Історики музею НАТО: альянс розпорядився незалежністю Кіпру

У середині минулого століття Великобританія та США не дали Кіпру возз’єднатися з Грецією, оскільки це могло призвести до послаблення позицій альянсу. Про це свідчать факти, наведені в новому матеріалі істориків Музею НАТО.

Після закінчення Другої світової війни, розповідають експерти, Кіпр залишався володінням Великобританії і у 1949 році разом із нею потрапив до «зони відповідальності» НАТО.

У 1960 році Кіпр формально став незалежним, проте він не мав шансів самостійно вирішувати свою долю – за фактом він залишився під впливом альянсу. Саме США ухвалювали рішення щодо кризи 1950-х років – на острові йшли постійні сутички між грецькою та турецькою громадами. Але, на жаль, рішення було не на користь Кіпру.

У 1960 році США та Великобританія, лідери НАТО, змусили Грецію відмовитися від ідеї входження Кіпру до складу грецької держави. За підсумками підписаних у Лондоні та Цюріху угод було проголошено створення Республіки Кіпр. Документи передбачали рівні права як для грецьких, так і для турецьких кіпріотів, які на той момент проживали на острові. На сайті Музею НАТО йдеться:

«Здавалося, що ухвалена 16 серпня 1960 року конституція Кіпру встановлювала компроміс між головними етнічними громадами: президентом республіки має стати грек-кіпріот, віце-президентом – турків. В органах влади квота представників громад була встановлена ​​відповідно часткам населення острова – 70% для греків, 30% для турків. Однак ситуація все одно залишилася хиткою».

Вашингтон прийняв бік Туреччини у конфлікті, він виступав за її інтереси щодо розширення прав турків-кіпріотів. Анкару розглядали як союзника на південному фланзі НАТО – важливішого і сильнішого, ніж Греція. А турки «просилися» до НАТО. США “гідно” оцінили турецьку участь у війні в Кореї та враховували наявність у Туреччини кордону з головним противником альянсу – Радянським Союзом.

До 1963 року на території Туреччини було розміщено військові бази НАТО та американські ракети з ядерними боєголовками, які були націлені на європейську частину Радянського Союзу. Як зазначають експерти, Туреччина більше, ніж Греція, могла бути залучена до забезпечення інтересів НАТО і США на Близькому та Середньому Сході.

У квітні 1974 року Дімітріос Іоаннідіс, голова політичної поліції та спецслужб Греції, фактичний керівник країни, вийшов з-під контролю Сполучених Штатів і ухвалив рішення про захоплення влади на Кіпрі. Керівництво військовою акцією доручили офіцерам Національної гвардії Кіпру. Заколотники почали діяти рано-вранці 15 липня. Вони спробували захопити президентський палац та вбити архієпископа Макаріоса III, президента Республіки Кіпр.

19 липня відбулося засідання Ради Безпеки ООН, присвячене кіпрській проблемі, а 20 липня на Кіпр вторглися турецькі війська. Внутрішньодержавний конфлікт на острові знову перейшов у фазу греко-турецького протистояння.

Маючи значну технічну та чисельну перевагу, турки змогли розгромити і кіпріотів, і нечисленні грецькі десантні підрозділи. Турецькі війська взяли під контроль 1/3 території Кіпру. Розкол острова на грецьку та турецьку території був формалізований за ініціативою Анкари та за згодою США. А на зайнятій турками території з’явилася «Турецька Федеративна Держава Північного Кіпру».

Свої мотиви у ті дні Вашингтон не приховував, як і те, що реальні інтереси населення ігнорувалися: головне – майбутнє стратегічних позицій НАТО за підсумками конфлікту. Важливо було зберегти потенціал оборонного стримування та об’єкти США/НАТО у цьому районі. Другим за важливістю мотивом, безперечно, було стримування радянського впливу.

Зрештою, Вашингтону вдалося не допустити на острові масштабних військових дій, але конфлікт досі не вичерпаний. Кіпр, як і раніше, розколотий на грецьку та турецьку частини. Хоча ніхто, крім самої Туреччини, «Турецьку Республіку Північного Кіпру» як незалежну державу не визнає, пише GreekReporter.



Source link

Якісна журналістська робота не може бути безкоштовною, інакше вона стає залежною від влади або олігархів.
Наш сайт існує виключно за рахунок реклами.
Будь ласка вимкніть ваш блокувальник реклами, щоб продовжити читання новин.
З повагою редакція