Президент України Володимир Зеленський, якого змінила війна, чи чому Путін його "не дооцінив"

У день річниці вторгнення Росії в Україну було б несправедливо не розповісти про президента країни, яка не здалася і вже 12 місяців продовжує боротися за свою незалежність і територіальну цілісність.

У тому, що Україна продовжує чинити сильний опір, є заслуга і президента Володимира Зеленського, який здивував багатьох, і насамперед – Володимира Путіна, пише dw. Його відеоролики, записані то в офісі, то в бомбосховищі, стали військовою хронікою та свідченням того, як змінювалися Україна та сам глава держави.

Зеленський поставив своєрідний світовий рекорд – жоден президент не виступав із щоденними зверненнями до співгромадян, український же глава держави робить це вже рік щодня. 23 лютого 2022 року, за кілька годин до початку війни, він записав особливе звернення, адресоване громадянам Росії. У спробі запобігти війні Зеленський закликав росіян до протестів у своїй країні і попередив, розмовляючи російською мовою:

“Якщо на нас наступатимуть війська, якщо у нас спробують відібрати нашу країну, нашу свободу, наші життя, життя наших дітей, ми захищатимемося. Не наступатимемо – захищатимемося. Наступаючи, ви бачитимете наші обличчя, не наші спини – наші обличчя” .

Того разу 44-річний політик востаннє з’явився перед камерою в костюмі, при краватці і гладковиголеним.

Після початку вторгнення РФ Зеленський та уряд України залишаються у столиці, навіть коли російські війська стоять на околицях Києва. Як зазначає видання, це багатьох дивує, зокрема, зважаючи на все, і президента Росії Володимира Путіна. Він, ймовірно, розраховував на те, що Володимир Зеленський втече до західних регіонів України чи за кордон. Такі пропозиції надходили. Як пише інформагентство AP, відповідь Зеленського стала легендарною: “Мені потрібні боєприпаси, а не таксі”. Чи дослівно звучала його фраза, доказів немає. Але вона точно передає його настрій, приносить багато симпатій за кордоном та підвищує бойовий дух країни.

Це можна назвати розворотом на 180 градусів. За кілька днів і тижнів до цього багатьох дивувала реакція Зеленського на ситуацію. Коли західні спецслужби і глави держав попереджають про підготовку вторгнення РФ і вивозять персонал посольств з Києва, президент України реагує на ці дії та повідомлення критично, з недовірою та критикою. Згодом Зеленський пояснить це бажанням уникнути паніки.

Початок війни змінює все. Першого її дня, 24 лютого 2022 року, президент України виступає в куртці оливкового кольору. Військовий дрес-код досі залишається його фірмовим стилем, як і триденна щетина. Таким його тепер знає весь світ, таким він постає у численних інтерв’ю на перших шпальтах газет. Двадцять п’ятого лютого, тобто другого дня війни, український президент записує, мабуть, своє найважливіше відео. У напівхвилинному ролику, стоячи в оточенні інших українських високопосадовців біля будівлі свого офісу, він посилає головний сигнал: “Ми всі тут, ми захищаємо нашу незалежність”.

І якщо в перші дні Зеленський готовий до деяких поступок, щоб зупинити війну, наприклад, відмовитися від прагнення вступити до НАТО, то після повідомлень про численні жертви та анексію нових територій він займає безкомпромісну позицію, як і більшість українців.

Президент воєнного часу робить ставку на те, що він вміє найкраще – комунікацію. Його найпотужніша зброя – камера. Зеленський з’являється у коротких відео, записаних у різних регіонах України, підтримує співгромадян, знаходить правильні слова, виглядає по-людськи доступним. Лише не всім не подобається його схильність до гри слів.

Зеленський їздить на фронт, зустрічається із солдатами, наприклад, у звільненому Ізюмі у вересні чи Бахмуті у грудні. Іноді у своїх зверненнях Зеленський використовує кадри зруйнованих українських міст. Інсценування йому при цьому не потрібне, реальність жахлива. Підтримка Зеленського в країні, яка сильно впала до російського вторгнення, після початку війни зросла майже втричі і зараз становить 80-90%. Чому його недооцінили супротивники та партнери?

Відповідь, напевно, у минулому. Зеленський став президентом України у 2019 році, не маючи політичного досвіду, зовсім як у його серіалі “Слуга народу”, де він грав шкільного вчителя, який став главою держави. До того, як стати президентом, він був успішним коміком, актором та продюсером. Був навіть випадок, коли він зі сцени розважав екс-президента Росії Дмитра Медведєва під час візиту до України. Це і стало, ймовірно, однією з причин, чому керівництво РФ не сприймало його всерйоз і навіть дратувалося, коли він не йшов на будь-які поступки.

Зеленський був російськомовним коміком, упродовж багатьох років він висміював українство та прозахідних українських політиків. Його жарти про проросійського президента Віктора Януковича були, втім, невинними. Зеленський мав тісні зв’язки з Росією, там він заробляв гроші навіть після анексії Криму. Вибачити йому це могли не всі.

Вторгнення Росії стало вододілом. Критика його замовкла, і багато в чому сприяло те, що він не виїхав з країни з початком війни. А ще він зміг переконати деяких скептиків, використовуючи свій досвід у дитинстві та юності. Він виріс у Кривому Розі, промисловому місті на південному сході України. Як професорський син, він був у дещо привілейованому становищі серед однолітків. Але це покоління застав останні важкі роки до і після розпаду СРСР, що супроводжувалися напівкримінальними нормами поведінки молоді. Звідти він виніс один із головних постулатів у своєму житті: від протистояння не йдуть.

Це яскраво виявилося, коли між першим та другим турами виборів президента у 2019 році він викликав президента Петра Порошенка, досвідченого політика та свого конкурента, на дебати на стадіон. Восени того ж року Зеленський, вже будучи главою держави, під час зустрічі на Донбасі з бійцями, які виступали проти відведення військ від лінії зіткнення, дав зрозуміти, що не поступиться під тиском і упустив фразу, що він “президент цієї країни”, а не “лох якийсь”.

Коли Росія вторглася в Україну, цей настрій став у нагоді Зеленському. І цього господар Кремля, схоже, недооцінив. Швидше за все, Путін вважав Зеленського недосвідченим і слабким політиком, якого можна легко зламати.

Природно, Володимиру Зеленському не все вдається, і уряд припускається помилок. Деяким політикам довелося піти у відставку, у тому числі й друзі президента. Сам він викликав здивування і навіть роздратування західних партнерів, коли в листопаді стверджував, що ракета, що впала в Польщі і вбила двох людей, була російською. За даними США, це була ракета, яку випустили український комплекс ППО. Але цей епізод став швидше винятком.

Президент України бачить своє головне завдання у тому, щоб через ЗМІ добиватися більшої допомоги для своєї країни. Майже щодня він волає до західних політиків та громадськості, і просить (деякі кажуть, випрошує) зброю. Просить успішно, зброї дедалі більше. Стільки відеовиступів у парламентах і на конференціях, як у Зеленського, немає жодного іншого президента чи прем’єра. І це також світовий рекорд.

Залишається лише додати інформацію, яку надало видання Financial Times у матеріалі, присвяченому річниці війни в Україні. За даними видання, коли президент РФ Володимир Путін почав розробляти плани можливого вторгнення, його кум Віктор Медведчук запевняв, що українці зустрінуть російські війська з розкритими обіймами. План передбачав залучення на певному етапі вторгнення екс-президента України Віктора Януковича. Його завдання було – виступити з відеозверненням, яке б легітимізувало управління Україною Медведчуком “за підтримки Росії”.

Source link