Війна, штучний інтелект та кліматична криза змінюють світову економіку

Космогенні зміни відбуваються у світовій торгівлі. Напруженість у відносинах між США та Китаєм, та вторгнення Росії в Україну змушують компанії переносити виробничі потужності ближче до споживачів.

У той же час перехід до “зеленої” енергетики та штучного інтелекту формує абсолютно новий ландшафт у сфері торгівлі та зайнятості. Хоча найближчими роками ці тенденції стануть ще очевиднішими, учасники ринку зазначають, що вони вже зараз змінюють світову торгівлю, обсяг якої, за даними Світової організації торгівлі, становить 32 трлн. доларів на рік.

Зростання місцевих ресурсів

Типовим прикладом переміщення заводів до джерела споживання є порт Ларедо на кордоні США та Мексики. Це місто з населенням 250 000 осіб, де у зв’язку з бурхливим зростанням міжнародної торгівлі будуються мільйони квадратних метрів складських та промислових площ.

У цьому районі є аеропорт, залізниця та чотири мости. Жоден інший наземний, морський чи повітряний транзит у США не обробляє щодня товари більшої доларової вартості, ніж цей. Авокадо, меблі та автомобілі йдуть на північ із Мексики. Автозапчастини, кукурудза та бензин прямують назад.

Деякі вантажівки перетинають кордон річкою Ріо-Гранде до восьми разів на день, з’єднуючи промисловий центр Мексики та Південний Техас, повідомляє Bloomberg. У той же час компанії Kia та Tesla Inc. оголосили про плани будівництва нового заводу із виробництва електромобілів у прикордонному мексиканському штаті Нуево-Леон, де спостерігається бум іноземних інвестицій.

Наступ на електрифікацію
Очікується, що обсяг торгівлі ще більше зросте, оскільки США намагаються отримувати більше товарів із Мексики через торгівельну війну з Китаєм. За оцінками економіста Bloomberg Маеви Казін, обсяг імпорту США з Китаю скоротився приблизно на 150 млрд доларів, причому Мексика заповнила значну частину цієї прогалини.

Місцеві чиновники Ларедо домагаються від центральної адміністрації розширення дорожньої мережі з восьми смуг до десяти – проект вартістю не менше 40 млн. доларів. У той же час, на підході й інші флагманські проекти. Наприклад, на південному заході Франції робітники готуються до новаторської технологічної інвестиції: роботи будуть виробляти батареї для електромобілів у стерильному середовищі.

Нещодавно створений проект Automotive Cells або ACC відіграє ключову роль у прагненні Європи відвоювати у Китаю частину виробництва таких батарей. Серед прихильників проекту автовиробники Mercedes-Benz та Stellantis. Робітники освоюють роботу на так званому “дослідному заводі” компанії ACC, де розробляється продукція та тестуються методи виробництва у місті Нерсак. Потім вони вирушать за 650 км на північ, на так звану “гігафабрику” компанії в Дуврін. Компанія ACC наймає по дві-три особи на день, щоб досягти прогнозованої чисельності персоналу в 2000 осіб, а працівники продовжують проходити навчання, щоб йти в ногу із новітніми технологіями.

Друзі можуть стати ворогами
По інший бік Атлантики, прямо через кордон від Детройта, дві складські будівлі стоять з виставленими напоказ колонами, а з підйомного крана майорить канадський прапор. Цей проект у Віндзорі, в Онтаріо, є пам’яткою небезпек національної промислової політики, яка може нацькувати дружні країни одна на одну – навіть якщо вони згодні будувати ближче до будинку, ніж до Китаю. Планувалося, що завод вироблятиме батареї для мільйонів електромобілів по всій Північній Америці. NextStar Energy Inc – спільне підприємство компанії Stellantis, що володіє американськими брендами Chrysler, Dodge та Jeep, та південнокорейської LG Energy Solution – заявило, що на заводі буде створено 2500 робочих місць.

Однак у травні компанія NextStar призупинила проект, заявивши, що в США вона зможе отримати вигідніші гранти. Побоюючись втратити фінансовий трофей, уряд Трюдо у липні підвищив пропозицію до 15 млрд канадських доларів, і компанія NextStar погодилася. Іншими словами, Stellantis та LG отримали додатково 14 млрд. доларів канадських платників податків.

Brexit дає несподіваний виграш
В Альберті після Brexit британські університети очікували катастрофічного падіння числа студентів з-за кордону, оскільки студенти з ЄС стикалися з великою кількістю бар’єрів. Тому уряд лібералізував візові вимоги для решти світу, що призвело до напливу студентів з Африки, Азії та Близького Сходу.

На думку Джонатана Портеса, професора економіки та державної політики Королівського коледжу Лондона, який розмовляв із Bloomberg, небританські студенти є “світлою плямою” для Великобританії після Brexit. У 2021-22 навчальному році їхній внесок в економіку Великобританії склав 41,9 млрд. фунтів стерлінгів (51,9 млрд. доларів США), що на 34% більше, ніж три роки тому. “У нас були б великі проблеми, якби у нас не було цих іноземних студентів”– сказав Портес.

Ланцюжки поставок на дорогах війни

На тлі енергетичної залежності, за повідомленням Bloomberg, морський рух не припиняється, перетинаючи блакитні води Бріндізі на півдні Італії. Круїзні судна, вантажні та все частіше судна, що перевозять скраплений природний газ, причалюють у порту.

ЗПГ проходить через Бріндізі у кількостях як ніколи раніше, тому що Європейський союз більше не хоче імпортувати газ із Росії. До вторгнення в Україну газ вільно надходив із півночі на південь. Тепер напрямок змінився на протилежний. Газ із Північної Африки та Близького Сходу замінює російський трубопроводами та СПГ-газовозами, які часто пристають на південному узбережжі Італії, у таких містах, як Бріндізі.

ЄС виділяє гроші на розширення порту Бріндізі, щоб більше суден могли розвантажуватись у ньому. Новий газопровід, названий EastMed-Poseidon, розпочнеться з Ізраїлю. Італійська газотранспортна компанія Snam SpA планує інвестувати 2,4 млрд євро на будівництво мережі трубопроводів уздовж східного узбережжя Італії.

Екологічні організації виступають проти проекту EastMed-Poseidon та розширення порту через потенційний вплив на морську фауну. Давні жителі Бріндізі стурбовані тим, що будівництво завдасть шкоди красі їхнього стародавнього міста. Однак інші жителі радіють з того, що місто займе вигідніше становище у світовій торгівлі, а також збільшенню зайнятості у відносно бідній частині Італії.

Високі технології приносять проблеми… низьким технологіям
У японському сільському містечку Кікуйо ранок починається з одних із найстрашніших пробок у країні, коли тисячі інженерів вирушають на роботу. Така ціна, яку вони платять за роботу в місці, яке незабаром стане найпередовішим центром напівпровідникової промисловості.

Щоб повернути собі колишнє лідерство у галузі, Японія планує виділити 14 млрд. доларів у вигляді субсидій на будівництво нових заводів та виробничих ліній. Уряд сплачує половину вартості нового заводу Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. (TSMC) у Кікуйо і веде переговори про фінансування другого заводу неподалік. З точки зору США допомагає те, що ці найважливіші об’єкти будуть побудовані за межами Тайваню, який Китай вважає своєю територією.

Source link