Сценарії розвитку подій в Україні

30 вересня після референдуму Росія оголосила про приєднання захоплених територій України до РФ. Керівництво РФ вже дало зрозуміти, що після цього наступ ЗСУ розглядатиме як «агресію проти Росії» і застосує у відповідь «весь арсенал коштів».

Які сценарії розвитку подій після «референдумів» аналізує українське видання «Країна»:

1. Росія висуне ультиматум із загрозою використання ядерної зброї

Часто обговорюваний сценарій: РФ вимагатиме від України припинити бойові дії, пригрозивши у разі відмови ядерним ударом.

Імовірність цього сценарію безпосередньо залежить від реакцію таку перспективу зовнішніх сил – Заходу, і навіть нинішніх партнерів Росії – Китаю, Індії та Туреччини. Якщо Путіну від них надійдуть попередження про наслідки, які він сприйме як серйозні, ймовірність знизиться. Якщо ні – нічого виключати не можна.

При цьому можливо, що ядерний ультиматум не буде озвучений відразу після анексії українських територій, а буде відкладений, щоб оцінити розвиток ситуації на фронті. Якщо українські війська не зможуть розвинути наступ на вже захоплені РФ території, то ультиматум пред’являти не будуть, воюючи і далі звичайними озброєннями. А якщо виникне, наприклад, реальна загроза для РФ втратити Херсон (або якусь іншу територію), то ультиматум може бути пред’явлений.

Що стосується реакції України, у разі, якщо такий ультиматум буде висунуто, то вона також безпосередньо залежить від позиції західних союзників: чи попередять вони Росію про удар у відповідь, або настійно порадять Україні йти на перемир’я та компроміси, щоб уникнути ядерної війни, в чому є великі сумніви.

2. Війна йде у колишньому режимі

Цей сценарій передбачає, що Росія не використовуватиме зброю масової поразки, ані оголошуватиме Україні війну, залишаючись у форматі «спеціальної військової операції».

Те, що РФ оголосила часткову мобілізацію, дає певні аргументи на користь цієї версії. Поповнення дозволить Росії вирішити свою основну проблему у війні – порівняно низьку чисельність підрозділів, що задіяні в Україні. І, виходячи з цього, армія РФ може розраховувати зупинити український наступ, а можливо, й самій перейти в наступ.

У такому разі війна набуде характеру війни на виснаження, в якій Москва схилятиме Київ і Захід до перемир’я.

3. Росія оголошує війну Україні

Варіант також без застосування ядерної зброї. Проте з оголошенням війни Україні, військового стану та загальної мобілізації.

Від попереднього варіанта практично відрізняється одним параметром – кількістю мобілізованих. Мобілізаційний ресурс РФ значно вищий, ніж в України. І тут розрахунок Москви може бути на формуванні кратної чисельної переваги на фронті для великомасштабного наступу.

Щоправда, незрозуміло, чи має Росія ресурси озброїти і навчити таку кількість мобілізованих. Та й соціальні наслідки загальної мобілізації для ситуації всередині РФ можуть бути тяжкими.

4. Війна переходить у стадію млявої.

Цей сценарій полягає в тому, що обидві сторони, не оголошуючи офіційно про перемир’я, де-факто поступово знизять активність на фронті приблизно до такого ж рівня, який був з весни 2015 року і до лютого 2022 року на Донбасі (хоча тоді перемир’я полягали). Тобто – млявої війни з періодичними локальними загостреннями.

Україна на такий варіант може піти, якщо це наполегливо порекомендує Захід (під приводом – не заганяти Путіна в кут і не провокувати ядерну війну). А також для повного переозброєння армії.

Росія також може погодитися на такий варіант, оскільки він дасть змогу отримати перепочинок для поповнення та реорганізації армії з урахуванням потреб сучасної війни та для «перетравлення» анексованих територій.

Поки що жодних сигналів, що сторони хочуть домовлятися про цей варіант не надходило. Але, як показує нещодавня історія з обміном полонених, непублічний діалог Києва та Москви продовжується. І які питання там обговорюються можна лише здогадуватись.

Декількома днями раніше, редактор відділу оборони та безпеки британської газети The Guardian Ден Саббах, після шести місяців російської спецоперації на українській території вирішив спрогнозувати розвиток подій на перспективу.

Він назвав п’ять можливих сценаріїв подальшого перебігу конфлікту між Росією та Україною.

Перший – конфлікт, ймовірно, триватиме щонайменше рік. Однак його інтенсивність знижується, і він, по суті, вже зайшов у глухий кут. Сторони не виявляють зацікавленості у переговорах, а на лінії фронту зміни мінімальні та спостерігається виснаження сил.

Другий – Україна хотіла б повернути втрачені землі, але ВСУ зараз не має ресурсів для ефективного контрнаступу. Тож Київ змінив свою стратегію. Тепер у пріоритеті завдання ракетних ударів по складах і базах ЗС РФ, а також рейди українського спецназу та партизанські дії в глибокому тилу росіян для «створення хаосу». Цим українці намагаються змусити Москву відступити.

Третій – Росія, як і раніше, хоче просунутися далі вглиб України. Кремль, схоже, не досяг того результату, на який розраховував. Однак із наближенням прохолодної погоди зусилля ЗС РФ будуть зосереджені на збереженні досягнутих рубежів.

Четвертий – зима прискорить нову кризу з біженцями та створить можливість для тих, хто найкраще підготується. Україна вже стурбована гуманітарними проблемами, пов’язаними із ЖКГ. Є ймовірність, що її залишить ще 2 млн людей. Росіяни розглядають зиму як свою можливість для посилення тиску на Захід та Київ. При цьому весна може стати часом спроб наступальних дій обох сторін.

П’ятий – Захід має визначитися, чи хоче він, щоб Україна перемогла чи просто трималася. Тому йому потрібно зіставити свою допомогу (гуманітарну та військову) з величезними потребами. Без допомоги Заходу Україна вже програла б.

Source link