Реальність та фейки: чому "15-хвилинні міста" стали мішенню теоретиків змови

15-хвилинне місто – концепція в урбаністиці, яка передбачає пішохідну доступність основним чинником. Відповідно до неї, місто має бути поділено на безліч районів, у кожному з яких можна знайти все для комфортного життя.

У 15 хвилинах ходьби – саме ходьби, а не поїздки на авто – мають бути розташовані місця роботи чи навчання, магазин та кафе, спортивний майданчик та парк, культурні заклади. Чому ж така корисна концепція викликала критику та послужила темою для нападок аматорів теорій змови? Адже міста, в яких все необхідне знаходиться за 15 хвилин ходьби або їзди на велосипеді, названі чудовою ініціативою щодо просування здорового та стійкого способу життя.

Ця концепція була розроблена у 2015 році одним із містобудівників у Франції. Ідею гідно оцінили, і вона набула поширення по всьому світу: зробити міські райони комфортними, скоротити рух автомобілів та обмежити забруднення навколишнього середовища мріють Мельбурн, Париж, Копенгаген.

Однак деякі сприйняли інноваційну ідею “в багнети”, вона звучить для них, як змова, спрямована на те, щоб обмежити людей у ​​свободі пересування, як замах на особисту свободу. Простий пошук у Twitter дозволяє побачити численні повідомлення:

• один користувач назвав ідею “15-хвилинною антиутопією”;
• другий написав у Твіттері: “15-хвилинні квартали – це кліматичні в’язниці”;
• інші висловлюються про передбачувані блокування усередині кварталу.

На представленому одним із користувачів відео нібито мешканка Канади протестує, оскільки їй не дозволяють вийти за свій “15-хвилинний периметр”. Втім, невелике журналістське розслідування показало, що ролик взято зі знятого в 1993 році канадського документального фільму, знятого в 1993 році – за 20 років (!) до того, як було придумано концепцію 15-хвилинного міста. Фільм розповідає про кризу в канадському поселенні Ока в 1990 році – земельну суперечку між корінною громадою ірокезів і квебецьким селищем у Канаді, тож 15-хвилинні міста тут, як кажуть, “аж ніяк”.

Чому ж цілком безневинна стратегія викликала стільки теорій змови? Особливо бурхливо її обговорюють у британському Оксфорді. Місцева рада оголосила про план фільтрації трафіку, щоб зменшити кількість автомобілів, які проїжджають через центр міста. Відповідно до цього плану, місцеві жителі мають звертатися за дозволом на проїзд певними вулицями.

Рішення влади суттєво підігріло дезінформацію про те, що люди будуть обмежені у своїх кварталах, і їм буде потрібен дозвіл для того, щоб залишити їх. І все це набуло такого розмаху, що в Оксфорді навіть мітингували та виходили на демонстрацію проти цієї ініціативи. Владі довелося виступати з роз’ясненнями, що вони аж ніяк не збираються фізично утримувати людей. Ліз Леффман, офіційний представник Оксфордського округу, пояснила:

“Ми отримуємо багато дзвінків та e-mail від стурбованих громадян у щирому страху, що їх можуть замкнути у власних будинках. Це категорично не відповідає дійсності!”

Члени місцевої ради, тим часом, заявили, що отримали численні погрози розправи. Ось вам ще один приклад того, як фейки та ненависть в інтернеті можуть завдати цілком реальної шкоди.

Source link