28.03.2024

Афінські новини

Новини українською мовою з Греції

WP: світ серйозно ставиться до занепаду Америки

США стрімко втрачають репутацію, пише WP. Під час війни в Іраку з доктрини Буша знущався весь світ, а американцям, які виїжджають за кордон, доводилося прикидатися канадцями. Наразі ситуація посилилася ще більше: світ без гегемонії США вже не за горами, зазначає автор.

Гамбурґ. “Те, що з вами відбувається, просто жахливо, – нарік один баварський громадський діяч за кухлем німецького пільзнера. – Америка подрібнювала”.

Головна тема міжнародної конференції при Юридичній школі Буцеріуса в Гамбурзі, куди зібралися десятки молодих лідерів з усього світу, звучить так: “Віч-на-віч з новими реаліями: глобальне управління під напругою”. І що ж побачила там я, оглядачка зі США? Що в очах решти світу американське світло померкло. Ні, до нас, як і раніше, прикута увага всього світу, і ми залишаємося великою державою. Але стало ясно, що для багатьох учасників конференції — від Німеччини до Монголії, від Гани до України — США стали символом демократичного занепаду та дезінформації, чиї громадяни незадоволені та заперечують саму об’єктивну реальність, і чиї інститути дедалі сильніше вихолощуються.

“Ми не хочемо, щоб ті, хто втратив роботу через зміну клімату, в результаті стали трампістами або чимось на кшталт того”, – заявив міністр закордонних справ однієї європейської країни, обговорюючи майбутнє переоснащення економіки. Інші учасники конференції співчутливо подивились у мій бік, і на їхніх обличчях читалася жалість.

“Я думала було осісти в США, – зізналася мені одна з учасниць, інтернаціоналістка з Ліги плюща та Оксбріджа, нині співробітниця ООН. – Але я уявити собі не можу жити там, де моїм дітям світять – тут вона знущально показала жестом лапки – “вчення у разі шкільних перестрілок ” ” .

Раніше головними статтями американського експорту були Coca-Cola, джинси Levi’s та джаз — не кажучи вже про такі ідеали, як свобода, громадянські права та верховенство закону. Нині ж нас більше знають через нестримну хвилю насильства та шкільні перестрілки. Проте проблиски поваги до того, що ми колись відстоювали (і часом продовжуємо), ще є.

Президентська кампанія сенатора Берні Сандерса в 2016 році щоразу наводилася, як приклад того, наскільки американська політична система відкрита для аутсайдерів і робить сюрпризи. Протести проти загибелі Джорджа Флойда у 2020 році та успіхи руху Black Lives Matter були відзначені як рідкісні приклади воістину вільного вираження думок.

Кенійський учасник конференції тепло згадував рік навчання в Америці та літо, коли він стажувався у місцевого конгресмена-республіканця. Він згадав, як спочатку не повірив, що урядовець сам ходить додому виборців, без водія чи охоронця, і сам відповідає на телефонні дзвінки. Виявилося, що пряма демократія, яка є великою рідкістю у нього на батьківщині, в Америці можлива. (Між іншим, той самий конгресмен, Фред Аптон з Мічигану, опинився в числі десяти республіканців з Палати представників, які проголосували за імпічмент Дональду Трампу після повстання на Капітолійському пагорбі 6 січня 2021. Навесні Аптон оголосив, що йде на пенсію через перерозподіл , не витримавши конкуренції трампістів на первинних виборах).

Репутація США погіршується вже щонайменше два десятиліття. Під час війни в Іраку з доктрини Буша знущався весь світ, а американські туристи за кордоном, щоб не ганьбитися, прикидалися канадцями. З того часу це перетворилося на кліше.
Проте за останні шість років ситуація посилилася ще більше. “Патронів” у наших геополітичних суперників завжди вистачало, але старі труднощі тьмяніють порівняно з новими. Тривогу викликає хоча б те, скільки народу купується на качку, ніби вибори 2020 року “вкрали”, хоча решта світу чудово розуміє, яка це нісенітниця.

Після виборів 2016 року європейські лідери попередили, що не можуть більше покладатися на США як партнера з оборони та безпеки. А нещодавно по всьому світу розлетілися гучні заяви кандидата в сенатори від штату Огайо Джей Ді Венса (JD Vance): “Буду з вами відвертий: доля України мене анітрохи не хвилює”. Це довело, що США не тільки не налаштовані всерйоз, але й ухиляються від міжнародних зобов’язань і відмовляються від морального лідерства.

Наша країна взагалі славиться своїм егоцентризмом. Лише 20% американців володіє другою мовою (для порівняння: у Євросоюзі таких 65%), тому не дивно, що більшості в Америці немає жодної справи до того, що про них думають у Європі та й у іншому світі.

І зовсім дарма. Поки США згасають, наші конкуренти — невблаганний Китай та непередбачувана агресивна Росія — жадібно чекають свого часу.

У 2008 році Фарид Закарія (Fareed Zakaria) писав: “На військово-політичному рівні ми, як і раніше, живемо у світі з однією-єдиною наддержавою. Але в усіх інших вимірах – промисловому, фінансовому, освітньому, соціальному, культурному – розстановка сил змінюється, та американська першість слабшає”. У 2022 році ця оцінка постамериканського світу перейшла від теорії до практики.

Можливо ще пізно відкотити назад. Але якщо ми хочемо зберегти свій статус, то маємо діяти: спершу добре б притягнути колишнього президента до відповідальності перед верховенством закону та усвідомити, що наступне покоління лідерів уважно за нами спостерігає. Світ відноситься до нашого занепаду всерйоз. Час і нам теж.

Джерело



Source link