Сторінка історії: аномальна спека влітку 1987 року

Згідно з метеорологічними прогнозами, основними характеристиками аномальної спеки, яку нині зазнала наша країна, будуть більша тривалість і екстремальні температури, які, як очікується, досягнуть +45°С у деяких регіонах.

Цей прогноз метеоролога Клеархоса Марусакіса, який виступив на каналі CNN у Греції, особливо стривожив людей похилого віку. «Можливо також, що в Афінах вночі чи рано-вранці ми побачимо температуру, близьку до 32-34 градусів Цельсія. Людське тіло буде схильне до важкого навантаження, зокрема, на систему органів дихання. Ця погодна аномалія нагадує нам 1987 рік, коли у нас у країні була смертельна спека», – каже експерт. Уточнюючи, однак: «Звичайно, сьогодні ситуація зовсім інша, у нас є системи охолодження, кондиціонери у багатьох місцях у будинках та автомобілях, тому нам не доведеться зіткнутися із кошмаром 1987 року».

Але що саме сталося далекого 87 року? Що змусило метеорологів через 34 роки оголосити його “точкою відліку” у своїх прогнозах? Адже йдеться про саму смертоносну аномальну спеку в країні, яка залишила після себе тисячі загиблих.

Вже 19 липня 1987 року температура перевищила +35°С і протягом тижня, 20-27 липня, ртутний стовпчик тримався на позначці +44°С, при середній температурі по країні +43°С, тоді як і вночі температура не опускалася нижче за +32°С.

Ці умови, а також густий зміг який накрив великі міські центри (нагадуємо, що у 1987 році не було метро, ​​а отже, атмосфера була забруднена викидами шкідливих речовин від автотранспорту), майже повна відсутність кондиціонерів та недостатня поінформованість громадян створили задушливий та смертельний «коктейль», пише CNN.

Квартири у міських центрах були перетворені на «розпечені печі», оскільки бетон житлових будинків зберігав тепло навіть уночі, що призводило до трагічної загибелі, в основному людей похилого віку, від теплового удару і проблем з диханням.

Перші смерті були зафіксовані 22 липня 1987 року. Однак факт, що загинули люди, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям, спочатку допомагав зберігати спокій. Однак у наступні дні ситуація швидко вийшла з-під контролю.

У розпал літніх канікул багато хто виїхав з міст, залишивши будинки для літніх родичів. Деякі з них згодом були проінформовані про те, “що вони мають зв’язатися з владою щодо своєї сімейної справи”. Тобто їх викликали назад у місто, оскільки їхні близькі померли (нагадаємо, мобільних телефонів тоді не було).

У наступні дні, пік яких припав на період з 23 по 26 липня, кількість загиблих почала збільшуватися в геометричній прогресії, морги заповнили трупи громадян, які померли від теплового удару (або кількох причин у сукупності).

Спочатку були мобілізовані рефрижератори військових шпиталів, але й швидко заповнилися, у результаті стали використовувати вагони-рефрижератори поїздів. Уряд зіштовхнувся з проблемою, на виникнення якої ніхто не очікував.

Про переважаючі високі температури свідчить те, що рейки електричної залізниці Афіни-Пірей були настільки розігріті (чи не розплавлені) і деформувалися, що рух у ці дні переривався на багато годин.

Нарешті після семи днів безперервної спеки температура почала падати. Проте аномальна спека вже забрала життя 1300 людей, з яких 1115 — в Аттіці.

Source link