Долина Диявола Темпі

Темпі – це долина в Греції, яка утворюється між горою Олімп та Оссою. Її протяжність становить 10 кілометрів, при цьому у найвужчому місці утворюється ущелина шириною 25 метрів та глибиною близько 500 метрів. У ньому протікає річка Пініос, яка потім впадає в Егейське море. Темпі – це головний шлях з Македонії до Фессалії, і з цієї причини цей район з давніх-давен мав велике значення.

Назва Темпі збереглася з давніх-давен. Під час турецької окупації Темпі також називали Баба. Невелике село біля входу в долину, нині зване Темпі, також мало однойменну назву. Біля західного входу в Темпі збереглася гробниця Хасан-Баба, яка нагадує про звірства турків та історичні битви в ущелині. Поруч із виходом із Темпі знаходиться джерело, відоме з давніх часів як «Фонтан Дафни».

З давніх часів Темпі мав велике стратегічне значення для переходу військ із Македонії до Південної Греції. Історики з великим акцентом описують спроби армій пройти неушкодженими, захищаючись від ворогів. Від персів до римлян до німців, які прибули в Темпі 16 квітня 1941 року, подолання долини було важкою справою, яка потребувала гарного знання місцевості та продуманої стратегії.

Безпека дорожнього руху почала відчувати особливі проблеми із середини 20-го століття. У 1959 році, з відкриттям ділянки Лариса-Катерині тодішньої нової національної дороги Афіни-Салоніки, район Темпі був охарактеризований водіями як “перевал смерті” з безліччю поворотів та крутих переходів. Сьогодні через цей район проходять залізнична лінія та національна дорога Афіни-Салоніки. Цей участок є найвужчим місцем національної дороги та однією з найнебезпечніших ділянок дорожньої мережі Греції.

У грудні 2009 року в районі Темпі сталися серйозні зсуви ґрунту, внаслідок чого національна дорога була закрита на 4 місяці. У цей час рух здійснювався в обхід перевалу (узбережжям через Агіа Ларису або з гірської дороги через Елассону). Зсуви в районі Темпі також забрали життя однієї людини. 6 квітня 2017 року були відкриті 2 тунелі в обхід долиниодин з яких є найдовшою дорогою в Греції та на Балканах.

Через геоморфологію в районі Темпі сталося кілька нещасних випадків зі смертельними наслідками.

• 4 жовтня 1999 року автобус з уболівальниками ПАОК зіткнувся з невеликою вантажівкою, внаслідок чого загинули 6 пасажирів та водій автобуса.
• 13 квітня 2003 року вантажівка, що перевозила ліс з Проватону-Еврос до Афін, на 388-му кілометрі зіткнулася лоба в лоба з автобусом, в якому знаходилися учні 1-ї середньої школи з Макріхорі Іматії, які поверталися з поїздки до Афін, внаслідок чого загинув 21 особа. Ця аварія також пов’язана із самогубством 35-річного 4 липня 2022 року, який вижив в аварії.
• 28 лютого 2023 року о 23:21 за місцевим часом пасажирський потяг зіткнувся лоб у лоб з комерційним поїздом, який прямував тим же шляхом у зустрічному напрямку, внаслідок чого 57 людей загинули і десятки отримали поранення. Більшість жертв були студентами віком від 18 до 25 років. Ця аварія є найбільшою залізничною трагедією історії Греції.

Метафізика та усвідомлення

В одному з найвідоміших уривків в історії філософської думки Блез Паскаль пише («Думки про релігію та інші предмети»):

«Я бачу лякаючі простори Всесвіту, які мене оточують, я розумію, що знаходжусь у якомусь куточку цих просторів, але не знаю, чому я опинився саме тут, а не в іншому місці, ні чому короткий термін, відпущений мені для життя, призначений саме в цій, а не в іншій точці цілої вічності, яка була до мене і буде згодом. Всюди я бачу тільки нескінченність, що обіймає мене, як атом. Я знаю лише те, що скоро маю померти, але найневідоміше для мене — це смерть, уникнути якої мені не вдасться.
Що таке людина для безкінечності? Людина — лише тростинка, найслабша в природі, але це тростинка мисляча. Не треба ополчатися проти нього всього Всесвіту, щоб його розчавити; хмара пари, крапельки води достатньо, щоб його вбити. Але нехай Всесвіт і розчавить його, людина все рано буде вище за свого вбивцю, бо він знає, що вмирає, і знає перевагу Всесвіту над ним. Всесвіт нічого з цього не знає. Вся наша гідність полягає в думці. Ось у чому наша велич, а не у просторі та часі, яких ми не можемо заповнити. Не в просторі я маю шукати своєї гідності, а в правильності думки. У просторі Всесвіт поглинає мене, як точку, думкою я охоплюю її».