29.03.2024

Афінські новини

Новини українською мовою з Греції

Кіпр бідніє без грошей російських олігархів

Раніше Кіпр розвивав особливі відносини із росіянами, а зараз приєднався до західних санкцій, пише L’Espresso. Місцеві жителі не знають, як їм тепер бути, адже саме росіяни були готові багато витрачати на відпочинку та інвестувати у довгострокові проекти.

Інструкції з виживання в умовах антиросійських санкцій включають три пункти. Катерина може їх на пальцях перерахувати:

  • через Телеграм можна вийти на чорний ринок обміну євро та рублів;
  • потрапити на батьківщину в умовах обмежень на перельоти можна з пересадкою в Сербії та Грузії;
  • якщо у банку заморозили рахунок, є ціла мережа адвокатів, яких можна звернутися, щоб вони допомогли його розблокувати.

“Але це тільки для громадян, чия провина лише в тому, що мають російський паспорт. Олігархи ще під час подій у Криму навчилися захищати своє багатство від санкцій”, — коментує жінка. За її спиною знищені вітром і 40-градусною температурою пальми — зона бойових дій далеко, але наслідки конфлікту не забарилися в Лімассолі, другому за величиною місті Кіпру.

На набережній безліч доказів того, що місто по праву заслужило звання “середземноморської Москви”. Написи кирилицею на вивісках кіосків, моторні човни з назвами на кшталт “Супутник” і “Кирило”, касири в супермаркетах, що оголошують суму до оплати російською – через все це створюється відчуття, що перебуваєш на чорноморському курорті, а не в Середземномор’ї.

Лімасол із російськомовною громадою чисельністю 50 тисяч чоловік — пам’ятник дружби між маленьким островом та російським гігантом: протягом кількох десятиліть Кіпр розвивав особливі стосунки з інвесторами та туристами з далекої країни. Але зараз країна-член Європейського союзу приєдналася до політики санкцій проти Москви, і доля громади та економіки, яка звикла покладатися на неї, тепер висить на волосинці. “Як же ми будемо без росіян?”, – питання, яке гуляє базарами. Тим часом жителі з подвійним громадянством, які опинилися у лещатах європейських санкцій та обмежень на батьківщині, думають про своє майбутнє.

“Багато з нас кіпрські банки заморозили рахунки як запобіжний засіб”, – розповідає Катерина С. Десять років тому вона емігрувала з Санкт-Петербурга на Кіпр, а зараз у неї тут свій ресторан. Співрозмовниця дозволила вказати лише своє ім’я. “Найвезучіші перевели гроші в інші держави, до Болгарії, наприклад, і думають над тим, щоб виїхати”. Щоб уникнути блокування грошових переказів між двома країнами, багато хто звертається до чорного ринку в Телеграмі. “Продаю 100 тисяч євро за рублі”, – читає вголос жінка повідомлення у групі. “Євро в обмін на рублі, терміново”, – йдеться в іншому оголошенні.

Після початку конфлікту в Україні група людей пройшлася набережною на знак солідарності з батьківщиною. Потім громада замовкла. Найпопулярніша радіостанція RussianWave продовжує крутити пісні улюблених росіянами поп-артистів, але відмовляється давати коментарі. Такий самий підхід у “Вісника Кіпру” – культурної організації, що випускає газету російською мовою. Фестиваль російсько-кіпрської культури, який, як і попередні роки, мав оживити місто, перенесли на невизначений термін. “Це був шок: до якогось моменту нас любили, а тепер до нас ставляться як до паршивої вівці. А у нас громадянство Кіпру, і цей острів наш будинок”, – каже Катерина.

Багато чорно-білих фотографій, які продаються серед дрібничок на базарі в Лімассолі, розповідають про зв’язки острова Афродіти з Москвою. Вицвілі листівки з молодими людьми, які позують на Червоній площі, показують, як впливова кіпрська комуністична партія, заснована в Лімассолі, яка до цього часу є другою політичною силою, розвивала культурний обмін між двома країнами. Відносини зміцнилися після розпаду СРСР: острів полюбили за податкові пільги, а коли банк Кіпру збанкрутував після грецької боргової кризи, держава заохочувала російських вкладників інвестувати заощадження в нерухомість.

Проте вирішальну роль відіграли “золоті паспорти”. Завдяки урядовій ініціативі, яку заблокували 2020 року, громадяни, які інвестують понад 2,5 мільйона євро в острів, могли отримати кіпрське громадянство, тобто європейський паспорт для себе та своєї сім’ї. У програмі взяли участь майже сім тисяч людей, половина з них – росіяни.

“Все можливо: ми ж на Кіпрі”, – стверджували політики, не знаючи, що їх знімали в рамках розслідування “Аль-Джазіри”, через яке два роки тому уряд змушений був скасувати програму – після того, як з’ясувалося, скільки паспортів продавалося нелегально. За даними незалежної комісії, уповноваженої розслідувати скандал, третину паспортів видали, незважаючи на невідповідність необхідним критеріям. З того часу уряд заявив про готовність внести ясність та позбавив документів 39 осіб. У квітні кіпрського громадянства позбавили чотирьох олігархів, які потрапили під санкції Брюсселя, серед них голова ради директорів московського аеропорту Олександр Пономаренко. Ще одним підтвердженням того, що конфлікт в Україні перемішав усі карти, є припинення фінансових операцій четвертого за величиною банку острова — Russian Commercial Bank, половиною якого до початку бойових дій володів ВТБ.

Поки російські війська просувалися в Україні, міністр фінансів Костянтинос Петрідес запевняв, що кіпрські банки не постраждають від заходів у відповідь, але Росія все ще залишається головним економічним партнером країни. Понад 25% іноземних інвестицій походять із Росії. Достатньо прогулятися набережною, щоб помітити перші наслідки цієї залежності: офіси фахівців з оподаткування та адвокатів, які звикли працювати з російськими клієнтами, закрилися, а відома табличка з написом “Лімасолград”, як прозвали місто, бовтається на будівлі, в якій колись розташовувалися офіси агентства нерухомості.

До припинення авіасполучення між двома країнами туристи з Москви були другим за чисельністю після англійців, але найголовніше, вони найбільше були готові витрачати. Зараз у шатлах, що курсують по набережній із зупинками, що мають назви місцевих готелів, багато вільних місць. “Лише росіяни можуть витратити за раз 100 тисяч євро, — каже продавець ювелірних виробів Марінос Димитріу (Marinos Dimitriou), виставляючи на вітрині шикарний водонепроникний годинник. — Сумніваюся, що зможу продати його цього літа”. За підрахунками уряду, через недостатнє прибуття росіян острів може втратити понад 600 мільйонів євро.

“Це якийсь жарт: туристи, яким ми не даємо відвідувати острів, вирушать до сусідньої Туреччини. Ця країна протягом майже 50 років окупує північну частину Кіпру, – коментує Харіс Теохарус (Haris Theocharous), голова Ради готельєрів Лімассола. – Ми, звісно, ​​солідарні з Україною, але наш маленький острів платить непомірну ціну порівняно з іншими європейськими країнами”.

У перші місяці готелю було заповнено переважно українськими біженцями. На околицях столиці Нікосії на сонці сяють п’ять золочених куполів, привезених із Санкт-Петербурга. Православний храм апостола Андрія та всіх російських святих був побудований на гроші одного магната. Храм став місцем зустрічі усієї слов’янської громади острова. У дворі грають сім’ї, що прибули з Києва. Батько Ісая тиняється серед них і щедро роздає благословення. “До конфлікту ніхто не робив відмінностей між росіянами та українцями: усі молилися однією мовою. Ми намагаємося продовжувати це робити, але чим довше триває конфлікт, тим складніше”, – зазначає він.

Поки жителі острова розмірковують над тим, скільки триватиме конфлікт, знайти вільну квартиру в Лімассолі стає все складніше. З початку спецоперації понад 20 тисяч людей прибули на острів: українські біженці та працівники російських фірм із головним офісом на Кіпрі, які переводять сюди своїх співробітників. Майбутнє відносин із давнім союзником поки що невідоме. “Острів розраховує на інших інвесторів, ліванців та ізраїльтян, але росіяни забезпечували більшу стабільність. Вони були більш зацікавлені у фінансуванні довгострокових проектів, наприклад, університетів та лікарень, – пояснює керуючий компанією Wire, що займається аналітикою ринку нерухомості, Павлос Лойзу”. – Хто-небудь займе їхнє місце? Зараз занадто рано говорити.

Поки круїзні лайнери проходять біля берегів Лімассола, маленький острів, на який у минулому висаджувалися венеціанці, тамплієри та англійці, чекає, щоб дізнатися, хто стане наступним іноземцем, який зійде на берег з амбітними проектами та, перш за все, готівкою.



Source link