Росіяни проти росіян: хто вони, що воюють в Україні проти своїх співгромадян

Відомо, що у ЗСУ є російські підрозділи загальною чисельністю приблизно кілька сотень. Що відомо про них? Хто вони, які вони?

На даний момент відомо про два підрозділи, сформовані з російських громадян – легіон “Свобода Росії” та “Російський добровольчий корпус”. Їхні політичні представники – нова організація “Громадянська рада” та екс-депутат Держдуми РФ 5-го та 6-го скликань, член фракції «Справедлива Росія» Ілля Пономарьов, який проживає за межами батьківщини з 2014 року. Видання DW спробувало розібратися, чим ці підрозділи відрізняються один від одного та як мотивують бійців. Хоча відкритої інформації не так багато.

У березні-квітні стало відомо про існування легіону “Свобода Росії” – нібито у ньому воюють полонені російські солдати, які вирішили перейти на бік України, а також добровольці з російським громадянством. Офіційно, вірніше, публічно підрозділ представляє колишній депутат Держдуми Ілля Пономарьов, який розповів виданню, що в його складі близько 500 осіб (офіційно, як і багато даних у воєнний час, ця інформація не підтверджена).

За шість місяців існування легіону деякі бійці розкрили свої дані. Наприклад, Ігор Волобуєв, колишній віце-президент “Газпромбанку”, який оголосив: “Мрії здійснюються! Я тепер у легіоні “Свобода Росії”. Дані деяких інших військовослужбовців можна знайти в Telegram-каналі легіону.

За словами засновників другого об’єднання – “Російський добровольчий корпус” – офіційне оформлення підрозділу відбулося у серпні, проте ідея його створення з’явилася буквально відразу після російського вторгнення в Україну.

Співзасновник РДК бізнесмен Денис Капустін (псевдонім Денис Нікітін) стверджує, що підрозділ бореться у складі ЗСУ вже понад місяць. Кількість бійців засекречена, але один із військовослужбовців із позивним “Кардинал” (кореспонденти ознайомилися з його військовим квитком) запевнив, що РДК може виконувати завдання ротного рівня (як правило, до складу роти може входити від 30 до 150 бійців).

У своїх соціальних мережах “Російський добровольчий корпус” повідомляє про право-консервативні погляди всіх своїх учасників. “Кардинал” зазначає: “За вісім років війни так і не з’явився підрозділ, який складався б з громадян РФ, які є етнічно росіянами”. Майбутню Росію він бачить державою для росіян і пояснює:

“Ми хочемо справді національної держави росіян на тих територіях, які є споконвічно російськими, з урахуванням територіальної цілісності України, Білорусії та суміжних країн. При цьому ми хочемо будувати державу для росіян, яка хоче жити у світі з усіма навколишніми народами”.

Члени ж “Свободи Росії” не декларують своїх політичних поглядів принаймні публічно. Ілля Пономарьов каже, що у підрозділі немає переважної ідеології і, на його думку, він є прототипом майбутньої армії РФ. Його перевага в тому, що вона не ліва і не права, не ліберальна і не консервативна, а об’єднана лише ідеєю протидії агресії. Хто ж фінансує ці підрозділи?

І “Російський добровольчий корпус”, і “Свобода Росії” мають політичне представництво. РДК увійшов до так званої “Громадянської ради” (ГС). Це нова організація, міжнародний секретар якої Анастасія Сергєєва донедавна керувала польським фондом “За вільну Росію”. “Кардинал”, який представляє РДК у “Громадянській раді”, називає обидві організації “двома частинами одного пазла”.

Анастасія Сергєєва зазначає, що до ГС входять активісти з національних регіонів РФ, які підтримують право народів на самовизначення. На YouTube-каналі ГС можна ознайомитися з відеозверненнями Сайхана Музаєва з Чечні та Ібрагіма Яганова з Черкесії. Вони закликають чеченців та черкесів боротися за Україну та виступають за незалежність своїх республік. Фінансування для роботи Громадянської ради, рекрутингу та навчання нових бійців Сергєєва планує отримувати від приватних інвесторів.

Як пояснює представник “Свободи Росії” Ілля Пономарьов, він зайнятий політичними переговорами з представниками різних країн та взаємодією зі ЗМІ на користь легіону. На противагу РДК, в якому допускають відокремлення регіонів від РФ, у “Свободі Росії” декларують своєю метою “збереження єдиної та неподільної Росії в межах 1991 року”, з передачею регіонам широких повноважень та збереженням самобутності національних республік. На поточну діяльність підрозділ збирає гроші у криптовалюті.

До того, як почалося співробітництво РДК з “Громадянською радою”, він приймав до своїх лав лише росіян, які перебували вже за кордоном. Багато хто з них після 2014 року брав участь у бойових діях на боці України у складі добровольчого полку “Азов”. Тепер ГС планує набирати і тих, хто зараз перебуває в Росії, каже Сергєєва. Потенційним добровольцям пропонують заповнити анкету в Google-формі або звернутися на зашифровану п/с Proton Mail. Сергєєва уточнює: “Далі, власне, через безпечні системи, які ми пропонуємо використовувати, вже відбувається спілкування”.

При першому контакті від добровольців вимагають відправити на пошту в Proton Mail не тільки дані біографії, у тому числі наявність військового досвіду та доступу до держтаємниці, а й фотографії цілого пакету документів – паспорта громадянина РФ, закордонного паспорта, СНІЛЗ та ІПН. Пізніше кандидати нібито проходять перевірку на детекторі брехні, психологічну та атестаційну комісію, як повідомлялося у квітні на прес-конференції легіону.

У серпні РДК та “Свобода Росії” спробували політично об’єднатися, проте спроба виявилася невдалою, і зараз вони критично налаштовані один до одного. У РДК, наприклад, із недовірою дивляться на лідерські амбіції Пономарьова. Лівий за поглядами, той зізнається, що не симпатизує “Руській визвольній армії” (РОА) генералу Власову, символіку якої використовують бійці РДК. Хоча як одні, так і інші відмовляються критикувати одне одного привселюдно, зазначає видання.

А тим часом ім’я російського опозиційного політика, який постійно проживає в Києві, з’явилося в базі розшуку МВС РФ. Раніше Пономарьова вже було двічі заочно заарештовано: “Пономарьов Ілля Володимирович, 6 серпня 1975 року народження, місце народження РФ, місто Москва. Розшукується за статтею КК РФ”. Проте за якою саме кримінальною статтею заведено справу проти опозиціонера, не уточнюється.

Source link