Ядерний сценарій: Forewarned is forearmed – "попереджений значить озброєний"

До ядерного сценарію, погрози якого чуються останнім часом, слід ставитись серйозно. Від правильних дій під час та після вибуху залежить не просто самопочуття чи здоров’я, а й життя. Що робити при ядерному ударі? Державні органи різних країн та ЗМІ все частіше публікують важливі рекомендації спеціалістів.

Світ знову опинився перед загрозою ядерного удару, дедалі частіше про ядерний конфлікт говорять як про можливе. У США та Європі переконані, що до такого сценарію слід ставитись максимально серйозно.

Останні розвіддані США говорять про те, що ризик застосування Москвою тактичної ядерної зброї під час війни в Україні є найвищим із 24 лютого. А деякі експерти стверджують, що ймовірність ядерної війни зараз найвища, починаючи з 1962 року, з часів Карибської кризи. Наше видання постаралося зібрати найважливіші рекомендації з різних офіційних ресурсів. Але все ж таки щиро бажаємо, щоб ці поради не знадобилися в реальності.

Чи можливо вижити після ядерного удару, які шанси?

Формула виживання в подібних умовах складається із трьох складових:

• поінформованості про загрозу та місце завдання ядерного удару;
• віддаленості від епіцентру вибуху;
• наявності притулку, у якому можна сховатися, у межах швидкої досяжності.

Тобто, по-перше, слід стежити за офіційними повідомленнями про загрозу ядерного удару. Чим раніше прозвучить інформація, тим більше шансів вижити – необхідно якнайдалі від’їхати від передбачуваного місця вибуху і знайти надійний притулок. Втім, не виключено, що удар стане несподіванкою, і про конкретне його місце буде невідомо до останнього моменту.

По-друге, віддаленість від епіцентру залежить від потужності ядерного боєзаряду. Потужність тактичних боєголовок може змінюватись у великому діапазоні від 0,5 до 100 кілотонн. Стратегічні досягають потужності в десятки мегатонн. Багато експертів упевнені, що в Україні (якщо буде застосовано) буде використано тактичну ядерну зброю. Однак можна засумніватися в подібній впевненості – все залежатиме від завдань, поставлених противником, від протидії та реакції у відповідь, з якою потенційно він може зіткнутися при будь-якому варіанті.

Але й тактична ядерна зброя, як відомо, є руйнівною. Скинуті на Хіросіму та Нагасакі в 1945 році бомби еквівалентні приблизно 15 і 21 кілотонам – якраз у межах сучасної тактичної ядерної зброї. Результат – близько 70 000 людей миттєво загинули в Хіросімі та 35 000 людей у ​​Нагасакі, десятки тисяч померли від радіації пізніше. Стає ясно, що підрив тактичного ядерного заряду середньої чи високої потужності може спричинити десятки тисяч одномоментних смертей у межах населених пунктів.

Потужність боєголовки впливає величину небезпечних зон залежно від рівня ураження. Наприклад ракета “Кинжал” несе приблизно 25 кілотон заряду і може долати системи ПРО. Принаймні так стверджують ЗМІ. Площа різних ступенів її поразки можна змоделювати у сервісі Nukemap (інтерактивна карта з використанням API Mapbox та розсекречених даних про вплив ядерної зброї) на прикладі Києва.

Змодельована ситуація

Помаранчевий колір – це радіус вогняної кулі, яка досягне 290 метрів. Не варто, мабуть, уточнювати, що це гарантована загибель.

Червоний колір – масові руйнування в радіусі 640 м від епіцентру.

Темно-сірий колір – серйозні пошкодження більшості будівель у радіусі 1,3 км від епіцентру вибуху.

Салатний колір – зона сильного радіаційного забруднення, що розповсюджується на 1,5 км від вибуху. Ті, хто не встиг сховатися в укриття, отримають серйозні радіаційні опіки, які в більшості випадків закінчуються смертю.

Світло-жовтогарячий колір – теплова хвиля, що поширюється на 2,11 км від епіцентру. Без надійних укриттів, швидше за все, тут також важко вижити. Головне в цьому випадку вибирати їх не прозорими, найкращий варіант – підвал чи кам’яний будинок. Недостатньо ґрунтовні конструкції можуть спалахнути.

Світло-сірий колір – менш істотні руйнування та поразки.

Тобто якщо до району урядового кварталу Києва прилетить “Кинжал”, то зона променевої та теплової поразки накриє кілька районів української столиці, вижити без укриття буде практично нереально. У тому випадку, якщо в нього потрапить бомба в 100 кілотонн, картина буде дещо іншою. Радіус вогняної кулі, в якій випаровується будь-яка матерія, становить півкілометра. На відстані 3,2 кілометра від епіцентру буде 100% смертність, бетонні будівлі будуть зруйновані. Ті, хто вижив у цій зоні, навряд чи проживуть більше місяця, вони померли від променевої хвороби.

Існує кілька зон ураження за будь-якого ядерного удару, їх площа коливається в залежності від потужності боєзаряду:

1. Зона гарантованої смерті від світлової чи ударної хвилі. Вижити можна лише у спеціально обладнаних бункерах.

2. Зона сильних руйнуваньймовірність смертельно сильних опіків, вбивчого впливу ударної хвилі та великої дози радіації.

Шанси вижити залежать від наявності та характеристик притулку. Головна порада – якщо якимось чином ви дізнаєтеся про ядерний удар, негайно шукайте притулок – чим він глибший, тим більше шансів вижити. Серед можливих варіантів:

• якщо часу зовсім мало, скористайтеся бодай будь-яким заглибленням у ґрунті чи придорожній канавою;
• підвал будинку (враховуйте, що будова, швидше за все, буде зруйнована і вам потрібно буде потім вилазити з-під уламків);
• станція метро.

3. Зона помірних руйнуваньщодо невеликого радіаційного впливу. Вижити набагато легше: як притулок підійде будь-який підвал і навіть заглиблення у землі. Головне – у момент удару не перебувати біля вікна чи на вулиці.

Після удару важливо дотримуватися рекомендацій щодо мінімізації радіаційного впливу. І пам’ятайте, що відразу після вибуху потужний електромагнітний імпульс відключить всю електроніку та більшу частину електрики (в т.ч. і в автомобілях) у великому радіусі епіцентру. Тобто в перші години та дні буде відсутній зв’язок із зовнішнім світом за допомогою будь-яких електронних комунікацій. А тепер розглянемо офіційні рекомендації української, російської та американської влади – що ж робити при ядерній атаці.

Українське Міністерство охорони здоров’я рекомендує

Найнебезпечнішою у відомстві назвали ситуацію наземного ядерного вибуху Радіоактивна хмара (з частинок грунту і пилу), що утворилася, переміщається з потоками повітря і осідає протягом 10-24 годин. Це переміщення брудної ядерної хмари називають радіоактивним слідом. П’ять основних порад із розгорнутої інструкції:

1. Закритися у приміщенні. У перші дні після вибуху дуже важливо перебувати у приміщеннях, підвалах чи укриттях, оскільки найбільша небезпека зараження – на відкритій місцевості. Якщо укриття розташоване далеко, слід залишатися вдома, закривши вікна, двері, вентиляційні канали та віддушини, а також заклеїти щілини у віконних рамах. Вікна можна завісити ковдрами. Загальна тривалість дотримання режиму радіаційного захисту від 4 до 15 днів, залежно від зони зараження. Пам’ятайте:

• дерев’яні будинки послаблюють радіацію у 2-3 рази, а підвали цих будинків – у 7-10;
• одноповерхові кам’яні – у 10 разів, їх підвали – 40-50;
• багатоповерхові кам’яні будинки – у 400-500, а їх підвали (притулку) – у 1000 разів.

2. Їжа та вода. Заберіть продукти в холодильник, максимально ізолюйте їх від зовнішнього впливу (харчова плівка, контейнери). Зробіть запас води. Найбезпечніша – із водопроводу (труби пролягають під землею), із артезіанських свердловин та інших закритих джерел.

3. Препарати. З метою зниження тяжкості наслідків іонізуючих випромінювань застосовуються спеціальні хімічні речовини (радіопротектори). Вони поширені під назвами: цистеїн, цистамін, цистофос та інші похідні препарати. Приймати їх потрібно на початку радіоактивного зараження, вони зменшать ефективність опромінення приблизно в 1,5 рази.

4. Респіратори, маски та взуття. Зменшить потрапляння радіоактивних речовин усередину організму через органи дихання застосування протигазів, респіраторів, протипилових тканинних масок та ватно-марлевих пов’язок. Необхідно використовувати плащі з капюшонами, накидки, комбінезони, гумове взуття, рукавички. Основна ідея – максимально швидко закритися від зовнішнього світу за допомогою одягу та приміщень, аналогічним чином покривши їжу та воду.

5. Невідкладна дезактивація радіоактивного забруднення. Шкірні покриви, руки та тіло слід кілька разів ретельно вимити з милом. Очі, вуха та рот – обережно вимити водою. Вуха почистити ватяними тампонами. Волосся вимити з милом, відкинувши назад, щоб вода не потрапила у вічі чи рот.

Що рекомендують американські спеціалісти

Уряд США оприлюднив список рекомендацій на випадок ядерної поразки, в якій п’ять основних пунктів:

1. Ідіть у приміщення. Увійдіть до найближчого будинку, щоб уникнути радіації. Найкраще, якщо вона з цегли або бетону. Ідіть у підвал чи середину будівлі. Тримайтеся подалі від зовнішніх стін та даху. Залишайтеся всередині протягом 24 годин, якщо місцева влада не надасть інших інструкцій. Відкриті майданчики, транспортні засоби, пересувні будинки не забезпечують належного укриття. Шукайте підвали або центри великих багатоповерхових будівель.

2. Знявши забруднений одяг, очистіть шкіру – ретельно протріть або вимийте її, якщо ви знаходились на вулиці. По можливості не торкайтеся руками до очей, носа та рота. Вимийте і своїх домашніх вихованців, що були на вулиці.

3. Маски та дистанція. Надягніть маски, що захищають дихання. Дотримуйтесь соціального дистанціювання, зберігаючи відстань не менше 1,8 метра між собою та людьми, які не є членами вашої родини.

4. Слідкуйте за офіційними повідомленнями та ЗМІ, щоб отримати достовірну інформацію, наприклад, про те, коли можна безпечно вийти і куди слід йти. При цьому радіоприймачі на батарейках можуть працювати після ядерного вибуху. Мобільний зв’язок, телебачення та інтернет можуть бути з перебоями.

5. Якщо ядерний удар застав на вулиці. Уникайте вибуху за всім, що може захистити (виступ, рів). Ляжте обличчям вниз, щоб захистити відкриті ділянки шкіри від тепла та уламків, що летять. По можливості не торкайтеся руками до очей, носа та рота. Якщо перебуваєте в автомобілі, зупиніться, закрийте вікна та двері, прикрийте голову руками. Після проходження ударної хвилі сховайтесь у найближчому укритті для захисту від можливих радіоактивних опадів. У вас буде приблизно 10 хвилин, щоб знайти відповідний притулок після проходження ударної хвилі і до випадання радіоактивних опадів.

Уряд США перераховує й інші небезпеки, пов’язані з ядерними вибухами:

• яскравий спалах може спричинити тимчасову сліпоту (приблизно на хвилину);
• вибухова хвиля може призвести до загибелі людей, серйозних травм та пошкоджень споруд на відстані кількох кілометрів від місця вибуху;
• випромінювання здатне пошкодити клітини організму та викликати променеву хворобу;
• радіоактивні опади – це бруд та уламки, що падають зверху.

Ядерні вибухи можуть завдати значних збитків і призвести до людських жертв через вибухову хвилю, високу температуру і радіацію, але ви можете убезпечити свою сім’ю, якщо будете знати, що робити, і бути готовими, якщо це станеться.

Source link