Маски, вакцинація та карантин: наскільки правильно людство боролося з пандемією

Пандемія COVID офіційно закінчилася, продовжившись понад три роки. Які уроки можна отримати, чи правильно людство боролося зі смертельним вірусом? Думка експертів.

Минулого тижня ВООЗ оголосила, що пандемія COVID-19 офіційно завершилася. За більш ніж три роки її течії люди так і не дійшли єдиної думки з основних питань:

1. Чи правильно країни справлялися зі смертельною інфекцією.
2. Чи була така необхідна самоізоляція.
3. Наскільки ефективними були маски та рукавички.
4. Чи не погіршили локдауни ситуацію.

Вірус все ще тут

Ось що думають із цього приводу експерти, пише видання “Нова газета-Європа”. Голова Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Аданом Гебрейєсус у п’ятницю заявив, що з 2020 року від COVID-19 офіційно загинули приблизно 7 млн ​​осіб, але реальні цифри можуть досягати 20 млн. Він зазначив, що вірус продовжує мутувати, тому зберігається ризик появи нових видів, які можуть викликати сплески захворювання та смертності. Отже, коронавірус не перестав бути глобальною загрозою для людства, каже він:

«Минулого тижня COVID-19 забирав одне життя кожні три хвилини — і це лише ті випадки, про які ми знаємо».

Однак Гебрейєсус зазначає, що протягом останнього року кількість заражень і смертей знижувалась завдяки вакцинам та формуванню колективного імунітету.

«Коронавірус перехворіла більшість людей на планеті, через що виробився імунітет. Імунітет не запобігає зараженню, він робить подальше захворювання легшим».

Локдауни – наскільки вони були ефективними

Після оголошення пандемії країни почали закривати кордони та вводити карантинні заходи. Стратегія, якої дотримувалися деякі країни Європи та Азії, полягала у жорсткому обмеженні соціальних контактів. У Китаї, наприклад, до кінця 2022 діяв практично тотальний локдаун. А деякі держави, як Швеція, не запроваджували серйозних обмежень, роблячи ставку на вироблення природного колективного імунітету.

У травні 2020 року Лондонська школа економіки та політичних наук порівняла захворюваність у 32 країнах під час першої хвилі COVID-19. Згідно з її дослідженням, країни, які зважилися на локдаун на початку пандемії, змогли знизити темп поширення інфекції. Наприклад, Данія ввела локдаун через два дні після оголошення пандемії і вже через місяць відзначила відсутність зростання кількості заражень і смертей. У середині травня 2020 року смертність від COVID-19 у Данії становила близько дев’яти осіб на 100 тисяч — у кілька разів менша, ніж у багатьох європейських країнах. У Швеції ж, де локдауну не було, цифри вищі: 36 смертей на 100 тисяч осіб, а у Великій Британії ще вищі: 52 на 100 тисяч.

Експерти зазначають, що карантин – ефективний захід на початку пандемії, коли вірус стрімко поширюється, а протоколи лікування ще не вироблені. У Португалії майже відразу після оголошення пандемії було введено протиепідемічні заходи. Магазинам та ресторанам урізали час роботи, запровадили комендантську годину, заборонили масові заходи. Вже до 23 липня 2020 року заражень поменшало, і уряд оголосив поетапний вихід із локдауну. Ірина Якутенко, біолог та наукова журналістка, каже:

«У Німеччині примудрилися пройти між Сциллою та Харібдою: зробити карантин досить жорстким, але без перегинів, як у Китаї, де заварювали двері під’їздів, чи як в Італії, де забороняли людям взагалі виходити з будинків. У Японії теж були перегини, там люди довго ходили в масках вулицею, що безглуздо, але тоді це не було відомо. Зараз ми точно знаємо, що на вулиці набагато менше ризику заразитися. Жорсткий карантин негативно позначається життя людей, з їхньої комфорті. Але відсутність карантину взагалі – погано. У Швеції, наприклад, померла непропорційно величезна кількість людей похилого віку, тобто шведи фактично просто принесли їх у жертву. Їм не надавали допомоги – мовляв, навіщо займати старим ліжко, навіщо класти його на вентиляцію легень, якщо можна вилікувати молодого».

Антиваксери та нестача ресурсів

Практично всі країни зіткнулися з нестачею медичного обладнання, ліків та персоналу у лікарнях. Найбільша смертність була зареєстрована у країнах з високою чисельністю населення – у США, Індії, Бразилії та Росії. Якутенко вважає, що загалом світова спільнота погано впоралася з пандемією. Незважаючи на успіхи у фармакології та науці, яким у рекордні терміни вдалося створити кілька вакцин, у тому числі й абсолютно нову мРНК-вакцину, світ зіткнувся з величезною кількістю смертей, оскільки «з’ясувалося, що фармакологія у нас окремо, а громадська охорона здоров’я окремо, безліч людей не вдалося переконати, що треба вакцинуватися». А багато країн, що розвиваються, так і не отримали вакцин. Вона говорить:

«У бідних країнах фізично не було жодних вакцин, жодного лікування. Хто помер, той помер, хто має сильний імунітет, той вижив. Найкраще впоралися деякі європейські держави, причому завдяки зусиллям конкретних людей. Наприклад, у Німеччині це був Крістіан Дростен, один із провідних світових фахівців з коронавірусу, який у перший рік [пандемии] радив уряду, як реагувати. Тому там було вжито превентивних заходів на початку пандемії. Це зберегло багато життів під час першої хвилі. У Португалії був Енріке Гувейя-і-Мело, віце-адмірал флоту, який там завідував публічною кампанією з вакцинації. Завдяки йому в Португалії прищепили величезну кількість народу – понад 85%. Загалом, якщо не брати Східну Європу та аутсайдерів на кшталт Швеції, то Європа впоралася краще. Непогано впоралися й деякі азіатські країни, як Південна Корея».

За її словами, Росія та США теж виявилися аутсайдерами. У Сполучених Штатах проблемою став політичний устрій, який передбачає свої закони в кожному штаті, та великий відсоток антиваксерів. У Росії обмежувальні заходи було введено надто пізно, а антиваксеров теж виявилося дуже багато. Офіційні дані свідчать, що з початку пандемії в Росії виявили понад 22 млн. випадків зараження вірусом, а померли майже 400 тисяч осіб.

Важливою проблемою виявилася низька швидкість тестування на самому початку. Це призводило до заниження офіційної статистики хворих та поширення вірусу. Російська система охорони здоров’я взагалі виявилася не готовою до початку пандемії: на піку зростання захворюваності в лікарнях не вистачало ліжок, медичного обладнання та кваліфікованих лікарів. Далося взнаки, каже біолог, і недостатнє фінансування охорони здоров’я в Росії, і відсутність інвестицій у розвиток медичних технологій і науки.

У березні 2023 року офіційний портал «Стопкоронавірус.рф» оголосив, що припиняє підрахунок даних про колективний імунітет проти COVID-19 та кількість вакцинованих. Тепер на порталі публікуватимуться лише дані про кількість хворих, госпіталізованих та одужалих за останню добу. Лікар Василь Власов каже:

«Завдяки тому, що в деяких країнах наука у хорошому стані, були швидко створені вакцини. Тому дуже важливо розвивати міжнародне співробітництво. Саме завдяки американській програмі «Геном людини», в якій брали участь російські вчені, у Росії виявився потенціал для створення власної вакцини. Сподіватимемося, що через якийсь час після великих бід сьогоднішнього дня ми знову зможемо просунутися в цьому напрямку. Але не треба недооцінювати соціальні зрушення, які відбулися в суспільстві під час пандемії: поглибилася світова нерівність, зникла віра в те, що людство дбатиме про бідні країни. Їм, до речі, так і не дали обіцяних вакцин».

Source link