Вплив пожеж на психічне здоров’я

Лісові пожежі становлять різні наслідки та ризики для здоров’я населення, включаючи зростання захворюваності та смертності.

Одним із багатьох наслідків зміни клімату є збільшення частоти і, отже, вплив лісових пожеж по всьому світу. Мета публікації «Вплив лісових пожеж на психічне здоров’я: попередній огляд» психіатричної клініки Університету Альберти в Канаді полягає в тому, щоб узагальнити результати 254 відповідних досліджень про посттравматичний стрес, депресію та тривожний розлад.

Результати, узагальнені патологоанатомом Теодорою Псалтопулу, професором епідеміології та профілактичної медицини у терапевтичній клініці Медичного факультету Афінського національного та Каподистрійського університету, показують збільшення відсотка цих захворювань від безпосереднього періоду пожежі до кількох років по тому..

Більш високі температури, більш тривале літо та періоди сильної спеки – все це наслідки зміни клімату та фактори, що сприяють збільшенню частоти лісових пожеж.

Як зазначають експерти, пожежі руйнують будинки та робочі місця та впливають на численні захворювання, такі як хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ), астма, гіпертонія, діабет.

Вплив лісових пожеж на психічне здоров’я тих, хто вижив, було виявлено як у дорослих, так і у дітей. При цьому неповнолітні частіше страждають на посттравматичний синдром і тривожні розлади. Зміни у поведінці дітей можуть включати підвищену дратівливість та зміни концентрації уваги, сну та успішності.

Вплив пожежі може бути поширеним. Є дані про вплив на психічне здоров’я, що триває, виявлені в ході досліджень, проведених через 10–20 років після пожежі.

1. Посттравматичний стресовий розлад. У дорослого населення за 6 міс. після пожежі поширеність посттравматичного стресу коливалася від 12 до 26%. Брайант та його колеги дійшли висновку, що від 3 до 10 років після пожежі частота посттравматичного стресу, пов’язаного з пожежею, знизилася з 16 до 8%. Діти також вивчали показники післяпожежної психопатології. У підгострій фазі після пожежі кількість дітей із вираженими симптомами посттравматичного стресу може досягати 92%. Дослідження, в яких оцінювалася частота можливого розладу через 6 місяців після пожежі, показали аналогічні результати у 9-12% дітей та підлітків, які страждають від помірного до тяжкого посттравматичного стресового розладу.

До факторів, що мають значення для підвищення ризику стресу після пожежі, належать особисте спостереження втрати близької людини, втрати будинку, страх за життя чи життя близьких, значні матеріальні збитки або відчуття відсутності підтримки з боку сім’ї, друзів та/або держави. Для дітей сильнішим переживанням, що викликало емоційний стрес, був страх за життя своїх батьків, навіть більшою мірою, ніж страх за власне життя.

2. Депресія. Після посттравматичного стресу велике депресивне розлад є одним із найбільш поширених психічних захворювань, що вивчаються та контролюються після стихійних лих. Також було показано, що після пожежі у дорослих спостерігається вищий рівень депресії та пов’язаних із нею симптомів, які можуть зберігатися до 10 років. Дослідження показали, що серед дорослого населення рівень депресії через 3 місяці після пожежі становить від 25 до 33%. Через 6 місяців після пожежі оцінна частота депресивного розладу становить від 10% до 17%.

Також вивчалися показники післяпожежної депресії у дітей та підлітків. Макдермотт та ін були одними з перших дослідників, які вивчали депресію у дітей через 6 місяців після пожежі та виявили, що вона становить 5%. Проте нещодавнє дослідження показало вищий рівень депресії через 6 місяців після пожежі — 20%.

3. Тривожний розлад. Існує ряд досліджень, які вивчають рівень тривожного розладу після пожежі, хоча доказів менше, ніж у разі посттравматичного стресу та депресії. Дослідження, проведені після пожежі, показали вищий рівень тривожності як у дорослих, і у дітей. Серед дорослих, опитаних через 3 місяці після пожежі, 27% відповідали критеріям тривожного розладу, відмінного від панічного розладу, а 17% мали симптоми, пов’язані з панічним розладом.

Постпожежний стрес у дітей та підлітків також вивчався, хоча й меншою мірою, ніж у дорослих. Через 6 місяців після пожежі 14% дітей мали симптоми, що вказували на тривожний розлад. Через 18 місяців після пожежі у 27% студентів запідозрили тривогу, тоді як в іншому дослідженні не було виявлено відмінностей у частоті тривожних розладів між групами, що зазнали пожежі, та контрольною групою.

Міжнародний досвід та аналіз наукових досліджень показує, що психологічні наслідки пожеж є важливими для всіх вікових груп. Тому необхідні ефективні стратегії реконструкції територій, а також заходи громадської охорони здоров’я та можливість психологічної підтримки, щоб звернути назад ці негативні ефекти та звести до мінімуму їх довгострокові наслідки.

Source link