Європа втратить від холоду більше, ніж Україна на полі бою

Atlantico: За даними The Economist, кількість жертв “енергетичної зброї” Володимира Путіна, тобто високих цін на енергоносії, може бути більшою, ніж кількість загиблих у боях в Україні на сьогоднішній день. На яких цифрах ґрунтується це твердження?

Дріо Годфріді: Холод убиває людей. Ми забули про це в нашій частині світу, яка не знала війни з 1945 року, в наших країнах, які звикли до енергетичного достатку. Але факт залишається фактом: від холоду можна загинути. Зліт цін на енергоносії після початку спецоперації в Україні відіграв тут свою роль. Але насамперед загроза породжена наслідками тієї марення “екологічної” енергетичної політики, яку наші “зелені” еліти проводили в Європі протягом двадцяти років. Ці наслідки не вичерпали себе. Вони призвели і ще призводитимуть до того, що сотні мільйонів європейців будуть змушені обмежити споживання електроенергії. Ми будемо змушені заощаджувати і на опаленні. За нинішніх цін на енергоносії, на думку The Economist, кількість додаткових смертей до середнього показника 2015-2019 років становитиме 147 000 європейців. Британський журнал моделює ситуацію на той випадок, якщо зима видасться м’якою. Тоді кількість додаткових смертей буде меншою: ми втратимо всього на 79 000 осіб більше, ніж у тому випадку, якби не влазили у всю цю історію з “підтримкою змін” в Україні, яка триває з 2014 року. Але якщо зима буде суворою, ми втратимо набагато більше середнього: кількість “померлих, що передчасно” збільшиться до 185 000. Порівняйте: на сьогоднішній день в Україні загинули шістдесят тисяч солдатів. Іншими словами, навіть за найсприятливішого сценарію (м’якої зими) від зростання цін на енергоносії загине більше європейців, ніж солдатів на полях битв в Україні. Варто замислитись.

Жером Марті: Політики не беруть до уваги всю серйозність ситуації Наведу такий приклад: я директор лікувального закладу і ми платимо за електрику в середньому 31 000 євро на рік. Я отримав нові тарифи, починаючи з березня: мій рахунок збільшився з 31 000 до більш ніж 200 000 євро, і я не маю уявлення, як зможу з цим впоратися. І це без урахування газу. Я не думаю, що субсидії зможуть покрити таку різницю. Для закладів охорони здоров’я це дуже небезпечно. Причому загроза існує на колективному рівні: вона є актуальною для всіх, а не для окремо взятих лікарень. Звичайно, такі ціни на енергоносії позначаться на здоров’ї французів. Зокрема, клінікам доведеться включати ціни на енергоносії у вартість оренди операційних залів. Це означає, що хірургам буде важче працювати. І хірурги просто можуть не впоратися з цією кризою, як і рентгенологи з їхніми енерговитратами.

Atlantico: Виходить, ми ризикуємо стати свідками серйозного банкрутства у секторі охорони здоров’я. Це буде черговий удар по нашій і так нестійкій системі.

Дріо Годфріді: Economist не безпідставно б’є на сполох, бо такого вибуху цін на енергію, який ми спостерігаємо протягом року, в Європі ще не бачили Статистичне моделювання має також враховувати національну політику стримування та “згладжування” цін на енергоносії. З позицій суворої науки не варто довіряти математичним моделям майбутнього, коли йдеться про людей (яскравий приклад — панічні прогнози щодо смертності в різні періоди недавньої пандемії). Проте діє універсальна істина: холод убиває. Холод вбиває і безпритульних, і тих, хто тимчасово опинився на вулиці і не знайшов місця, де можна зігрітися хоча б на якийсь час. Це зрозуміло. Але холод ще й сприяє виникненню смертельних хвороб, які частішають узимку (віруси, артеріальний тиск); холод вбиває тих, хто намагається обігрітися альтернативними пожежонебезпечними кустарними способами (особливо у разі відключення електроенергії).

Дам’єн Ернст: У згаданій статті правильно помічено, що коли люди живуть на холоді, серцево-судинна система піддається суворим випробуванням. Збільшується кількість інсультів. Люди також схильні до захворювань дихальної системи та інфекцій. Потрібно згадати ще й той момент, про який рідко йдеться: отруєння чадним газом під час використання вугілля чи несправних димарів (камінів) з метою економії газу.

Дріє Годфріді: Важко сказати. У Франції вважається, що майже 7 мільйонів будинків споживає дуже багато енергії. Але можна припустити, що від 20% до 30% населення будуть змушені відключати опалення, щоби менше платити. Тим не менш, важко точно знати, коли ризики стануть по-справжньому високі. Південні країни, як правило, менш схильні до холодів, ніж північні, але гірше переносять несподівано суворі зими, навіть короткі морозні періоди. Причина: їх будинки гірше опалюються, вони гірше утеплені, тому що більшу частину року необхідності цього просто немає. За даними журналу Economist, у Португалії щотижня взимку помирає на 36% більше людей, ніж улітку, а у Фінляндії ця різниця становить лише 13%.

Жером Марті: Влада не знає, яке майбутнє чекає на них цієї зими, а тому перестраховується. Але медичні кабінети не входять до пріоритетних об’єктів, на відміну від лікарень. З приходом холодів деяким лікарям доведеться змушувати своїх пацієнтів чекати на прийом у неопалюваних приміщеннях. Це ще раз доводить необхідність підвищеної уваги до медицини.

Жером Марті: Ми знаємо, що організм слабшає в результаті епідемій, що повторюються, і це перший фактор ризику. Деякі люди через бідність не можуть опалювати житло, і це другий фактор. Організм втрачає опірність, і це третій фактор. І ось ще ізоляція – це чи не основний фактор ризику. Багато людей похилого віку втрачають почуття голоду чи спраги, якщо вони застуджені або заражені. невідомо яким вірусом. А повідомити їм, що вони виснажені або перебувають під загрозою обмороження, просто нікому. І це може бути дуже небезпечним.

Усі чинники, які є небезпечними для здоров’я, загострюються в зимовий час.

Жером Марті: Звичайно, найскладніше людям, які живуть у несприятливих умовах, або тим, у кого немає житла Азнавур добре заспівав: “Мені здається, що всі негаразди будуть легшими під сонцем”. Легше жити надворі при 20°C, ніж при −5°C. Легше жити за м’якого, але сухуватого клімату, ніж в умовах, коли весь час йде дощ.

Дріє Годфріді: Європа, ще до формування ЄС, значною мірою будувалася на бажанні виробляти у себе “вдома”, без звернень до Азії та Африки, достатньо дешевої енергії. Два з трьох існуючих виробництв — вугільно-стальне та атомно-енергетичне — відгукнулися на це бажання. Довгий час європейська енергетична політика визначалася під егідою таких експертів, як Самуель Фурфарі, провидців, гуманістів, які усвідомлюють той факт, що енергія є основою існування людини у кожному її прояві. На жаль, сьогодні у Європейській комісії домінують фанатики, радикали, псевдо-екологи. Це такі люди, як зовні непримітний технократ Франс Тіммерманс, який насправді є “зеленим” радикалом. Ще більший вплив таких божевільних радикалів у Європейському парламенті.

Багато чого у своїй енергетичній системі ми, французи, зруйнували самі. Саме президент Макрон розгромив французьку атомну промисловість. Тепер, під час свого другого терміну при владі, Макрон намагається терміново підлатати наші АЕС, але ламання йшло набагато швидше за ремонт. Бельгія, як божевільна, завзято закриває чудові ядерні реактори в розпал українського конфлікту. Німеччина продалася Росії, а потім посварилася з нею ж. Найбільші європейські екологічні рухи масштабно фінансуються (купуються, корумпуються) “Газпромом”, тобто російською владою. Наслідком захисту екології протягом двадцяти років є те, що ми вступаємо в зиму, ми, висококультурні європейці, як купка не за погодою одягнених обірванців-недотепів. Саме в ЄС десятки тисяч людських істот, найнепристосованіших, помруть від холоду, стануть першими прямими жертвами нашої шаленої “прикладної екології”. Відтепер з такою вбивчою ідеологією необхідно боротися з усіма законними демократичними засобами. Це питання виживання у буквальному значенні.