Зомбі апокаліпсис? Гана готується до спалаху вірусу, який викликає «примарний» вигляд

Згідно прес-релізу ООНУ Гані виявлено інфекційний смертельний вірус Марбург. “Попередні дані про два випадки зараження марбурзьким вірусом спонукали Гану підготуватися до потенційного спалаху хвороби”, – йдеться в заяві ООН.

“У разі підтвердження це буде перша подібна інфекція, зареєстрована в країні, і друга в Західній Африці”. Надзвичайно заразний вірус був названий ВООЗ наступною великою загрозою пандемії, вона описує його, як «схильний до епідемій».

Два неспоріднені пацієнти з південного регіону Ашанті страждали на діарею, пропасницю, нудоту і блювоту. Вони обоє померли. Зразки, взяті у двох пацієнтів Меморіальним інститутом медичних досліджень Ногучі, виявились позитивними на Марбург. Ці зразки були відправлені до Інституту Пастера в Сенегалі, який співпрацює центром Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), для підтвердження.

«ВООЗ направляє експертів, щоб підтримати чиновників охорони здоров’я Гани та відстежити тісні контакти жертв». Смертельний родич Еболи, Марбург вбиває від 25% до 90% усіх, хто заражається.

Інфіковані пацієнти стають “привидами”, їхні очі глибоко западають, а обличчя стають невиразними. Також перебіг хвороби супроводжується кровотечею з носа, ясен, очей та піхви. Вірус зазвичай асоціюється зі спалахами в Анголі, Демократичній Республіці Конго, Кенії, Південній Африці та Уганді.

За даними ВООЗвірус переноситься фруктовими кажанами (знову ці кажани), але може передаватися між людьми через кров і біологічні рідини, а також при дотику до заражених поверхонь. Для стримування поширення вірусу потрібні надзвичайно суворі заходи інфекційного контролю.

Вперше він був виявлений у людей у ​​1967 році після спалахів у Марбурзі та Франкфурті в Німеччині та в сербському Белграді після того, як його передали лабораторним працівникам мавпами, завезеними з Уганди. Хворобу було виявлено вдруге 2008 року у голландки, яка повернулася до Нідерландів з Уганди, де вона відвідувала печери.

Захворювання починається раптово, з високої температури та нестерпного головного болю, що часто призводить до сильної кровотечі протягом семи днів.

Немає вакцин або противірусних препаратів, схвалених для лікування вірусу, тому лікарям доводиться покладатися на внутрішньовенні крапельниці для полегшення симптомів.

Ряд потенційних методів лікування, включаючи продукти крові, імунну та медикаментозну терапії, все ще перебувають у стадії розробки.

Source link