Страшилка чи реальність? У чому полягає пастка у 183 дні для українських біженців

З настанням серпня українські біженці в Європі завмерли в очікуванні – горезвісні 183 дні, про які попереджали юристи, закінчуються. Що це означає?

Довгий час ходять чутки, що з серпня українців змусять сплачувати подвійний податок – на батьківщині та в країні перебування. “Година Х” настає наприкінці серпня, а чіткого розуміння розвитку подій поки що немає. Греція та Україна, наприклад, мають закон про відсутність подвійного оподаткування, але це не стосується інших країн Європи. До того ж і в Греції діє “пастка” завдовжки 183 дні. Що це таке? Все дуже просто: після закінчення 183 днів перебування у Греції (чи іншій європейській країні) громадянин автоматично стає податковим резидентом країни перебування та зобов’язаний сплачувати податки.

Вже з кінця серпня громадян України почнуть визнавати податковими резидентами європейських країн, куди вони тікали від війни. А це означає, що продовжуючи віддалено працювати в українських компаніях, люди будуть змушені платити подвійний податок. І це стосується не лише дистанційних працівників.

У поле зору європейських фіскалів потраплять і ті, хто отримує перекази на банківські картки чи невиправдано багато витрачають у європейській країні. Тобто українці ризикують потрапити під непрямий контроль видатків – найближчим часом і без попередження.

Експерти попереджали проблему буквально з початку війни. У липні Європейська бізнес-асоціація вийшла із заявою щодо загроз подвійного оподаткування українців у Європі та закликала владу негайного відреагувати. І що? Як завжди – “а віз і нині там”.

Тим часом українці, які виїхали до європейських країн, уже повідомляють про питання щодо них щодо податків. Наприклад, підприємець Ганна Мусієнко з Києва, яка живе зараз у Фінляндії, каже:

“Я ФОП (у мене digital marketing), все онлайн. Я вже три місяці ходжу до фінської податкової. Вони розводять руками. Вони з таким не стикалися. Кажуть, 183 дні – і ти автоматично податковий резидент”.

Пільгові 183 дні для тих, хто виїхав з України в перший день війни, 24 лютого, закінчуються наприкінці серпня. І з того дня кількість потенційних європейських платників податків з кожним днем ​​зростатиме. Василь Воскобойник, голова Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування, пояснює:

“Зрозуміло, що сплачувати податки в Європі зобов’язані ті, хто влаштувався там на роботу. З них взагалі немає, вони платять з першого місяця працевлаштування. Але є й інші категорії. По-перше, ті українці, які продовжують дистанційно працювати в Україні ( а таких сотні тисяч).Вони вже сплачують податки та соціальні внески в Україні, але в теорії їм можуть виставити рахунки і європейські податківці.Щоправда це буде не відразу, а на початку наступного року: у першому кварталі громадяни зобов’язані заповнити декларації та звітувати про доходи за попередній рік, тобто ризик подвійного оподаткування: і в Україні, і в Європі, по-друге, податки можуть нарахувати навіть тим біженцям, які не працюють ні в ЄС, ні в Україні, але справно одержують грошові перерахування на банківські картки (наприклад, від родичів та знайомих). І що найгірше, з них можуть зняти соціальну допомогу чи навіть змусити їх повернути вже отримані кошти.

До другої категорії потрапляє ще більше українців. Адже практично всі оформили соціальну допомогу в Європі, а багатьом сплачують ще й соціальне житло. При цьому батьки сімейств, що залишилися в Україні, або інші родичі за будь-якої можливості намагаються допомогти своїм біженцям і перераховують гроші на карти.

Що ж загрожує після закінчення 183 днів працюючим на віддаленні і тим, хто отримує гроші від рідних з України? Йдеться про тисячі громадян. Вони отримують зарплати на українські банківські картки та сплачують із них податки на батьківщині. Роботодавці також відраховують із цих грошей соціальні внески, зокрема, ЄСВ. Але це не означає, що до них не може бути питань із боку європейських податківців.

Як тільки пройдуть 183 дні перебування в ЄС, автоматично увімкнеться визнання податкового резидентства. У випадку з українськими біженцями ця вимога виглядає трохи дивною. Адже вони не з власної волі живуть у Європі, а рятуються від війни. Та й роботу в ЄС багато хто просто не може. Але європейське податкове законодавство сформувалося давно. І проблему українських біженців, природно, в ній не враховано. Теоретично колізію можна усунути, якби були двосторонні домовленості на міжурядовому рівні.

У липні Європейська бізнес-асоціація звернулася до Мінфіну та уряду України із закликом терміново врегулювати з Європою неоднозначну ситуацію щодо податків:

“Обов’язок сплати податків та внесків на державне страхування може виникнути в Європі як для самих працівників, так і для їхніх українських роботодавців. Україна має домовленості про соціальне забезпечення з деякими країнами ЄС, які дають звільнення від сплати соціальних внесків у себе, якщо український роботодавець відправляє працівника , наприклад, у відрядження. Але в більшості випадків тимчасове перебування українців у Європі не оформляється у вигляді відрядження.

Але є ще одна проблема – подвійне оподаткування може включитись і у зворотному напрямку. В Україні можуть вимагати податки із доходів, які біженці отримали за кордоном, у тому числі із соцдопомоги. Щоб цього не сталося, потрібно вносити зміни і до європейського, і українського податкового законодавства.

Хоча поки що жодних податкових рішень ні з боку Європи, ні з боку України не з’явилося. Нічого не відомо навіть про міжурядові консультації чи переговори. Однак у деяких країнах Європи зафіксувати податковий статус українських біженців намагаються вже зараз, не чекаючи на закінчення 183 днів. Сигнали, наприклад, надходять із Польщі, де українців інформують про необхідність готуватися до заповнення декларації про доходи та сплату податків.

Втім, каже Василь Воскобойник, насправді час “Ч” для українців настане навіть не через 183 дні з моменту перебування в Європі, а на початку наступного року. І вже тоді доведеться відповідати за можливі порушення – ненадання декларації та приховування доходів. Він пояснює:

“Багато хто міркує так: хто і звідки дізнається про мої доходи та зарплату, якщо я сам ні в яку податкову не піду? Але дізнатися про зарахування коштів на українські банківські картки для європейських податківців не проблема. Плюс у багатьох країнах ЄС працює система непрямого контролю” доходів через витрати, тобто якщо, наприклад, ви оплачуєте орендовану квартиру або робите дорогі покупки за своєю карткою, у вас запитають, звідки гроші та чи сплачені з них податки Якщо ви витрачаєте колишні заощадження, потрібно пред’явити довідку з української податкової та копії декларацій з підтвердженням походження коштів та сплачених податків, якщо їх немає, доведеться платити податки по-новій, зрозуміло, що тотального контролю аж до чеків із ресторанів немає, невідомо, наскільки чітко спрацює верифікація на багатомільйонній армії українських біженців. отримання соцдопомоги, ці виплати в кращому разі можуть зняти, а в гіршому – зажадають все повернути, ще й штр аф заплатити”.

Економіст Михайло Кухар говорить про “податковий Рубікон” для мільйонів українських мігрантів та пастку 183 днів:

“Протягом серпня у житті шести мільйонів українок, які разом з дітьми опинилися як біженці або просто трудові мігранти в ЄС, настане незворотна подія. Закінчиться 183 дні їх перебування в ЄС, і для більшості з 27 країн, які дали їм притулок, вони стануть податковими резидентами, незалежно від того, отримали вони статус біженця, гуманітарну візу (тимчасовий притулок), трудову чи бізнес-візу або документ на проживання, банківської таємниці в ЄС для податкових органів не існує вже багато років, навіть у Швейцарії. Походження коштів доведеться пояснити.Це ваші особисті заощадження?Тоді надайте податкові декларації за минулі роки з України на всю суму поповнення.А в деяких банках у вас попросять ще й митні декларації про легальне ввезення готівки.Те, що не буде покрито документами, стане сумою вашої першої бази для оподаткування ЄС”.

Якщо поповнювати картки готівкою, протягом 180 днів банки інформують податкові країни про ці операції. Аргументи про гроші чоловіка/батька/ не спрацюють – можуть попросити їх декларації. А обіцянка надати їх згодом не спрацює: платіть, а після надання документів буде зроблено перерахунок.

Якщо витрачати українські заощадження, отримуючи при цьому європейську соцдопомогу, можуть не лише зняти допомогу, а й нарахувати податки на приблизну суму, яку визначить соціальний інспектор.

Тобто страшилки можуть стати реальністю для мільйонів українських біженців. У Європі їм не буде перехідних періодів і поблажок. Прийде платити, резюмують експерти. Єдиний вихід – якщо річний дохід виявиться нижчим за встановлений “поріг”, з якого починають брати податки. У Німеччині, наприклад, це до 8357 євро на рік, у Польщі – 30 тисяч злотих, в Італії – до 15 тисяч євро. Багато біженців відповідають цим критеріям. А доходи, що отримуються на батьківщині, у міру знецінення гривні, зменшуються з кожним днем ​​у валютному обчисленні.

Нюанси, звісно, ​​у кожній європейській країні свої. І поки що важко сказати, що станеться в реальності. Однак “попереджений – значить, озброєний”, тобто про пастку 183 днів варто замислитися вже зараз. На даний момент, кажуть юристи, вимушені переселенці мають високий ризик виникнення податкового резидентства в іншій країні.

Необхідно шукати нові рішення з урахуванням військових реалій. Чому ця тема не порушується владою України і чи встигнуть щось змінити до початку масового переходу українських біженців до європейського податкового резидентства – питання залишається відкритим, пише видання. “Країна”.



Source link

Якісна журналістська робота не може бути безкоштовною, інакше вона стає залежною від влади або олігархів.
Наш сайт існує виключно за рахунок реклами.
Будь ласка вимкніть ваш блокувальник реклами, щоб продовжити читання новин.
З повагою редакція