09.05.2024

Афінські новини

Новини українською мовою з Греції

Албанія: росіяни та українець намагалися проникнути на військовий завод


Двоє росіян та українця затримано при спробі проникнути на військовий завод в Албанії. Заарештованих звинуватили у шпигунстві та нападі на охорону.

Міністерство оборони країни повідомило пізно ввечері в суботу, що двоє співробітників охорони зазнали легких поранень під час затримання 24-річного росіянина, який увійшов на територію військового заводу Грамша і намагався робити знімки.

Розвиток подій

За інформацією відомства, у суботу близько 17:40 охорона військового заводу помітила підозрілі рухи навколо об’єкту. Начальнику охорони повідомили, що на територію проникла людина і намагалася зробити фотографії.

Двох постраждалих військових відвезли до столичного шпиталю. Місцева газета Express опублікувала їхні фотографії з лікарні з марлею на очах. На опублікованих незабаром фотографіях у фейсбуці міноборони Албанії вони сиділи на ліжку без слідів ушкоджень на обличчі.


Після того, як невідомого зупинила охорона, він застосував балончик із спреєм проти них, намагаючись втекти. У поліції затриманого ідентифікували як громадянина РФ 24 років.

Крім того, за периметром заводської території військові помітили ще двох людей, які супроводжували порушника. Їх також затримали неподалік заводу. За даними Міноборони, це громадянка РФ 33 роки та громадянин України 25 років.

Міноборони Албанії заявило, що при спробі незаконного проникнення на завод було поранено двох офіцерів, які охороняли об’єкт. “Офіцери зреагували негайно, але при спробі зупинити трьох іноземних громадян наші військовослужбовці отримали поранення”, – повідомили у відомстві, додавши, що стан солдатів стабільний.

Зазначається, що багато російських та українських туристів відвідують Албанію під час літніх канікул, проте військова база Грамш знаходиться більш ніж за 70 кілометрів від пляжів.

У період соціалізму, з 1962 року, завод Грамша випускав автомати АК 47 – автомати Калашнікова. Нині він виготовляє матеріали для оборонної промисловості. У минулому він також використовувався для збирання зброї та боєприпасів.

Албанія, член НАТО з 2009 року, однією з перших приєдналася до США та інших західних країн у засудженні російського вторгнення в Україну та введенні санкцій проти Москви.

Албанія не прийме біженців, навіть ціною вступу до Євросоюзу

Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама


«Підозрювані у шпигунстві»

Міністр оборони Ніко Пелезі заявив у неділю, що ще зарано говорити про мотиви, але послався на геополітику, явно вказуючи на можливий зв’язок із вторгненням Росії в Україну, яке зазнало критики з боку албанського уряду. «З огляду на ширший регіональний та геополітичний контекст (суботній інцидент) не можна скидати з рахунків, як звичайний. Але ми не можемо поспішати з висновками», — сказав він після відвідин поранених бійців у шпиталі. Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама заявив у суботу, що троє чоловіків «підозрюються у шпигунстві», не вдаючись до подробиць.

Після інциденту у Грамші албанські ЗМІ повідомили про затримання чотирьох громадян Чехії за фотографування іншого військового заводу – у Полічані. Офіційно обставини цієї події не пояснено. Самі затримані кажуть, що вони є звичайними туристами. У сумці одного з них, як пише Exit News, знайшли якийсь «шпигунський пристрій». У публікації наголошується, що у літні місяці росіянам не потрібна віза до Албанії.

Албанська влада повідомила, що повідомила про те, що сталося, посольство Росії і зажадали надати їм дані про затриманих росіян. У свою чергу, у російській дипмісії стверджують, що не отримували цих відомостей. «До посольства та консула місцева влада такої інформації не доводила. Інформацію про інцидент, який нібито мав місце, бачимо тільки в албанських ЗМІ», — сказали РІА Новини у посольстві.

Пізніше Міноборони Албанії уточнило деякі особисті дані затриманих: це 24-річний росіянин із ініціалами М.З., 33-річний росіянин із ініціалами С.Т. та 25-річний українець з ініціалами Ф.А. Albanian Daily News, з посиланням на поліцію Грамші, повідомляє, що росіян звуть Михайло Зорін та Світлана Тимофєєва. За даними албанських ЗМІ, Зорін після проникнення на територію заводу намагався зробити фотографії.

preview

Світлана Тимофєєва, відома під псевдонімом Лана Сатор, працює фотографом, знімає покинуті будівлі та закриті території. «У 2011 році вона проникла на «надтаємну» базу НВО «Енергомаш» у Хімках. Разом з іншими порушниками фотограф пробралася на територію об’єкту, не зустрівши жодного охоронця. Вони побували в кількох цехах, у тому числі у випробувальному», — розповіло видання, уточнивши, що «публікація секретних фотографій викликала обурення» у ФСБ та Дмитра Рогозіна, який тоді обіймав посаду віце-прем’єра.

З 2007 року вона вела блог «Занедбані будівлі, бомбосховища, військові об’єкти, мертва техніка», а пізніше перенесла публікації з «Живого журналу» інстаграм, де на неї підписано понад 250 тисяч осіб. Своє захоплення вона описує англійським терміном urbex.


Розслідувач Bellingcat Христо Грозєв

Одна з розглянутих росіян в Albania є Світлана Тімофеєва. Він мав інтерес до історичної історії: Border crossings show she traveled many times in the Company of “photographers” – на більшій одній з яких був захищений цей январь в Египет, і він був би saved by @mfa_russia. https://t.co/CkbKqam6xm

– Christo Grozev (@christogrozev) August 20, 2022

target=”_blank” rel=”noopener noreferrer”>присвятив затриманню дігерів і окремо Лані Сатор короткий тред у твіттері, де написав, що дуже скоро стане відомо, що це було — випадкове затримання «добро спонсорованих фотографів-аматорів» або «добре прикриття операції розвідки”. “До речі одним із 160 кураторів ФСБ, які керували проектом “Україна”, була жінка блогер-фотограф”, – написав Грозєв.

Крім того, він підкреслив, що у Світлани Тимофєєвої «цікава історія подорожей» — вона неодноразово роз’їжджала в компанії фотографів. Принаймні одного з них у січні цього року було заарештовано в Єгипті, і російському МЗС «довелося його рятувати».

Видання Медіазону з посиланням на Анастасію К., яка знайома з Ланою Сатор близько 15 років, пише, що вона

1/ I know LanaSator Personally. She is well-knower urban explorer, ви можете її Instagram Instagram https://t.co/j9lEmouS14 and there photos from that (abandoned?) Albanian factory in her stories.

– Dration (@dration) August 20, 2022

target=”_blank” rel=”noopener noreferrer”>написала Грозєву відповідь на кілька твітів, де спробувала пояснити, що Лана Сатор давно займається дигерством і опиняється на занедбаних заводах не вперше Про затриманого в Єгипті фотографа Анастасія написала: «Це її колишній хлопець, теж фотограф, вона розлучилася з ним у лютому, бо в них розійшлися думки про війну в Україні, Лана Сатор була проти війни з самого початку, а її юнак повністю підтримав».

“Я залучилася тому, що мене засмутило, що Грозєв записав її в шпигуни”, – пояснила Анастасія у розмові з “Медіазоною”. Вона знає Лану з 2006 року: «Познайомилися на спільній вилазці до підземних річок типу Неглинки. Подробиць я вже не пам’ятаю, але вона тоді вже була досить яскравою особистістю, тому її я пам’ятаю, скоріше як значущого відомого персонажа в дигерській тусовці», — розповідає Анастасія.

Михайла Зоріна Анастасія особисто не знає, але каже, що чула про нього: він навчається у Чехії, про це він сам писав у своєму телеграм-каналі. Те, що Михайло намагався відбитися від охоронців, у дигерській тусовці вважають дивним. «Взагалі така поведінка тусовка характеризує як неадекватну. Так робити не можна, просто з міркувань безпеки: будь-яка ескалація, очевидно, вестиме до більш суворого покарання, краще “здатися”, запропонувати гроші — це часто спрацьовує, якщо звичайні охоронці, відговоритися тощо. Я не пам’ятаю конкретних історій про те, як траплялася Лана, але знаю, що їй добре вдавалося домовлятися з охороною, щоб її пустили на об’єкти», — розповідає Анастасія. Що за українець Ф. А. був із російськими дигерами, вона не знає.

За словами Анастасії, ця поїздка була не лише публічною, а й абсолютно рядовою для Лани Сатор: «Зовсім звичайна Ланина поїздка, більше того, наскільки я розумію, вона там [в Албании] вже була один раз, 2019 року».





Source link