Бізнес на тріску, якому понад 113 років

Таверною в Салоніках, що торгує смаженою тріскою, керує вже четверте покоління власників. За роки свого існування заклад запропонував відвідувачам мільйони тонн смаженої риби, невпинно турбуючись про те, щоб кожен із них залишився задоволеним.

Маріаліза Кераніду, наймолодша в сім’ї, не пішла вчора на парад, щоб допомогти дідові та батькові у сімейній таверні. Вона розповідає, що робочий тиждень напередодні національного свята 25 березня не схожий на жодний інший за весь рік:

“Два тижні тому ми почали готувати, чистити та обробляти тріску. сім годин, щоб позбутися солі”.

Журналісти з багатьох країн традиційно приїжджають до Салоніки та неодмінно відвідують відому таверну. На початку це була невелика крамниця, а зараз – заклад великого успішного бізнесу. Протягом багатьох років черги цього закладу – неодмінний атрибут Салоніков, пише CNN Греція.

Історія найстарішого магазину “τα μπακαλιαράκια του Αρίστου” почалася в 1910 році, коли батько Арістоса відкрив його на вулиці Катуні. Він був такий маленький, що господар ледве містився всередині, щоб готувати свої страви. Основними клієнтами на той час були докери, а в меню були бугаца та різні делікатеси малоазіатської кухні, у приготуванні яких використовувалися анчоуси та сардини.

1941 року син Аристос взяв на себе управління магазином і вирішив подавати відвідувачам тріску. Можливості великого виробництва не було, тому приготування риби припинялося о 9-10 годині ранку, і багато людей залишалися голодними. Юна дочка одного із власників розповідає:

“Клієнти їли майже стоячи і скрізь, де могли стояти, щоб поласувати в перерві від напруженої роботи. Зазвичай вони розстеляли газету, на якій магазин подавав рибу, на капотах машин, на вагонах або на будь-якому металевому листі, що грубо лежав перед ними”.

У 1987 році дідусь Аристос передав знаменитий магазин своїм племінникам, Димитрісу та Ніколаосу Керанідісам. Перший був випускником школи машинобудування, а другий – школи фізики. Зазначаючи, що бізнес зростає, за кілька років брати замінили старі системи випічки свого діда на сучасні, але при цьому дбайливо зберегли традиції предків із приготування.

Молодша із сім’ї, що виросла, як і її брати, в оточенні запаху тріски, не знає секретів її приготування. Ну, або принаймні не хоче їх видавати, що ймовірніше. Як вона сама каже, понад сто років роти небагатьох причетних до цієї справи людей залишалися щільно закритими, і ніхто нічого не розповідав про інгредієнти та дозування. Кераніду каже, цитує CNN Греція:

Всі наші клієнти хочуть дізнатися секрети смаженої часникової тріски, але це неможливо. Щоб дати вам уявлення про те, як добре зберігається наш секрет протягом століття: жодна річ не просочилася назовні, навіть кляр, який робив Аристос. викидалося в каналізацію, щоб ніхто не впізнав інгредієнти секретного рецепту, я можу тільки сказати, що наша скордоля робиться з хлібом, а для тих, хто готуватиме вдома, розкрию невеликий секрет: тріска вимагає багато масла, багато терпіння і дуже сильний вогонь. щоб вона не прилипла до сковороди.

*Скордалія або аліада – грецький соус у вигляді густого пюре, який готують з картоплі, черства з оливковою олією, часнику, горіхів, спецій, іноді з додаванням білого винного оцту. Скордалі традиційно подається, як соус-гарнір до смаженого хеку або тріску.

Source link