Врятуйте Термаїкос, інакше він погубить нас

Затока Термаікос у Салоніках постраждала від значного забруднення мікропластиком найбільшою мірою у всьому Східному Середземномор’ї. Дані, отримані під час першого детального дослідження, проведеного вченими AUTH, викликають тривогу.

У водах Термаікос на квадратний кілометр припадає 750 000 од. мікропластику (MPs), у той час як у Західному Середземномор’ї число досягає 130 000, а в Іонічному морі – 230 000. На думку експертів, ситуацію можна порівняти з тією, що склалася в Мерсінській затоці Туреччини.

Як пояснює Дімостеніс Сарігіанніс, професор екологічної інженерії в AUTH та президент Національного дослідницького фонду, дослідження було зосереджено на кількісному визначенні характеристик мікропластику в затоці Термаїкос.

У ході дослідження зібрано та проаналізовано проби морської води, пляжів (Переа, Епаномі, Агіа Тріада, Ангелохорі та Неа Міханіона) та семи комерційно доступних видів риб (коліос, сардини, анчоуси (кілька) та ін., назви грецькою: κολιό, σρ γλώσσα, γόπα, σαρδέλα, γαύρο και καρπάθικη σαρδέλα).

Середня концентрація MPs, зареєстрована в поверхневих водах, становила 750846 одиниць на квадратний кілометр.

Аналіз зразків піску на пляжі виявив наявність 14 790 частинок мікропластику з більш високою концентрацією на узбережжі Неа Міханіона, за яким слідує Перайя, 1825 великих мікропластиків і 12 965 дрібних, менше 1 мм в діаметрі, які також вважаються найбільш небезпечними, оскільки можуть потрапити в харчовий ланцюг, і можуть потрапити в харчовий ланцюг і.

Що стосується риб, то в їхній травній системі (кишковику) виявлено мікропластик із середньою концентрацією від 1,3 (±0,6) до 15 (±1,5) штук на особину. Вищі концентрації спостерігалися у мезопелагічних риб, за якими слідували епіпелагічні види. Найбільш поширеними зареєстрованими типами полімерів були:

1. поліетилен,
2. пластик, що широко використовується в пакетах для продуктів,
3. поліпропілен, який становить близько 20% світового виробництва пластику та широко використовується у предметах для зберігання харчових продуктів.

«Окрім полімерів та додаткових хімікатів для виробництва пластиків використовуються пластифікатори, які порушують гормональний баланс організмів. Це призводить до скорочення популяції риб, що становить серйозну небезпеку для екології та економіки, оскільки страждає на рибальство, — каже пан Сарігіанніс. – У той же час, хоча найбільший відсоток мікропластику був виявлений у шлунково-кишковому тракті риб, частина хімічних речовин, що містяться в пластиці, переходить у жирові тканини риби, що споживається людиною. І йдеться про хімікати не з одного шматка пластику, а з багатьох. Так завдається шкоди здоров’ю людини».

Нещодавні дослідження показали, що частинки мікропластику та нанопластику можуть потрапити в мозок всього через дві години після прийому внутрішньо, а тривалий вплив їх на людину здатний збільшити ризик запалення, неврологічних розладів або навіть нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера або Паркінсона..

https://rua.gr/wom/healt/53169-ryba-s-mikroplastikom-beregite-zdorove.html

Дослідження затоки Термайкос проводилося в контексті дипломних робіт Е. Мосхуласа та Д. Кусіса, що здійснюється під керівництвом професора Демостена Сарігіанніса. Чим такий небезпечний мікропластик? За інформацією фахівців, накопичуючись в організмі, вони можуть завдавати шкоди репродуктивній системі, призводити до ожиріння, запалення тканин, падіння імунітету та затримки розвитку у дітей. Якщо великі пластикові фрагменти видно відразу, що дозволяє хоча б теорії їх зібрати і утилізувати, то дрібні частинки можна виявити лише під мікроскопом. Вони поширюються непомітно і містяться практично всюди: мікропластик знаходять у піску, повітрі, опадах, питній воді та пиві, солі та рибі.

Source link