"Ви нам газ, а ми вам – у око"

Чеський президент Петро Павло в інтерв’ю «Радіо Свобода» закликав уважніше спостерігати за громадянами Росії, які поїхали на Захід, і навів у приклад США, які відправили, помстячи за Перл-Харбор, до концтабору понад 125 тисяч японців (у тому числі 30 тисяч дітей).

Без будь-якої провини, тільки за національною ознакою. Поки Павло пропонує лише стежити за росіянами, але за всіма російськомовними, схоже, стеження вже добре налагоджене. Ось що розповідає про життя наших колишніх співвітчизників за кордоном президент Європейського інформаційного центру прав людини у Відні Гаррі Мурей.

— Гаррі, права людини часто порушуються навіть у такому царстві орднунгу і толерантності, як Німеччина?

– Якби ви були німецьким журналістом і надумали написати статтю, наприклад, про порушення прав російськомовних, вас одразу поставили б перед вибором: або йдеш із редакції сам, або вони викликають психіатрів, тому що захищає російських – або агент Путіна, або псих. На жаль, це реальність Німеччини та й усієї Європи.

– Політики якось обстоюють інтереси трьох мільйонів «російських німців»?

– Політики спілкуються з владою за принципом «чого бажаєте». А правозахисники, які живуть на гранти, залежать від фондів та державних структур. Офіс німецької Гельсінкської групи взагалі знаходиться в будівлі бундестагу. Якось ми передали в одне російське видання скарги росіян, журналісти звернулися до правозахисників і отримали відповіді на кшталт «не влаштовує Німеччина – нехай забираються до Росії».

Нам жодного разу не вдалося пробитися до німецької преси, хоча у Росії, Франції, Чехії, Канаді чи США нас публікували без проблем. Журналісти Bild і Express «пошепки» зізнавалися, що за такі публікації втратять роботу і потраплять у чорний список.

Deutsche Welle, наприклад, опікувана спецслужбами, фінансується з мовного податку, який примусово збирається з усіх мешканців Німеччини, і в 2022 році вона отримала з бюджету понад 400 мільйонів євро не для того, щоб критикувати владу.

– Чи важко захищати права російських німців?

– Часом це видається неможливим. Однією з перших наших «гучних» справ став захист Євгена Скворцова, хибно звинуваченого в «п’яній бійці з поліцейським» у парку в передмісті Дюссельдорфа. Тоді я вперше побачив відкриту русофобію у суді. Один із поліцейських сказав, що під’їхав до парку, почувши крики російською. Я спитав: «Ви знаєте російську мову?». Суддя мене обсмикнула – мовляв, «це до справи не стосується». Я заперечив, що є багато схожих слов’янських мов, наприклад, польської. «Заткніться!» – гаркнула суддя. Тільки коли я заявив, що Євгенія судять за те, що він російський, і ми довели, що у парку його не було, звинувачення зняли.

– Раніше такої русофобії у Німеччині не спостерігалося?

– Русофобія була завжди, зараз вона просто у тренді. Достатньо переглянути телеканал ProSieben. Русофобська пропаганда є навіть у дитячих садках. Син мого знайомого якось приніс із садка лічилку: «Ви нам нафту, а ми вам – у зуби, ви нам газ, а ми вам – у око!» Німецька Феміда – це правосуддя «подвійних стандартів». Звичайно не всі німці – русофоби, багато хто симпатизує Росії, але, на жаль, русофобія стала частиною державної політики ФРН, та й усіх країн ЄС.

У Вюрцбурзі колишній російський біатлоніст Сергій Заєць побачив, як поліцейські знімають номери з його машини – згодом з’ясувалося, що сталася якась плутанина у страховій компанії – і попросив пояснити, що відбувається. У відповідь Сергія по-звірячому побили четверо громів, які засуджували: «Забирайся у свою брудну Росію, російська свиня!». Сергій потрапив до лікарні, а прокуратура Вюрцбурга звинуватила його… у побитті чотирьох поліцейських.

– Як позначається на росіян ювенальна юстиція?

– У її поле зору найчастіше потрапляють не асоціальні типи, а цілком нормальні російськомовні сім’ї. Росіянка Лілія Ванзідлер багато років виборює право виховувати сина Саміра. Лілію намагалися визнати психічно хворою, але експертиза, проведена одним із найавторитетніших німецьких психіатрів, показала абсурдність такого доказу. Однак суд Касселя передав Саміра батькові, пакистанцю Алі Амжада, незважаючи на те, що в цей же час прокуратура перевіряла його на причетність до розпусних дій щодо Саміра та торгівлі наркотиками.

У Німеччині у ювенальної юстиції глибоке коріння. Була в Третьому рейху організація Lebensborn, або «Джерело життя», яка відправляла «расово ущербних» дітей до центрів евтаназії і передавала дітей від «расово правильних» матерів та батьків бездітним сім’ям членів СС. У ФРН та ЄС практикується такий самий насильницький відлучення дітей у батьків.

– Як вплинула на ставлення до росіян спецоперація в Україні?

– У ФРН опинилися тисячі українських націоналістів, які відрізняються печерною ненавистю до всього російського. Це на собі відчула, наприклад, Олена Дірксен, господиня російського ресторану «Родина» у містечку Мітвайда поблизу Дрездена. Минулого року українцям не сподобався російський прапор біля входу до ресторану, і хтось зламав аккаунт Олени, приготувавши від її імені ролик, де Дірксен, нібито, закликала Путіна бомбити Лейпциг. Її дані з’явилися у базі «Миротворець», на адресу жінки посипалися погрози. Ютьюбер Дмитро Іванов під ніком Камікадзе, визнаний у Росії іноагентом і оголошений у федеральний розшук, закликав убити сім’ю Олени, а Антон Геращенко написав у Twitter: «Можете з нею розібратися».

Олена звернулася до поліції за захистом, і там… порушили проти неї кримінальну справу «за підбурювання до скоєння злочинів та їх схвалення». Дірксену загрожує до п’яти років в’язниці. Не здивуюся, якщо на догоду українським націоналістам росіян тут зобов’яжуть носити триколірний клапоть на кшталт жовтої зірки на одязі євреїв при нацистах. Тому ми і звернулися до президента Володимира Путіна, спікерів Ради Федерації та Держдуми з клопотанням про складання «німецького списку русофобів» – політиків та чиновників, які порушують права російськомовних громадян ФРН.

Можна тільки вітати прийняте у 2021 році рішення російського МЗС про заборону в’їзду до Росії прокурору Берліна Йоргу Раупаху, причетному до мерзенного цькування сім’ї Зайберт. 9 лютого поліція штурмом взяла берлінську квартиру, де жили Юлія та Євген Зайберти із трьома дітьми. З криками «це вам за Навального!» поліцейські побили Євгена, одягли на подружжя наручники, а співробітники опіки «Югенсдамт» за доносом сусіда відвезли до притулку дітей – 9-річну Василину, 6-річного Колю та 4-річну Аню. Bild повідав публіці, що «Зайберти самі напали на поліцейських». І кількість таких випадків на тлі русофобії зростатиме.

– Якщо все так погано, чому люди не їдуть?

– Їдуть, і багато хто. Від хвилі 90-х, з якої я приїхав, майже нікого не залишилося. У нас часто називають зрадниками. Але повірте, ми всі тут розплачуємось за свою так звану зраду, ми всі отримали свій «штрафбат», з якого немає виходу.

Бесіду вів
Григорій Саркісов

Думка автора може не відображати думку редакції

Source link