Росія: ми не заважатимемо Туреччині розбиратися з Грецією та Кіпром…

Ті, хто сміявся над заявою Росії про включення Греції до списку “недружніх країн”, не зрозуміли головного – Росія фактично розв’язує руки Туреччини щодо Греції: «Ми не блокуватимемо турків у Егейському морі та на Кіпрі», кажуть у Кремлі.

Після вчорашньої офіційної заяви уряду Росії про включення Греції до перелік «недружніх по відношенню до Росії країн» відразу додається вкрай тривожний російський аналіззгідно з яким Туреччина, ймовірно, приступить до «демілітаризації» Егейських островів і до «операції захисту мусульман Західної Фракії» незадовго до виборів 2023 року. Власне назва аналізу зрозуміла: «Росія не перешкоджатиме планам Туреччини щодо Греції та Кіпру».

У Росії вважають, що Туреччина навмисно чекає на поразку України у війні з Росією, оскільки, на думку керівництва Туреччини, НАТО витратить величезну кількість конвенційної зброї в цьому конфлікті і розвалиться у фінансовому відношенні, тому не зможе ефективно реагувати, коли Анкара вирішить атакувати Грецію та Кіпр. Адже перемога Росії створить прецедент, який Туреччина майстерно підганяє під свої вимоги.

В Афінах впевнені, що Захід підтримає Грецію та Кіпр у разі, якщо розпочнеться турецький акт агресії? Невже така наддержава, як Росія, не підтримає своїх єдиновірців, думають у Греції…

«Неперервне протистояння Заходу та Росії стрімко набирає обертів і зачіпає весь світ. Але є й країни, яким вигідне протистояння Заходу та Росії. Однією з них є Туреччина, яка хоч і є членом НАТО, але далека від Заходу хоча б тому, що відмовилася від запровадження санкцій проти Росії.

Відмова Анкари від санкцій логічна, оскільки турки хочуть розбагатіти та розвивати економічну співпрацю з Росією, а європейці через санкційну політику втратять російський ринок і зазнають збитків.

Минулу подію можна назвати ще однією Великий успіх Анкари. 20 липня прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін підписав розпорядження про розширення списку недружніх країн Росії. Серед цих країн була і Греція, яка останніми роками відкрито проводить відверто ворожу політику щодо Росії.

Цей факт є тривожним сигналом для Афін у тих погіршення греко-турецьких відносин. Греції слід задуматися про це у зв’язку з черговоюодовщиною турецького вторгнення на Кіпр. У Туреччині цю подію називають миротворчою операцією на Кіпрі.

У зв’язку з 48-ми роковинами вторгнення сам президент Реджеп Тайіп Ердоган виступив з промовою в соціальній мережі «Твіттер», і в (окупованій) Нікосії були проведені офіційні заходи, що включали виступи політичного характеру. Так, президент «Турецької Республіки Північного Кіпру» (ТРСК) Ерсін Татар заявив:

«Я хотів би наголосити, що ми рішуче продовжуватимемо нашу боротьбу доти, доки не доведемо нашу боротьбу за справедливість і свободу до перемоги на міжнародній арені. Ми ніколи не відмовимося від своєї держави, незалежності та суверенітету».

Віце-президент Туреччини Фуат Октай також зробив низку заяв:

«Туреччина, як країна-гарант, і надалі стоятиме на варті суверенних прав, свобод та благополуччя турків на Кіпрі, а також виконуватиме свої історичні та договірні зобов’язання… Наша країна виступає на захист законних прав турецької громади Кіпру, вважаючи значним довгостроковий мир та врегулювання на острові… Якщо ви хочете врегулювання кіпрської проблеми, то маєте насамперед визнати за турками право суверенної рівноправності. Обидві громади повинні мати рівний міжнародний статус. Майбутнє острови повинні однаково визначати обидві громади. Це єдиний шлях вирішення».

Чим це чудово? Туреччина і раніше не збиралася виводити війська з Кіпру, а в 2020 році зробила все для перемоги на президентських виборах у ТРСК Ерсіна Татара, який виступає за вирішення кіпрського конфлікту за формулою «дві держави для двох народів» (попередній президент ТРСК Мустафа Акінджі підтримував об’єднання Кіпру та критикував політику Ердогана на Близькому Сході). Однак у зв’язку з протистоянням Заходу та Росії заяви турецьких діячів щодо кіпрського конфлікту слід сприймати дещо інакше.

Як би турецькі пропагандисти не зображали з Туреччини сильну державу, що швидко розвивається, здатну ставити на місце американців і європейців, реальність така, що Анкара боїться робити різкі рухи щодо Греції та Кіпру через свою економічну слабкість. Саме така собі Росія, а не Туреччина, з кінця лютого 2022 року примудряється боротися з Україною, що накачується натовською зброєю, і витримувати шалений санкційний тиск з боку найсильніших економік світу. Тому Анкара нині може лише чекати і готуватися до бойових дій з Грецією, оскільки можливі санкції США та Європейського союзу за військову операцію обрушать економіку Туреччини.

Сама того не бажаючи, Росія надала величезну послугу Туреччині, прийнявши на себе військовий (постачання зброї Україні та участь найманців) та економічний (санкції) удари Заходу. Обставини склалися так, що на даному історичному етапі і Москва, і Анкара зі своїх причин зацікавлені у військовому та економічному ослабленні США, Європейського Союзу та Греції.

Все це має пряме відношення і до кіпрського конфлікту. З Кіпром у Росії щодо прийнятних відносин, особливо на тлі інших країн Європейського союзу. Однак він є союзником ворожої для Росії Греції і не може рвати зі США та грецькими євроатлантистами. Так, Кіпрська православна церква (як, зрештою, і Елладська православна церква) визнала розкольників-русофобів із Православної церкви України. Не дивно, що президент Кіпру Нікос Анастасіадіс у травневому інтерв’ю FRANCE 24 заявивщо Росія в Україні використовує “точно ті ж аргументи, які Туреччина використала для вторгнення на Кіпр”.

Оскільки зараз при владі в Анкарі перебуває не лідер Хорошої партії Мераль Акшенер, Яка закликає приєднатися до антиросійських санкцій Заходу, а компетентніші політики, то наполегливість Туреччини у вирішенні кіпрського конфлікту цілком зрозуміла. Поки Греція та Кіпр, а заодно й інші країни Заходу нестимуть економічні втрати від розриву з Росією, турецька сторона розширюватиме свій вплив на російському ринку. При цьому, незважаючи на неприйняття турками спецоперації, гіпотетичний розгром України теж буде їм на руку, тому що для цього Росії доведеться знищити величезну кількість натовської зброї та ліквідувати американських та європейських найманців.

У разі конфронтації Заходу з Росією турецькому керівництву залишається лише обирати пріоритети. Найближчим часом Туреччина, найімовірніше, проведе операцію проти сирійських курдів, незважаючи на протести США, Росії та Ірану. Після цього Анкара може взяти паузу із активними бойовими діями. А там, дивишся, до виборів 2023 року, ймовірно, здійснить «демілітаризацію» островів в Егейському морі та «операцію захисту мусульман Західної Фракії», особливо, якщо до цього часу греки та інші європейці по-справжньому відчують економічний ефект від розриву з Росією. “.

Source link