Програма зустрічі Міцотакіс-Ердоган на полях саміту НАТО та очікування Афін

День істини для греко-турецьких стосунків настане післязавтра у Вільнюсіколи розпочнуться численні супутні заходи саміту НАТО (11-12 липня).

Основна програма зустрічі обертається навколо ситуації в Україні, але для Греції пріоритетом є можливість двох нових урядів в Афінах та Анкарі скористатися ситуацією, яка насамперед виникає з тактичної утримання Туреччини від напруженості на місцях після руйнівного землетрусу 6 лютого. Афіни з оптимізмом дивляться на перспективу встановлення каналів зв’язку з Анкарою, але не мають ілюзій щодо того, наскільки великі амбіції Туреччини у Східному Середземномор’ї, де й криються найсерйозніші проблеми у греко-турецьких відносинах.

У Вільнюсі відбудуться три різні зустрічі. Перша на рівні керівників між прем’єр-міністром Кіріакосом Міцотакісом та президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом 12 липня. Друга – на рівні міністрів закордонних справ, між Георгієм Герапетрітісом та Хаканом Фіданом. І третя – на рівні міністрів національної оборони між Нікосом Дендіасом і Ясаром Гюлером, який до місяця тому очолював збройні сили Туреччини (TED). На першій зустрічі Міцотакіса та Ердогана з грецької сторони також будуть присутні пан Герапетрітіс та дипломатичний радник прем’єр-міністра Анна-Марія Бура. Звичайно, грецька делегація в Литві буде набагато більшою, щоб краще підготувати зустрічі.

Вже стало відомо, на підставі однакових публічних повідомлень міністерств оборони Греції та Туреччини, що існує домовленість про прискорення діалогу лише на рівні заходів зміцнення довіри (МД), тобто. між військовими чиновниками за участю деяких дипломатів, при цьому зустріч Дендіаса і Гулера віч-на-віч ще не відбулася, щоб прояснити деякі деталі. Очікується, що важливі події відбудуться після зустрічі між Міцотакісом та Ердоганом. Цілком зрозуміло, що на цьому етапі Будинок особняка відіграватиме дуже сильну роль, а присутність пана Герапетрітіса в Міністерстві закордонних справ, донедавна одного з найближчих соратників Міцотакіса, забезпечить повну координацію. Більше того, схоже, що між будівлею Максиму та Міністерством закордонних справ відбувається процес осмосу, що найближчим часом відобразиться у щільних переміщеннях досвідчених дипломатів, які вже розпочалися, але ще не оформлені. Як повідомляє зі Стамбула кореспондент K Маноліс Костідіс, з турецької сторони здається, що існує намір швидко просувати процеси діалогу, і деякі аналітики вважають, що Каїр також може зіграти свою роль в усуненні розриву, коли Єгипет нормалізує свої відносини з Туреччиною.

У штабі Міцотакіса вважають, що нинішня ситуація суттєво відрізняється від зустрічі, яка відбулася у вересні 2019 року, невдовзі після його першого обрання на посаду прем’єр-міністра з відомими, не обнадійливими результатами. Нагадаємо, що та зустріч була фактично торпедована дуже жорсткою позицією Ердогана, яка була підтверджена через кілька місяців підписанням турецько-колумбійського меморандуму і – наступного року – “Орутс Рейєс” і кризою в Евросі. Важливою сполучною ланкою між 2019 роком та сьогоднішнім днем ​​є заступник міністра закордонних справ Олександра Пападопулу, яка має повне уявлення про все, що сталося тоді і після, з додатковою перевагою у вигляді трьох років роботи у Вашингтоні, що дало їй дуже добре розуміння глибини змін, що відбулися у тому, як формулюється зовнішня політика США.

На рівні НАТО, крім всеосяжного питання про членство Швеції в Організації Північноатлантичного договору, який є неформальною частиною переговорів між Вашингтоном і Анкарою з приводу F-16 і не тільки, існують питання суто греко-турецького характеру. У попередні дні К показав, що американці намагаються знайти компромісну формулу після вимоги турецької делегації до НАТО, щоб протоки Босфор і Дарданелли називалися “турецькими протоками” (Стамбул і Чанакале, відповідно), порушуючи Конвенцію Монтре 1936 року, визначальною їх статус. Американці, за сприяння Військового комітету НАТО (ВКН) та невеликих країн (таких як Норвегія), на рівні Північноатлантичної ради спробували запропонувати подвійне позначення, щоб вийти з глухого кута. Проте Міністерство закордонних справ Греції вирішило, що ця пропозиція не може бути ухвалена. Переговори продовжуються, і, згідно з останніми подіями, було запропоновано додати виноску, яка пояснює, що регіональні плани НАТО не змінюють політику і не інтерпретують правові позиції, очевидно, посилаючись на примат Конвенції Монтре над будь-якою іншою інтерпретацією. Право Туреччини називати протоки “турецькими протоками”, звичайно ж, зберігається.

Хоча це питання не передбачає серйозних проблем греко-турецьких відносин у період між 2018 і початком 2023 року, воно оцінюється, як ще одна спроба Анкари змінити зміст міжнародних договорів, які значною мірою визначають їх. Нагадаємо, що Конвенція Монтре 1936 року була, по суті, відкладеним на 13 років доповненням Лозанського договору, який допускав військовий контроль Туреччини над протоками та можливість мілітаризації грецьких островів Лемнос та Самофракія. За допомогою дипломатичних маневрів, таких як та, що стосується проток або нібито “неясного” статусу суверенітету островів Східної Егеїди, не названих у Лозаннському договорі, Анкара, по суті, намагається скасувати чітко визначені концепції та ситуації.

F-35
Нарешті, слід зазначити, що після Вільнюса, як очікується – і якщо справа просуватиметься так, як очікується – буде опубліковано лист про прийняття грецького запиту на поставку F-35 з боку США, який стане відправною точкою для переговорів між двома сторонами з цього питання . Слід нагадати, що турецька сторона негативно ставиться до постачання F-35 до Греції без вирішення питання щодо купівлі та модернізації нових F-16 для Туреччини.

Kathimerini

Source link