасольки та шезлонги, а де ні

«Рух рушників» здобув свою першу перемогу за безкоштовні пляжі, оскільки Санта-Марія-де-Парос, де почалися протести, тепер наполовину безкоштовна для тих, хто купається, шезлонги прибрали.

Юрист Василіс Папагеоргіу пояснив у програмі “Прем’єр-шоу” законодавчу базу щодо встановлення парасольок і шезлонгів на пляжах, а також підкреслив права громадянина, що прийшов на пляж відпочити. Як зазначає експерт:

• Встановлення парасольок, шезлонгів та морського рекреаційного обладнання може займати до 60% виділеного простору.
• Має бути забезпечений вільний (прямий) доступ до моря громадськості.
• Повинна бути вільна зона берегової лінії завширшки щонайменше п’ять метрів.
• Покриття лежаками не може перевищувати 30% виділеного простору.

При цьому в законодавстві є обов’язкове маркування, яке свідчить, що концесіонер (орендар пляжу) зобов’язаний вивісити на видному місці вивіску конкретних розмірів із планом та фотографією ділянки концесії, щоб будь-яке порушення (розширення за межі) можна легко помітити.

Пан Папагеоргіу підкреслив, що законодавство з цих питань існує, але, на жаль, схоже, воно не виконується.

https://rua.gr/news/obschestvo/56854-net-okkupatsii-plyazhej.html

Як раніше писали “Афінські новини”, кількість скарг, що надходять від громадян на самовільне зайняття пляжів “підприємствами бізнесу”, збільшується з кожним днем. Перша битва за пляж та вигнання платних шезлонгів, встановлених підприємствами, розпочалися з Міконоса. Це висунуло на перший план масштабність незаконності явища, яке поширилося на островах.

Рух активістів («Кίνημα της πετσέτας») засуджує несумлінну поведінку власників пляжних барів, які встановлюють лежаки для клієнтів їхніх закладів. Це позбавляє простих громадян місця на пляжі, де вони могли б розташуватися безкоштовно, так би мовити, просто “кинути рушник”.

Source link