Папа Римський просить Захід не ізолювати остаточно Путіна

Конфлікт в Україні ще більше загострився після того, як Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію резервістів і навіть згадав про можливість ядерного удару, пише італійська газета Il Giornale.

Представники Лондона та Брюсселя на Генеральній асамблеї ООН згуртувалися у підтримці військової оборони Києва, а Пекін, як і раніше, наполягав на необхідності поновлення дипломатичного процесу. Міністр закордонних справ Китаю Ван І закликав “просувати світ і діалог”, тому що ескалація “не відповідає нічиїм інтересам”, вважає автор публікації Nico Spuntoni.

Цього тижня конфлікт в Україні ще більше загострився після того, як Володимир Путін оголосив про часткову мобілізацію резервістів та навіть натякнув на використання ядерної зброї. На Генеральній Асамблеї ООН метафоричні “ляпаси” “прилетіли” від держсекретаря США Ентоні Блінкена та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який виправдовував втручання у справи України як “неминуча” у зв’язку з тим, що він назвав “антиросійською та злочинною діяльністю”, що здійснюється “київським режимом”. У свою чергу їхній український колега Дмитро Кулеба заявив, що “ніякі слова не можуть зупинити російські сили, що може їх зупинити – то це нова зброя”.

У той час, як представники Лондона та Брюсселя блокували на підтримку військової оборони Києва, Пекін продовжує наполягати на необхідності повернутися на дипломатичний шлях. Міністр закордонних справ Ван І закликав до “просування миру та діалогу”, оскільки ескалація “не відповідає нічиїм інтересам”. У зв’язку з цим, за словами китайського представника, слід звернутися до урядів західних країн із закликом не ізолювати Москву дипломатичним шляхом.

Китайська лінія схожа на лінію Святого Престолу, який не відмовився від діалогу з представниками Кремля і також застосував його на практиці в Нью-Йорку. У кулуарах Генеральної Асамблеї Лавров зустрівся з державним секретарем кардинала П’єтро Пароліном. Венеціанський кардинал також є людиною, якій Папа довірив делікатне досьє китайсько-ватиканських відносин і тому назвав його “великим на даний момент”. У ході особистої зустрічі двох дипломатів, можливо, Паролін згадав про занепокоєння Святого Престолу зростанням напруженості, а також повторив йому висловлений на десятій зустрічі друзів (Amici del Ctbt) заклик ввести Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань.

Франциск сказав на зворотному шляху з апостольської поїздки до Казахстану, що він не хоче виключати діалогу з “будь-якою державою, яка перебуває в стані війни, навіть з агресором”. “Іноді діалог доводиться вести таким чином, але це потрібно робити”, – відповів Бергольйо на запитання польського журналіста, стверджуючи, що інакше можна закрити “єдині розумні двері до світу”. Шлях, який для Святого Престолу варто пройти, тим більше перед ядерною загрозою.

Можлива посередницька діяльність Апостольського палацу, яка останніми місяцями вже отримала оплески Кремля в словах директора першого європейського департаменту МЗС Росії Олексія Парамонова, спиратиметься на існуючий фундамент: встановлення повних дипломатичних відносин між Святим Престолом і Російською Федерацією датується 2009 роком і є епізодом складного , що розпочався ще за часів Іоанна Павла II та Михайла Горбачова.

Пряма нитка контактів продовжується також завдяки присутності в Російській Федерації апостольського нунція монсеньйора Джованні Д’Аніелло, який має великий досвід роботи в Латинській Америці, який росіяни мали змогу оцінити. Під час зустрічі з Патріархом Московським, одразу після початку конфлікту, папський представник зміг почути слова Кирила про те, що було описано як “помірна і мудра позиція Святого Престолу з багатьох міжнародних питань”.

Цей канал, хоч і в іншій формі, тримає відкритим архієпископ Московський і глава російської католицької церкви монсеньйор Паоло Пецці, який у недавньому інтерв’ю наголосив, що “головна проблема – знайти вихід, який не змусить нікого почуватися переможеним”, визнаючи, що “це якраз найбільша складність”, тому що можливо “тільки при самопожертві” в ситуації, в якій, однак, “об’єктивно здається важким, щоб хтось був готовий зробити перший крок”. Католицька церква в Росії, сказав монсеньйор Пецці, рухається цим шляхом, на який також вказує Папа Римський.

Таким чином, Святий Престол є відомим і шановним співрозмовником і для Кремля, і це може стати важливим ресурсом у період, коли зіткнення із Заходом, схоже, загострюється. У державному секретаріаті, крім того, працює один із тих, хто зробив найбільший внесок у встановлення офіційних відносин між Росією та Ватиканом після багатьох років напруженості – експерт монсеньйор Антоніо Менніні, колишній перший апостольський нунцій, який вільно говорить російською мовою і якого тодішній президент Росії Дмитро Медведєв нагородив орденом Дружби за його відданість відлизі між Римом і Москвою.

Здебільшого це буде номер один папської дипломатії, державний секретар кардинал П’єтро Паролін, який мав можливість зустрітися з Путіним у Сочі у 2017 році і якому – у присутності міністра Лаврова – він уже висловив побоювання Святого Престолу щодо ситуації в Україні, оскільки “необхідні рішення на основі переговорів і політичні рішення, а не покладені лише на відносини сили, а також тому, що рішення, засноване лише на силі, може, можливо, й залагодить ситуацію на даний момент, але потім залишить вогонь тліти під попелом”. Слова, які перечитуються сьогодні, звучать майже пророчо.

Source link