Кіріакос Міцотакіс: у чому причина його політичного домінування, і як він спростував усі прогнози з 2015 року до сьогодні

Коли восени 2015 року, після другої поспіль поразки НД на національних виборах протягом семи місяців, тимчасовий президент партії Г.Плакіотакіс “оголосив” про початок внутрішньопартійних процедур з висунення нового керівництва, в ньому було багато імен кандидатів, які циркулювали у прес-службах у перші дні після виборів, але не було імені Кіріакоса Міцотакіса…

Старша сестра Кіріакоса Міцотакіса Дора Бакоянні мала великий вплив у Новій демократії, і її ім’я було у списку кандидатів. Незважаючи на те, що вона зазнала приголомшливої ​​поразки від Самараса на внутрішньопартійних виборах 2009 року, внаслідок повернення колишнього міністра закордонних справ через 16 років після його відходу з НД у 1993 році, яка фактично усунула партію і тодішнього прем’єр-міністра Костянтиноса Міцотакіса.

Коли 22 вересня 2015 року Кіріакос Міцотакіс оголосив, що він буде кандидатом у президенти “НД”, ніхто крім нього самого не ставив на нього. Не тільки Євангелос Меймаракіс, а й Апостолос Ціцикостас виглядали набагато сильнішими у партійній базі. Адоніс Георгіадіс навіть не розглядався як кандидатура лідера партії.

На першій спробі виборів у НД 22 листопада 2015 року, незадовго до скандалу з виборчою системою електронного підрахунку голосів, наданою компанією Vodafone, Кіріакос Міцотакіс, ґрунтуючись на даних голосування до цього моменту, як засвідчили члени виборчої комісії, які бачили інтеграцію результатів, опинився там. куди його ставили початкові прогнози: 3-му місці. Е. Меймаракіс був першим, з абсолютною більшістю голосів.

Вибори було скасовано через крах системи Vodafone та повторно призначено на 20 грудня 2015 року. Вони явно показали ознаки покращення: на них Міцотакіс зайняв уже друге місце з 27,5% і, отже, виходив у другий тур з Е. Меймаракісом, який отримав майже 40%.

Хто б поставив на перемогу Міцотакіса з таким відривом? Дуже небагато

І все ж він і його команда домоглися того, чого не зміг добитися колишній міністр національної оборони: він “порозумів” з А. Георгіадісом, який розіграв “антикарамлістську” “жорстких” правих, що залишилися в НД, але найголовніше, він отримав більшість” карамалістів” А. Ціцікостаса! І, набравши близько 52,5%, було обрано головою партії 10 січня 2016 року!

З того часу Міцотакіс отримував лише перемоги у низці електоральних успіхів, які зараз порівнюють лише з успіхами Костянтина Караманліса – можливо, навіть краще: Караманлісу ніколи не вдавалося перемогти на місцевих виборах. Навпаки, “Нова демократія” (НД) Кіріакоса Міцотакіса у 2019 році перемогла на місцевих виборах.

Протягом 40 днів того ж року вона виграла вибори до Європейського парламенту, місцевих виборів та національних виборів.

Однак на національних виборах 2023 року у травні минулого року все було зовсім інакше: чотирирічний термін, протягом якого єдиним, що не сталося в Греції, була повномасштабна війна з Туреччиною та… інопланетне вторгнення!

Які негативні події сталися за період правління Кіріакоса Міцотакіса:

1. Повстання на островах Східної Егеїди через нелегальну імміграцію у лютому 2020 року та його жорстоке придушення;
2. Спроба вторгнення нелегальних іммігрантів у березні 2020 року у Евросі;
3. Введення національного карантину, обов’язкового масочного режиму та фактичного позбавлення волі громадян практично на наступні два роки через Covid-19. Історії з переслідуванням медиків та противників вакцинації.
4. Періодичні скандали, такі як справа Лігнадіса та брудна історія з 12-ти річною дівчинкою, яку зробив повією один із активних членів НД у Колоносі.
5. Стихійні лиха – катастрофічні та безпрецедентні за масштабами пожежі в Аттіці і на Евії.
6. Подвійний крах державної машини взимку 2021 та у 2022 р. (зніжний затор на Attiki Odos та ін.).
7. Фіаско у греко-турецьких відносинах із тримісячною присутністю Орук Рейс на грецькому континентальному шельфі у 2020 році тощо, коли обидві країни балансували за крок від початку повномасштабної війни.
8. Скандал зі шпигунством та прослуховуванням лідерів опозиційних партій, журналістів, державних та напівдержавних службовців,
9. Хвиля подорожчання та інфляція восени 2022 і взимку 2023 року.
10. Залізнична катастрофа у Темпі – вона стала лише завершенням драматичних подій чотирирічного терміну Міцотакіса.
11. Крім того Міцотакіс вступив у конфлікт із керівництвом та вболівальниками найпопулярніших футбольних команд північної (ПАОК) та південної (Олімпіакос) Греції, а також з лідером останньої. Усе це супроводжувалося публічними різкими заявами.

Зазначені вище події, що були кульмінацією серії епічних невдач та провалів, могли б звалити будь-який уряд і без сумніву звалили б його на виборахВиходячи з політичного досвіду, який був зафіксований до цього моменту. Але, як виявилося, не цей уряд.

Чому?

Насамперед тому, що було переконливо продемонстровано – те, про що Міцотакіс заявляє і сьогодні, абсолютно вірно: опозиція СІРІЗА уряду Міцотакіса була найгіршою опозицією за весь період після здобуття незалежності. Ципрасу пригадали зраду національних інтересів Греції у Преспеському договорі зі Скоп’є у 2018 році та трагічне за наслідками для країни управління кризою 2015-2019 років. У Ципраса, схоже, “закінчив” термін придатності, як у політичного продукту.

Пандемія, особливо його зближення з урядом, стали політичним вироком, хоч би як відмовлялися визнати це в СІРІЗА. Ципрас став системоюале громадяни, які голосували за нього, хотіли “антисистемного”. Вони хотіли воїна, а не хорошого адміністратора. Саме таким став Міцотакіс, і в цьому він набагато кращий за Ципрас.

Наразі громадяни болісно визнають: “Усі наші політики однакові” та “Ситуацію не врятувати”

Міцотакіс домінував (і продовжуватиме домінувати на жовтневих місцевих виборах, якщо не станеться непередбачених обставин) з багатьох причин:

• Він знає, як згладити політичні провали. Вміє відчайдушно блефувати та переконувати людей у ​​своїй правоті.
• Він має контроль над системними ЗМІ, а також механізми, що дозволяють використовувати контроль над несистемними ЗМІ.
• Він має величезні фінансові ресурси та спрямовує їх надзвичайно цілеспрямовано та ефективно закритій групі бізнесменів та ЗМІ, які відповідають взаємністю.
• Він дуже працьовитий: тільки А. Самарас був таким же працьовитим, запевняють політичні спостерігачі.
• Він надзвичайно методичний. Якщо ми можемо провести деякі порівняння, то методичність і працьовитість перемогли політичний гламур: Караманліс і Ципрас мали лише останні, але цього, особливо в нову епоху, недостатньо.
• Міцотакіс також показує, що він навчився на помилках свого батька: “виконавча держава” запобігла збагаченню його внутрішньопартійних опонентів, оскільки всі витрати контролюються його адміністрацією та ним особисто. І не дозволяє їм здобути достатню фінансову, а отже, і політичну самостійність.
• Усі бізнесмени, які “загравали” з його потенційними внутрішньопартійними опонентами Н. Дендіасом, А. Георгіадісом, О. Кефалоянні і т.д., були “заблоковані”, і тим чи іншим чином отримали відповідні “послання”. Те саме відбувалося і з потенційними конкуруючими політичними групами, особливо з правими: жодному бізнесмену не було дозволено підтримувати їх фінансово, і результат було видно в урні для голосування 21 травня (для тих, хто вижив).
• У нього склалися міцні партнерські відносини з президентом Греції Катериною Сакелларопулу, яка повністю підтримує Кіріакоса Міцотакіса, найчастіше навіть всупереч власному іміджу.
• Міцотакіс має міцну і надійну підтримку в сенаті та палаті представників США через його виключно лояльну політику щодо військових баз на території Греції, а також з боку ВПК США, через безпрецедентні за масштабами закупівлі американських озброєнь.
• У Міцотакіса, на відміну від його попередника із СІРІЗА, чудові стосунки з політичним бомондом Брюсселя та фінансистами Уолл Стріт. Внаслідок чого, незважаючи на різке зростання національного боргу, яке досягло вже 546 мільярдів євро, ніхто не згадує про банкрутство Греції. Більше рейтингові компанії регулярно піднімають інвестиційні рейтинг Греції, а державні облігації вліт продаються з досить невеликим дисконтом.
• К.Міцотакіс – людина системи, людина, яка зручна і вигідна як керівництву США, так і керівництву Євросоюзу. Його політичні заяви вивірені та не входять, на відміну від А. Ципраса, у розбіжності з думкою світової фінансової та політичної еліти.

Жорсткий фінансовий контроль за витратами партії, а також безліч спонсорів дозволили Міцотакісу витратити на виборчу кампанію такі гроші, які навіть не снилися його опонентам, не кажучи вже про невеликі партії. Для прикладу: бюджети багатьох, далеко не найменших партій можна порівняти з бюджетом виборчої кампанії одного кандидата НД у столичному окрузі Аттика.

І звичайно, до політичного всемогутності НД нас приводять не лише здібності К.Міцотакіса (ще однією його зброєю є те, що ці здібності ніколи не були належним чином оцінені його політичними опонентами). Але також слабкість інших.

Зміни в електораті

Виявилося, що того електорату, який існував у 2012 році і який мало не відправив Самараса у політичну прірву, а разом із ним і “Нову демократію”, більше немає. Скасування Алексісом Ципрасом результатів референдуму 2015 року стала найбільшим внеском у руйнація народної довіри до політиків. Народ Греції втомився від політичних ігор, нескінченної війни політиків і хоче спокійно жити. Народ не хоче лідера, їм достатньо гарного “адміністратора”.

Інше питання, куди цей працьовитий адміністратор, а також жорсткий і безпринципний політик, який через кілька днів матиме в руках практично повністю підконтрольний йому парламент, Національна розвідувальна служба (ΕΥΠ), а також серйозні важелі впливу на Вищий Адміністративний (Верховний) та Конституційний суди, та повна підтримка президента Республіки, тобто фактично абсолютна влада, може навести Грецію?

Думка автора може відображати думку редакції.

Source link