Пекарі Греції у розпачі: ціна за кілограм хліба зросла вдвічі

Ціна за кілограм хліба досягає в Греції 6-8 євро і свідчить про кризу цін на продовольство, що насувається. Те, що відбувається у хлібопекарському секторі, впливає на все, що пов’язане із продуктами харчування.

Тому що хліб – це “барометр” громадського харчування. На планеті немає жодної країни (навіть США), яка б не споживала хліб як основний продукт харчування. Всі інші ціни походять від ціни на хліб.

У Греції пекарні ведуть щоденну боротьбу за виживання через величезні витрати на сировину та енергію, які непорівнянні з відпускними цінами та доходами підприємств. Пекарні, які закривалися на літо, не могли знову відчинитися! Енергетична криза відштовхнула клієнтів, і тепер прибутки не покривають витрати підприємств.

Пекарі кажуть, що змушені продавати хліб за собівартістю, тоді як професіонали галузі наголошують, що за нинішніх умов, щоб бути життєздатним, хліб має продаватися мінімум по 2 євро, а деякі навіть говорять про 3 євро за кілограм! Звичайно, це було б неможливо, тому що ніхто б не купив, але все це до певного часу…

Пекарі стурбовані іншим явищем: зникненням їх постійних клієнтів. Багато хто з “старих” заходить у пекарні все рідше і рідше, оскільки у них немає наявного доходу.

Число жебраків на вулицях Афін зростає з кожним днем.

Шалені рахунки за електрику та інші сімейні витрати спустошують гаманці споживачів. В результаті до середини місяця вони не мають грошей навіть на найнеобхідніше, наприклад, на товари першої необхідності.

Пекар розповідає: “Багато клієнтів, які не мають грошей на останні 10 днів місяця, приходять до нас і кажуть: дайте мені хліб, і я заплачу вам наприкінці місяця або на початку наступного. Що ми повинні робити? Ви можете сказати “ні”? них – давні клієнти, вони підтримували нас, і ми намагаємося повернути їм дол.г”, – каже він. Хоча є й інша категорія людей, які не повернуться, щоб заплатити: “Є багато пекарень, які роздають хліб людям навіть безкоштовно! Є сім’ї, які мають великі фінансові труднощі і не можуть дозволити собі навіть хліб! Це найменше, що ми можемо зробити, щоб допомогти їм”– кажуть сусіди-пекарі, оскільки ці приклади більше відносяться до випадків, де також є міжособистісні стосунки.

Зниження споживання на 20%

Наслідком всього вищесказаного не може не бути зниження споживання та продажу. Так, згідно з нещодавньою заявою президента Федерації грецьких пекарів Міхаліса Мусіоса, ціна на хліб цього року зросла в середньому на 15% порівняно з минулим роком. Однак так як ціна вільно регулюється, то пекарі вважають за краще випускати меншу частину дешевого хліба, який закінчується через 15 хвилин після відкриття пекарні, і дорожчий хліб за ціною від 1 євро за батон.

Мусіос також повідомив, що споживання хліба у пекарнях цього року знизилося на 20% порівняно з минулим. Однак він зазначив, що до цієї цифри входять усі хлібобулочні вироби. Тобто обіг пекарень упав на 20%.

Але якими є прогнози на наступний період?

Пан Мусіос сказав: “На наступний період у нас достатньо зерна, борошна і всього необхідного для випікання хліба, і ми не зіткнемося з жодними проблемами. Однак це у випадку, якщо не станеться щось непередбачене.

Цього року світове виробництво зернових було задовільним. Існують глобальні тенденції. У Росії цього року було надвиробництво… Країна отримала рекордний показник – 90 мільйонів тонн. Урожай України начебто й становить 50 млн. тонн (так, принаймні запевняють в адміністрації Зеленського), але через скорочення площ посіву вдвічі є великі сумніви у цих цифрах порівняно з 80 млн. тонн минулого року. Проте українські зернові поступово поступають на світовий ринок.

Інфляція, яка… закриває пекарні

Водночас Грецію непокоїть не лише складна зима через енергетичну кризу та нестачу природного газу. Оцінку Федерального статистичного управління тепер підтверджено: інфляція зросла до 11,1% у серпні. Ціни на продукти харчування за даними Елстат виросли на 30% і продовжують зростати вже шостий місяць поспіль.

Значно подорожчали олія (+44,5%), а також молочні продукти та яйця (+26,8%). Ціни на м’ясо та м’ясопродукти (+18,6%), зернові продукти (+17,1) також значно зросли, а хліб досяг того рівня, коли він стає предметом розкоші для споживачів.

Source link