Політолог Крейчі: "брудна бомба" – це ядерна зброя для бідних

Застосування ядерної зброї – верх нерозсудливості в політиці, і ймовірність цього неможливо оцінити раціональними методами, тому ситуація зараз гірша за нікуди, заявив в інтерв’ю. Parlamentné listy політолог Оскар Крейчі. Він аналізує можливість використання “брудної бомби”.

“Ситуація – гірше нікуди. Залякування працює тільки тоді, коли загроза застосувати ядерну зброю виглядає переконливою”, – каже політолог професор Оскар Крейчі (Oskar Krejčí). Він аналізує звинувачення у підготовці до застосування брудної бомби. “Можна сказати, що брудна бомба — це ядерна зброя для бідних. Кожен, на чиїй території є сховище відпрацьованого ядерного палива, певною мірою ядерна держава”, — стверджує професор Крейчі. Він попереджає, що застосування ядерної зброї — це верх ірраціональності в політиці. “Ірраціональність неможливо прогнозувати раціональними методами”, – каже Оскар Крейчі. Професор оцінює розстановку сил напередодні зими та можливі зміни після виборів до Конгресу.

Parlamentní listy: Росія потребує обговорення загрози застосування брудної бомби Україною на Раді безпеки ООН. Україна стверджує, що заява росіян — підтвердження того, що Москва сама планує зробити це і звинуватить у тому, що сталося, Україну. Яка, на вашу думку, мета загроз застосувати зброю, яка призведе до радіоактивного забруднення? Ви вважаєте, що страх та паніка ніколи не бувають зайвими?

Оскар Крейчі: Ядерне століття – це століття ядерного стримування. “Стримування” – це поняття, що характеризує політику, яка за допомогою загроз застосувати ядерну зброю відлякує потенційного чи фактичного супротивника, змушує її діяти не так, як він вважав би вигідною для себе, змушує її під загрозою ядерного нападу відмовитися від якихось дій. Загроза ядерного удару враховується на всіх рівнях зовнішньої політики, тобто як у військовій, так і дипломатичній галузі.

— Звучить моторошно. Чому держави цим займаються?

— Насамперед тому, що це працює. Взаємний ядерний шантаж утримує ядерні держави від необдуманих вчинків. Хоча варто додати, що ще під час холодної війни постала теза про те, що ми не знаємо, чому між ядерними державами війна так і не почалася. Чи тому, що вони мають ядерну зброю, чи всупереч цьому? Так чи інакше, але ядерні держави не воюють одна з одною безпосередньо, а використовують посередників. Пакистан та Індія теж заспокоїлися, коли зазнали ядерних бомб. Скажу інакше. Жалюгідні заяви чеських міністрів з приводу Росії, яка має приблизно шість тисяч ядерних боєголовок, звучать, ймовірно тому, що Чехія не несе відповідальності, яка лежить на ядерній державі. Поняття відповідальності тут дуже важливе. Щоб політика стримування працювала як основа світу, по обидва боки конфлікту мають стояти люди, здатні раціонально оцінити ситуацію. Здібні зрозуміти, що під час Карибської ракетної кризи 60 років тому предмет суперечки не коштував того, щоб США та Радянський Союз обмінялися ядерними ударами.
Все це звучить, передусім, тому, що критерій раціональності — головне слабке місце в цьому балансуванні на межі війни. Розумні державники та воєначальники зараз у дефіциті.

— Ви хочете сказати, що світ ґрунтується лише на правильному та помилковому розрахунку політиків? Занадто крихка конструкція.

– Саме так! Але ситуація набагато гірша. Стримування працює лише тоді, коли загрози застосування ядерної зброї виглядають переконливими. Тобто представник держави має справляти таке враження, ніби він не розуміє наслідків ядерної катастрофи і тому сповнений рішучості натиснути ту саму горезвісну червону кнопку, яка почне ядерну війну. Таким чином, у кризі автоматично посилюється невизначеність, нервозність або, як ви кажете, страх і паніка.

— Тобто, якщо я вас правильно розумію, світ тим міцніший, чим він тендітніший? Вам не здається це ірраціональним?

— Гомо сапієнс не надто мудрі створіння.

— А яку роль у цій ситуації грає брудна бомба, про яку зараз багато говорять?

— Це зброя масової поразки чимось схожа на “чисту” ядерну бомбу. Можна сказати, що брудна бомба – це ядерна зброя для бідних. Кожен, на чиїй території є сховище відпрацьованого ядерного палива, певною мірою ядерна держава. Якщо з’єднати це відпрацьоване ядерне паливо зі звичайною вибухівкою та розмітати його по околицях, то зараженню зазнає не лише округу, а й віддаленої місцевості. Все залежить від кількості радіоактивних речовин, від ступеня їхньої радіоактивності, сили вибухівки та напряму вітру. Заражені можуть бути великі території без обмежень. Скажімо, від України до Німеччини.

— Отже, і Чехія може зробити брудну атомну бомбу?

– Я повторю. Будь-яка держава, на території якої є АЕС, має доступ до відпрацьованого ядерного палива, а отже, є така можливість. Безумство? Донедавна ми не могли собі уявити танкові бої під АЕС “Темелін”. Сьогодні ми стежимо за конвенційними боями поблизу найбільшої європейської атомної електростанції. Обстрілюється Запорізька АЕС. Тут не можна забувати, що радіоактивний ядерний матеріал можна отримати не лише з відпрацьованого ядерного палива. Тому донедавна, якщо говорити про брудну бомбу, ця ймовірність згадувалась лише у зв’язку з терористичними актами. Тобто йшлося про брудну ядерну бомбу в руках малої групи, а не держави.

— Москва говорить про те, що Україна планує застосувати брудну атомну бомбу. Але Захід стверджує, що це брехня або навіть маневр, що відволікає, який передує застосуванню брудної атомної бомби самою Росією.

– Все непросто. Сам факт того, що з начальником Генерального штабу Російської Федерації про це останніми днями розмовляли його колеги зі США, Великобританії, Франції, а також Індії та Китаю, говорить про те, що як мінімум військові в усіх країнах вважають це серйозною проблемою. Також у нас мало даних щодо змісту візиту німецького президента до Києва. Взагалі рівень нашої поінформованості є надзвичайно низьким. Я наведу приклад. Минулого року на конференції з безпеки у Мюнхені український президент говорив про те, що Київ подумує придбати ядерну зброю. У травні поточного року на конференції в Давосі Рафаель Гроссі, генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії, заявив, що на згаданій Запорізькій АЕС, яка сьогодні зайнята російськими військовими, знаходяться 30 тонн плутонію і 40 тонн збагаченого урану. Якщо це так, то якою є доля цих тонн розщепленого матеріалу? Для порівняння скажу, що бомба, скинута на Хіросіму, містила 64 кілограми збагаченого урану, а в бомбі, кинутій на Нагасакі, було плутонієве ядро ​​вагою 6,2 кілограма.

— Пане професоре, а якщо ті, хто думає, що ядерну зброю не буде застосовано, роблять таку ж помилку, як ті, хто не вірив, що Росія нападе на Україну?

— Застосування ядерної зброї — це верх ірраціональності в політиці. А ірраціональність неможливо прогнозувати раціональними методами. Її можна лише враховувати як варіант.

— Група демократів написала листа президенту США про необхідність дипломатичних переговорів з Росією. Воно було опубліковано нібито помилково через одну людину. Сам лист було написано кілька місяців тому. Чи випливає з цього, що зараз уже ніхто не прагне перемир’я і не хоче навіть розглядати інші варіанти виходу з конфлікту, окрім військових? Чи можна зробити якісь висновки?

— Можливо, публікація листа — це спланований передвиборний витік. Занепокоєння навколо конфлікту в Україні зростає, і річ не лише в ядерній зброї. В обох головних політичних партіях напередодні листопадових виборів до Конгресу є люди, які намагаються заручитися підтримкою, критикуючи непопулярну політику президента Джо Байдена. Але ми бачимо і такі речі, як звернення президента Франції Еммануеля Макрона до батька з проханням поклопотатися про переговори між Москвою та Вашингтоном. Примітно, що Макрон проігнорував роль Києва. Крім того, Еммануель Макрон заявив, що ядерну зброю Франції не буде застосовано через війну в Україні. Я нагадаю, що Північноатлантичний альянс ядерної зброї не має. Воно залишається у винятковому віданні національних держав, тобто в руках американських, британських та французьких військових та політиків.

— Ви виклали своє бачення зовнішньополітичної стратегії на тлі виборів до американського Конгресу у статті на сайті “Аргумент”. Вибори до американського Конгресу відбудуться за два тижні. Що може змінитись у разі перемоги республіканців?

— Поки що є лише два жовтневі опитування серед виборців. Їх провели Fox News Poll та NBC News Poll. Обидва вони також показують незначну перевагу демократів. Не думаю, щоб зовнішня політика США змінилася через вибори до Конгресу. Але не виключено, що деякі рішення «Білий дім» відкладає на період після виборів.

— У новій Національній безпековій стратегії США засуджується “російська жорстокість” і йдеться, як ви пишете у своїй статті, що “Сполучені Штати Америки не дозволять Росії чи якійсь іншій державі досягти своїх цілей, застосувавши або погрожуючи застосувати ядерну зброю”. Що, на вашу думку, значить “не дозволять”?

— Якщо залишити осторонь зарозумілий тон цього формулювання, який розрахований на вітчизняну публіку, ми повертаємося назад до ірраціональності політики стримування. “Не дозволять” – вираз вкрай невизначений, зухвалий і безглуздий. Можливо, навмисно безглузде.

— Згідно з останньою Національною безпековою стратегією США “найважливішим геополітичним викликом” сьогодні є Китай. Що сказати у цьому контексті у зв’язку з ХХ з’їздом Комуністичної партії Китаю та повідомленням про склад вищого керівництва?

— Більшість оглядачів зосередилися на питаннях зовнішньої політики у матеріалах з’їзду, але в пасажах, наприклад, про модернізацію збройних сил та політику щодо Тайваню, сепаратистську провінцію, помітна явна наступність. На з’їзді обговорювали насамперед, як виконати вимогу про будівництво “прекрасного Китаю”. Особисто мене зацікавив пасаж із виступу Сі Цзіньпіна про те, як вирватися з циклу піднесення та падіння династій, про який свідчить китайська історія. За його словами, головне – самостійна реформа комуністичної партії.

— Як ви оцінюєте переобрання Сі Цзіньпіна на пост генерального секретаря на третій виборчий термін?

— Принцип обрання на чолі держави людини всього на два виборчі терміни запровадили у США після того, як Франклін Рузвельт помер на президентській посаді під час свого четвертого терміну. Пізніше цей принцип звели в культ, хоча за своєю суттю він антидемократичний, тому що у людей має бути право обирати будь-кого скільки завгодно разів. З іншого боку, якщо говорити про колишні соціалістичні держави, то нездатність змінювати керівництво і пов’язана з цим нездатність до самостійних реформ призводить до загнивання. За рік ми побачимо, наскільки нове партійне та державне керівництво Китаю виявиться здатним працювати як творчий колективний орган. Заздалегідь можна передбачати лише за допомогою кришталевої кулі.

— А як ви взагалі оцінюєте розстановку сил конфлікту в Україні напередодні зими? Що ви скажете на закінчення?

— Українська трагедія набула фази, коли після навчання на фронт надходять російські резервісти. Але у Києва ще прочинене вікно можливостей, а крім того, йому дуже потрібен успіх не лише перед виборами в США, а й перед самітом “Великої двадцятки”. На всій довжині фронту ми бачимо розвідку боєм силами формувань рівня рот та батальйонів, і ініціатива виходить здебільшого від українських збройних сил. Проте за кілька днів український тил може поринути у глибоку та незворотну кризу. Найлогічнішим був би наступ України під Херсоном. Але це розуміють обидві сторони, і потім може бути російський контрнаступ. Якщо говорити про стан українського та російського суспільства, зокрема економіки, то в довгостроковій перспективі краще підготовлена ​​Росія. Тих, хто пропонує плани, як перемогти, з усіх боків хоч греблю гати, але немає людей з розумними пропозиціями про справедливий світ.

Source link