Ціни на продукти вгору, а їжа йде у сміття

На тлі стрімкого зростання цін на продукти харчування мешканці Євросоюзу щороку викидають величезну кількість їжі на 143 мільярди євро.

BB.LV розповідає, посилаючись на Guardian, що це 153 мільйони тонн продовольства на рік, при цьому приголомшливий показник на 15 мільйонів тонн перевищує обсяг імпорту і вдвічі більше, ніж передбачалося раніше.

Небайдужі активісти зазначають, що Євросоюзу потрібно вдвічі скоротити харчові відходи до 2030 року для того, щоб підвищити продовольчу безпеку та впоратися з кліматичною кризою.

Результати останнього дослідження, пише BB.LV, показують, що європейські країни викидають більше продовольства, ніж завозять. Вчені довели, що скоротивши кількість відходів можна стримати інфляцію цін на продукти харчування. Кількість викидається в ЄС пшениці, наприклад, становить приблизно 50% українського експорту та 25% експорту інших видів зернових із Євросоюзу. Франк Мехілсен, один із авторів нового дослідження та директор проекту Feedback EU, каже:

“На тлі високих цін на продукти харчування та небувалої дорожнечі життя — це просто скандал, що ЄС викидає продуктів більше, ніж імпортує. Тепер Євросоюз має чудову нагоду встановити юридично зобов’язуючі цілі та вдвічі скоротити харчові відходи на шляху від ферми до столу до 2030 року , щоб поборотися зі зміною клімату та підвищити продовольчу безпеку”.

Як свідчать дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), минулого місяця світові ціни на продукти виявилися на 8% вищими, ніж рік тому, чому багато в чому сприяла війна в Україні. Ціни на пшеницю, кукурудзу та соєві боби цього року побили навіть рекорди, які були встановлені у розпал світової фінансової кризи 2008 року.

Абдолреза Аббассіан, колишній старший економіст ФАО та аналітик зернового ринку, впевнений, що ера дешевих продуктів харчування закінчилася, і ціни напевно залишаться піднятими навіть після закінчення російсько-українського конфлікту:

“Через ситуацію в енергетиці та на ринку добрив, зростання невизначеності в усьому світі, у тому числі в галузі транспорту та поставок, не кажучи вже про зміну клімату, ми зобов’язані визнати, що навряд чи побачимо знову ціни на продукти харчування десятирічної давності, до яких вже звикли.

Олів’є де Шуттер, співголова Міжнародної групи експертів зі стійких продовольчих систем та спецдоповідач ООН з питань крайньої бідності та прав людини, бачить проблему в тому, що аграрії історично звикли ставити відходи вище за ефективність:

“Скоротити кількість відходів буде дорого з обох кінців харчового ланцюжка: це взагалі вигідно, продавати людям їжі більше, ніж їм насправді потрібно. Крім того, самі терміни придатності підштовхують людей до того, щоб купувати більше, ніж вони можуть споживати”.

Цього року, як очікується, Брюссель висуне пропозицію про запровадження перших у світі юридично зобов’язуючих цілей боротьби з нераціональним споживанням харчових продуктів — заклик Feedback EU скоротити відходи на 50% до 2030 року підтримали 43 екологічно чисті некомерційні організації. Петро Барчак, старший спеціаліст з політики Європейського екологічного бюро, заявив:

“Усі країни ЄС взяли на себе зобов’язання вдвічі скоротити харчові відходи в рамках цілей ООН у сфері сталого розвитку. Проте минуло майже десять років, а результатів вони досягли дуже скромних, і наша економіка, як і раніше, виробляє величезну кількість харчових відходів”.

Бюро вимагає вжиття заходів на законодавчому рівні щодо скорочення харчових відходів по всьому ланцюжку поставок: виробництво, переробка та сфера громадського харчування. За 2020 рік офіційні дані щодо харчових відходів на європейських фермах ще не опубліковані, проте нове дослідження брало до уваги розрахунки індексу харчових відходів програми ООН з навколишнього середовища та метадослідження Світового фонду дикої природи за 2021 рік.

Тільки на первинному виробництві харчові відходи оцінюються в 90 мільйонів тонн — це втричі більше відходів домогосподарств. А якщо врахувати, що значна частина їх напевно не реєструється? Статистика ЄС не враховує продукти харчування, не зібрані з полів, невикористані та нерозпродані.

За різними оцінками, країни Євросоюзу викидають щороку до 20% вироблених продуктів харчування, що обходиться підприємствам та домогосподарствам у 143 мільярди євро на рік. На харчові відходи також припадає щонайменше 6% загальних викидів парникових газів.

Як показало інше дослідження, яке в понеділок було опубліковано в журналі Nature Food, торгівля пшеницею та кукурудзою лише частково полегшить всесвітню нестачу продовольства внаслідок конфлікту в Україні та лише за рахунок зростання викидів вуглецю. У цьому ж дослідженні прогнозується, що ціни на кукурудзу та пшеницю наступного року зростуть на 4,6% та 7,2%.

Source link