Падіння АН-12 у Кавалі «пробудило» спогади про дві попередні авіакатастрофи

Трагедія з літакомАн-12», потерпілим катастрофу у полях неподалік Кавали, нагадала про дві авіакатастрофи українських літаків, що вразили всю Грецію наприкінці 90-х років минулого століття.

31 серпня 1995 року під Салоніками зазнав аварії військовий літак АН-26, внаслідок чого загинули всі шість пасажирів — чотири високопоставлені офіцери Республіки Малі і два пілоти, які прилетіли до Києва для отримання літака.

Військовий літак, що прямував з Києва до Тунісу, незадовго до того, як торкнутися землі, врізався в лінії електропередач КПП, внаслідок чого його та шістьох пасажирів вразило струмом високої напруги. Некерований літак пролетів близько 300 метрів за божевільним курсом, де спочатку врізався у стіну будівлі Лабораторії контролю залишків агрохімікатів, а потім його передня частина була буквально вм’ята у стіну будівлі.

У момент аварії були погані метеоумови, сильний дощ та пілот літака, коли зрозумів, що знаходиться не на злітно-посадковій смузі, а на О.О. Салоніки-Муданья, якою рухаються десятки автомобілів, вважав за краще в останній момент здійснити посадку в полях. У цей час йшов зливи, і видимість була поганою.

КОШМАРНІ ОБРАЗИ

На місці трагедії картина була кошмарною. На землі та на відстані 300 метрів було розкидано листи металу, частини крил літака, документи, книги, а також особисті речі шістьох загиблих. Також було знайдено багато банкнот.

Літак перетворився на безформну масу. Усі пасажири загинули: 43-річний Дакіте Брейма, 39-річний Саватого Намаду, 49-річний Сагаре Яя, 40-річний Туре Калілу-Тагапорія, 47-річний Кулібалі Пумбакар та 44-річний Діарра-Діме Крістоф. Четверо із шести були старшими офіцерами ВПС Республіки Малі, а двоє інших – пілотами.

Розмова з диспетчерською вежею

Остання розмова між пілотом та диспетчерською відбулася за кілька хвилин до аварії літака:

ПІЛОТ: Ми просимо знизитись через проблеми з паливом.

ВЕЖА: Дайте мені положення та висоту.

ПІЛОТ: Я за п’ять морських миль звідси. Я прошу летіти нижче. Я на висоті 5000 футів. Я не маю палива.

ПІРГОС: Чи на літаку є прилади для заходу на посадку A-EL-ES (ILS)?

ПІЛОТ: У вас є зі мною контакти з радіолокацією?

ВЕЖА: Радара ні. Дайте мені положення та висоту.

ПІЛОТ: У Салоніках я лікую вперше. Я не маю палива.

ВЕЖА: Встаньте на частоту 110.8

ПІЛОТ: Я на частоті. Я бачу землю. Я бачу землю.

ВЕЖА: Поверніть ліворуч, поверніть ліворуч. Ви йдете прямо до гори.

На цьому розмова пілота з диспетчерським пунктом аеропорту «Македонія» урвалася.

Катастрофа ЯК-42

Через два роки сталася аварія пасажирського ЯКу в горах Пієрія (17.12.1997), яка мала увійти в історію, як найбільша авіаційна трагедія на півночі Греції.

Літак Як-42 авіакомпанії “Аеросвіт”, що вилетів з Одеси і прямував до Салоніки, втратив зв’язок з диспетчерською вежею аеропорту “Македонія” і розбився в лісовому масиві Діціос-де-Пієрія, на висоті 1200 метрів.

70 осіб – екіпаж та пасажири, у тому числі 34 греки, більшість із них з Козані, які працювали в будівельній компанії в Україні та поверталися на батьківщину на Різдво, – зустріли трагічну смерть, при цьому потрібні були інтенсивні зусилля щодо пошуку місця події. Літак три дні шукали у важкопрохідній місцевості Пієрії, за поганих погодних умов зі снігом та туманом.

Розповідає «ЧОРНИЙ ЯЩИК»

… Екіпаж летів абсолютно впевнений у тому, що диспетчер спостерігає повітряне судно на радарі (у спеціалізованих збірниках «Джеппесен» містилася інформація про наявність в аеропорту «Македонія» радіолокаційного комплексу — посадкового радару. Як потім виявилося, інформація була недостовірною). Але екіпаж, який не підозрював про його відсутність, повністю довірився диспетчеру посадки.

Перед заходом на друге коло по радіозв’язку прозвучало: You have passed over airport. Диспетчер дав місце літаку, наче бачив його. Літак пішов на друге коло, і в цей момент диспетчер змінив маршрут на друге коло. Хоча дати таку команду має право лише той, хто бачить повітряне судно. У цей час до аеродрому «Салоніки» підлітав літак авіакомпанії «Аір Греція», і його пілот попросив у диспетчерської служби дозволу перебувати в південній зоні на ешелоні 140, «поки що AEW-241, з божою допомогою, не сяде…».

Але екіпаж не міг стежити за рештою повітряних суден, оскільки протягом перебування на радіозв’язку грецький диспетчер використовував фразеологію радіообміну, яка не відповідала інструкції, і екіпаж при зниженні та заході на посадку був позбавлений можливості стежити за розташуванням інших бортів. За словами Леонтія Загреви, командира Львівського державного авіапідприємства «Львівські авіалінії», якому належав цей літак, про ці факти свідчать дані «чорної скриньки». Тим часом з кожною секундою земля, прихована густим туманом, наближалася…

Три хвилини до смерті

Члени екіпажу вважали, що перебувають під керуванням диспетчера аеропорту. У тій ситуації, мабуть, вони не спромоглися визначити самостійно точне місцезнаходження повітряного судна. Коли диспетчер Салоніков змінив команду, командир здивувався. Він почав набирати висоту і пішов у правий крен у бік приводної радіостанції. І сказав: «Не зрозумію, йдемо курсом 210, а привід позаду. Попроси наведення». І штурман попросив диспетчера дати «векторення», тобто радіолокаційне наведення, але цієї навігаційної допомоги екіпажу ніхто не надав. За три хвилини до посадки диспетчер повідомив, що немає посадкового радара… В аеропорту був військовий диспетчер, який мав посадковий радіолокаційний комплекс, але не надав допомоги українським пілотам. Тоді екіпаж Як-42 самостійно спробував уникнути зіткнення із землею — пішов у набір висоти… Але не було ні запасу часу, ні необхідного запасу висоти — залишалося лише три хвилини. Їх не вистачило…

За даними «чорної скриньки», так проходили останні миті польоту, стверджує директор Львівського державіапідприємства Л.Загрева. Згідно з версією грецької комісії, яка розслідувала причини трагедії під Салоніками, у всьому винна, нібито, непрофесіоналізм українських пілотів. У грецькій пресі з’явилися статті про те, що український екіпаж не розумів команд диспетчера, які віддаються англійською мовою… Греки направили свої висновки до ІКАО — міжнародної авіаційної організації, яка їх незабаром оприлюднить.

Довгі пошуки з ще однією авіакататастрофою

Пошукова група була сформована одразу після зникнення літака. Проте пошукам серйозно заважала погода. Також у процесі пошуків розбився C-130 грецьких ВПС, внаслідок чого загинув екіпаж із 5 осіб. Лише 20 грудня уламки Як-42 були виявлені, при цьому не знайшли жодного, хто вижив. Усі 70 людей на борту загинули. Серед загиблих була й мати дружини відомого футболіста Олега Протасова.

Source link