П’ятий місяць війни: як сьогодні живуть у країнах Європи українські біженці

Ситуація для українських біженців, що сховалися в Європі від війни, постійно змінюється, і далеко не завжди на краще. Інші країни зупиняють видачу грошової допомоги, інші скасовують пільговий проїзд на транспорті, треті взагалі призупиняють прийом біженців з України.

За даними ООН, за період воєнних дій в Україні країну залишили понад вісім мільйонів людей. У Європі зараз приблизно 5,3 млн біженців, близько 4,5 млн з них влаштувалися в Польщі. Спочатку польська влада запровадила місячні виплати у розмірі 1200 злотих (7,3 тис. грн) на людину, яку видавали протягом перших двох місяців. Потім фінансову підтримку було продовжено ще на 2 місяці, а з 1 липня субсидії скасовано. Причину озвучив Павло Шефернакер, віце-міністр внутрішніх справ та урядовий уповноважений у справах біженців із України:

“Ми переконані, що багато людей у ​​Польщі здатні стати самостійними та адаптуватися. Ми не можемо нескінченно перераховувати ці кошти всім”.

Проте нововведення не стосуються сімей із трьома та більше дітьми, інвалідів, вагітних жінок, старих. Вони зможуть отримувати субсидії ще 4 місяці. З липня для українців скасовано і безкоштовний проїзд залізницею, ще раніше, у червні, – у громадському транспорті. Але для них залишається доступ до всіх соціальних благ – соцдопомоги, медичних послуг, навчання у школі. Киянка Ольга Ситник, яка втекла від війни до Варшави з маленькою донькою і тимчасово живе у друзів, розповідає:

“Гроші закінчуються, треба йти на роботу, а з 2-річною дитиною це важко. Українцям пропонують здебільшого вакансії, на які самі поляки не йдуть за такі гроші – прибиральники, посудомийки, на склади, збирання врожаю. Зарплата – 1,5- 2,5 тис. злотих (12-15 тис. грн.)”.

А тим часом власники польських квартир, які дали притулок українцям, скаржаться на перебої з виплатами – уряд обіцяв доплачувати 1200 злотих на місяць.

У Чехії ситуація для біженців теж не райдужна. Магістрат Праги з 15 червня закрив центр реєстрації, оскільки влада не може розселити біженців у місті. У мерії заявляють:

“Чеська столиця також вичерпала можливості, пов’язані з наданням медичного обслуговування та інших видів соціальної підтримки”.

У Болгарії і того гірше – українців, які рятуються від війни, переселили з готелів у “гетто” для біженців, що складаються з вагончиків із загальними зручностями, та зменшили розмір щоденних компенсацій на харчування та проживання з 40 левів (близько 700 грн) до 15 левів (близько 230 грн) в день. Уряд упевнений, що цих коштів має вистачити “на оплату розміщення та триразового харчування”. Кирило Пєтков, прем’єр-міністр Болгарії, що йде у відставку, заявив, що країна більше не може забезпечувати “розкішне” проживання в готелях для українських біженців.

І навіть Великобританія виявилася не зовсім готовою до прийому українських біженців, пише видання “Країна” з посиланням на Politico. Влада збиралася прийняти сотні тисяч мігрантів, але згодом видала набагато менше віз. При цьому переважно українцям, які мають у Британії близьких родичів. Решту потрібно було спочатку знайти “спонсора”, готового їх дати притулок. Все частіше у ЗМІ з’являються повідомлення про те, що сім’ї, які надали українцям житло, виселяють їх через непорозуміння та конфлікти. Politico зазначає:

“Міграційна криза показала неготовність Лондона до подібної ситуації”.

З 13 липня призупинили схему суперспонсорства в Шотландії, наслідуючи приклад Уельсу (регіони Британії). Шотландський уряд, після 3-х місяців прийому біженців, оголосив, що їх нема куди селити. Шотландці збиралися прийняти 3000 українців, надаючи їм розміщення у готелях та соціальному житлі. Приїхало ж вдвічі більше біженців, а кількість заявок перевищила 20 тисяч, і… Едінбург заявив про “паузу” у програмі. Частину тих, хто вже приїхав, хочуть розмістити на кораблі Victoria I естонської судноплавної компанії, проте місць там лише 739. При цьому, зазначає Telegraph, площі кают, де житимуть біженці, менше, ніж тюремні камери в Шотландії

“Кімнати призначені для розміщення до чотирьох осіб, тобто при повній завантаженості на одну особу припадатиме 21 квадратний фут (близько двох квадратних метрів). У той час як за правилами у загальних камерах у в’язницях Шотландії на кожного ув’язненого має припадати не менше 48 квадратних футів (4,4 квадратних метрів)”.

Основною проблемою виступає і поселення біженців у Бельгії. Багато власників квартир зібралися у відпустку та просять українців покинути будинки на цей час. Зовсім не просто самостійно винайняти житло. Бельгійські орендодавці не хочуть здавати квартири українцям, оскільки їхній статус тимчасового захисту дійсний до березня 2023 року, а в Бельгії зазвичай укладають договір на більш тривалий термін – від трьох років.

Деякі біженці розмістилися у спеціальних таборах, де люди живуть місяцями, не маючи змоги зареєструватися. У Брюсселі перебувають близько 8 тисяч українців, каже урядовий координатор України П’єр Верберен: “Основне питання – житло”. Влада планує навіть переобладнати деякі офіси на квартири для біженців.

Не менш важливою проблемою в ситуації стало зростання рахунків за комунальні послуги. У Німеччині, наприклад, жорстко контролюють витрати енергоносіїв, намагаючись скоротити до мінімуму витрати електроенергії та газу, пише Spiegel з посиланням на дані Федеральної асоціації енергетичної та водної промисловості (BDEW). Природно, що власники квартир самі економлять і просять того ж від біженців, які там проживають. Видання зазначає:

“Спад у травні був особливо очевидний: споживання тут було більш ніж на третину нижче порівняно з травнем 2021 року. Заклики до економії енергії або особисто мотивованих ефектів економії відіграють роль”.

Якщо у багатьох європейських країнах зменшують розмір допомоги для українських біженців і навіть скасовують її, то в Німеччині, Навпаки, з 1 червня збільшили виплати – тепер вони отримують суму, еквівалентну допомогу з безробіття для німців. Самотні по 449 євро, подружжя – по 404 євро на кожну, на дитину влада ФРН виділяє від 285 до 360 євро.

Франція прийняла понад 100 тисяч біженців із України. Джозеф Зімет, який очолює Міжвідомчий кризовий підрозділ з прийому біженців, розповів в інтерв’ю Le Monde:

“Ми переступили поріг у 100 тисяч українців, яких прийняли у Франції. Ми спочатку були транзитною країною, зокрема до Іспанії, яка кілька років тому відкрила свій ринок праці для українців, тоді як у Франції до війни на території було лише 19 тисяч українців”. Ми продовжуємо приймати близько 300 осіб щотижня, особливо з Італії. 13 тисяч людей поселили у квартири, 11 тисяч – у гуртожитках, хостелах, базах відпочинку”.

В Італії дещо “охолонули” до українських біженців. Журналістка та блогер Неллі Вернер, яка зараз проживає там, написала у Facebook:

“Я давно зауважила, що в Італії мало хто розуміє та співчуває українцям, наші страхи, стреси, жахливі історії нікому не цікаві. Ставлення серед місцевих до нас у більшості (виняток є, але небагато), як до недотуристів. Де немає діаспори, підтримки – це капець як некомфортно психологічно. Приятелька розповіла, що були дослідження, і серед європейців італійці найгірше ставляться до українських тимчасових переселенців, найкраще – поляки”.

Італійський уряд платить українцям-біженцям 300 євро на місяць, але термін обмежений – максимум три місяці. На кожну дитину – 150 євро на місяць.

Словом, Європа починає відчувати втому від війни в Україні і вважала б за краще, щоб Київ домовився з Москвою заради настання миру. Журналістка Наташа Фібриг, яка живе в Берліні, як розповідає видання, написала у Facebook:

“Нещодавно мала неприємність зіткнутися з одним німецьким соціал-демократом, людиною дуже поважного віку, колишнім високим чиновником, що накинувся на мене зі звинуваченнями, що це українці розв’язали війну, що це ми винні у смертях, що “ви затягуєте німців у прірву” та ” зробіть нарешті Росії прийнятну пропозицію”. Напевно, цей чувак привітав би масовий акт самоспалення українців, щоб догодити Путіну та його, як виявилося, деяким досі вірним німецьким друзям”.

Як повідомляло наше видання, у вівторок меморіал в Оранієнбурзі вказав на фейкову посаду в соцмережах, яка вже протягом тижня активно поширюється в інтернеті. У дезінформативному повідомленні сказано, що адміністрація музейного комплексу Заксенхаузен вирішила надати допомогу українському народу: “Ми готові прийняти біженців, які прибувають до Берліна. Ми маємо комфортабельні номери у спеціально побудованому тимчасовому готелі на території музейного комплексу”. Представник музейного комплексу Хорст Зеференс спростував інформацію та назвав її частиною “кампанії цифрової дезінформації, джерело якої зазвичай знаходиться в Росії”.

Source link