Le Monde: "Моцарт" проти "Вагнера" – американські найманці виконують "брудну роботу" на Донбасі

За словами французького видання Le Monde, співробітники американського ПВК “Моцарт”, створеного на піку російської ПВК “Вагнер”, виконують в Україні брудну роботу, яку не може виконувати Вашингтон.

На піку відомої російської ПВК «Вагнер», Ендрю Мілберн, ветеран морської піхоти США та засновник цієї організації, назвав її «Моцарт». Згідно з опублікованою на першій шпальті Le Monde статтею, воєнізовано-найманське угруповання «Моцарт» вже знаходиться в Україні, «виключно з освітніх причин», тобто. для надання військових ноу-хау воюючих там українських підрозділів.

“Ми знаходимося на Донеччині, в районах Донбасу, які досі контролюються українцями, – пише Семюель Гратакап, автор Le Monde, – Лінія фронту знаходиться на невеликій відстані. Перед нами будівля, де знаходиться готель. Двері відчинені, є тільки фіранка, яка надає несподіваний домашній затишок цьому куточку світу, де вирує війна. Звук снаряда, що розірвався неподалік, змушує постояльців готелю вийти. Нині близько опівночі. “Гості” – це добровольці з гуманітарних організацій, спеціальні посланці – хоч би що це означало – і кілька солдатів у звільненні. Серед них – невелика група, яка поспішає запропонувати допомогу там, де вона необхідна після вибуху. Це бійці Mozart Group, приватної військової компанії американського походження. Ми говоримо про приблизно 30 або близько того найманців. Усі 30 осіб – ветерани, які служили у підрозділах спецназу у своїх країнах.

Ендрю Мілберн, засновник Моцарта.

Тут ми робимо брудну роботу, яку не може зробити Вашингтон. Пентагон дає зрозуміти, що не має до нас жодного відношення і дистанціюється від цієї війни. Це чиста правда”.

Наведене вище пояснення дає Ендрю Мілберн, полковник армії США (попри його справжній англійський акцент), який зараз перебуває у відставці після 30 років служби у Корпусі морської піхоти США. Він є засновником компанії Mozart Group.

З 2001 року приватні військові компанії почали розростатися. В Іраку, Малі, а тепер і в Україні. Військова гра, до якої залучена така приватна компанія, як Mozart, зрештою може виявитися надзвичайно небезпечною.

Наступного дня Ендрю Мілберн та його команда вирушають на завдання до Зайцева, села, що знаходиться на лінії фронту, де ще залишилися деякі жителі. На кожному контрольно-пропускному пункті найманці “Моцарта” роздають по дві банки газування. Це їхній стиль. Авангард складається з шести осіб, які ділять між собою два повнопривідні автомобілі. “Все просто, – пояснює лідер, – ми розділилися на дві частини, щоб у разі нападу росіян вся група не потрапила під удар.”

Усі співробітники “Моцарта” у віці від 30 до 45 років, більшість із них англосакси. Є також француз із Бретані, Десбз, який відслужив три роки у французьких військах. Спочатку він хотів піти воювати, вступивши до міжнародного батальйону “добровольців”, створеного президентом України. Коли він приїхав до України, то почав сумніватися. У цьому батальйоні було надто багато молодих людей, і існувало суворе становище, згідно з яким кожен доброволець мав залишатися в підрозділі не менше шести місяців. Зрештою Десбз вирішив приєднатися до “Моцарта”, який пропонував гнучкіші контракти, і в цілому його товариші по службі мали той же профіль, що і він.

Згідно з дослідженням Національних зборів Франції, проведеним у 2012 році, компанії, подібні до “Моцарта”, вписуються в ширшу структуру з 1500 охоронних компаній, що діють по всьому світу і мають майже таку ж сферу діяльності.

Саме вибір назви Моцарт є відчужуючим та натякає, хай навіть ненавмисно, на двозначну небезпеку ситуації в Україні. Адже Моцарт – це відповідь у саркастичному та іронічному стилі на військовий аналог противника, групу Вагнера, за діяльністю якої ми стежимо вже багато років у Сирії, Центральній Африці, Лівії, багатостраждальному Судані і навіть у Латинській Америці (див. Венесуела), зовсім недавно та в Малі, в Африці.

Усього 24 години тому міжнародні ЗМІ повідомили світову громадськість, що після гігантського промаху російських служб українцям вдалося завдати ключового удару по штабу “Вагнера” ​​на Донбасі. За кілька годин ми дізналися про діяльність військової наймано-добровольчої групи “Моцарт” у тому ж районі.

Спостерігаючи за поясненнями засновника “Моцарта”, даними у відеоролику, розміщеному на YouTube, навіть найнаївніша людина розуміє, що йдеться про військову структуру, звичайно, приватного характеру, але що складається з досвідчених, боєздатних і пропахлих порохом військових з елітних підрозділів західних збройних сил. .

На відміну від відомої військової компанії, також американського походження, Black water в Іраку, Mozart принаймні офіційно наполягає на тому, що вона активна тільки в гуманітарних та військових навчальних місіях. “Якщо хтось із наших людей стає особисто залученим до військового інциденту, він має негайно покинути “Моцарт”, – пояснює Ендрю Мілберн, додаючи, що ніхто з членів команди не носить зброї.

Це не зброя, це навчальні макети, каже Ендрю Мілберн журналістам.

Ми супроводжуємо групу Моцарта, яка просувається до Бахмута, міста, що постійно обстрілюється росіянами, котрі з кожним днем ​​відвойовують позиції, змушуючи українців відступати. Дорогою жінка тягне візок з водою, до якої прикріплено дитячий візок. Молода людина наполегливо просить щось поїсти. Поряд із ринком, який нещодавно зазнав бомбардування, близько десятка солдатів 72-го батальйону української армії охороняють територію. У середньому їм 20 років. Член групи Моцарта підходить і звертається до цієї групи солдатів. “Вас цікавить прискорена військова підготовка?” – Запитує він.

Це дивне почуття, тому що це втручання створює враження, що група Моцарта рухається серед нас у дивній колегіальній близькості, але яка також набуває характеру комерційного продавця. Моцартівці одразу дають зрозуміти, що прискорений курс військової підготовки є безкоштовним, триває 10 днів і передбачає інтенсивне навчання використання різних видів зброї та закріплення тактики ведення війни. Співробітники Моцарта обіцяють вражаючі результати.

Найцікавіше, що вся ця угода – на місцевому рівні, яка здійснюється прямим шляхом, абсолютно не проходить через бюрократію та контроль Міністерства оборони України. Загалом кожен 10-денний семінар із військової підготовки залучає близько 40 українських солдатів, тоді як їх мало бути вдвічі більше. Однак у стані фронту жоден відповідальний український командир великого підрозділу не дозволив би такій кількості бійців одночасно залишити оборонні позиції на лінії фронту. “Тут все перевернуто з ніг на голову. Ми часто навчаємо бійців після того, як вони повоювали, а не до, як завжди”, – пояснює ветеран “Моцарта”. За словами засновника військової компанії Ендрю Мілберна, 2500 українських солдатів уже пройшли навчання.

Український стажер

На початку війни Ендрю Мілберн прибув до України, видаючи себе за “позаштатного журналіста”. Можливо так воно і було, але, написавши кілька рядків ручкою або в ноутбуці, військовий ветеран вирішив створити свій підрозділ за допомогою приватних спонсорських засобів через інтернетЯк стверджує американський військовий. Додаючи, що, звісно, ​​всі ці “приватні спонсорські кошти” надходять від людей, які побажали залишитись невідомими. Кого можуть переконати подібні заяви, зроблені з таким високим ступенем ненавмисної наївності? Не забуватимемо, як зазначає Le Monde, що у лютому минулого року, після першої години російської атаки, Вашингтон зробив усе можливе, щоб вивести з України десятки військових радників та інструкторів, яких він розмістив у країні.

Незважаючи на те, що американці відправляють зброю українцям, адміністрація США за будь-яку ціну уникає відправки в Україну американських радників та військових інструкторів. Однак цю прогалину заповнює приватна компанія найманців-добровольців знаменитий “Моцарт”, якою керує Ендрю Мілберн. Адже, як було сказано на початку, Пентагон США не хоче нічого знати про цю компанію ветеранів.

На початку статті повідомлялося, що група з двох повнопривідних автомобілів Mozart із шістьма ветеранами прямувала до села Зайцеве. Почувши шум моторів машин, жменька жителів, які ще живуть у селі, вийшла з притулків і підвалів, щоб зібратися навколо двох військових машин, наповнених мішками з припасами. У селі немає ні води, ні електрики, і тим більше немає можливості транспортування запасів.

“Але чому ви не йдете?” – Запитує перекладач Моцарта. Відповідає жінка в мако, що нагадує стиль “Зоряних війн”: “У мене все ще є обов’язок перед моїми родичами”. Жінка не дає жодних інших пояснень…

Source link