Деякі ЗМІ, серед яких такі, що пропонують інформаційно-аналітичні програми, впевнено повідомляли, що біолабораторії Пентагону ставили досліди на українських солдатах.
«Вісті тижня», наприклад, розповідаючи про успіхи російських військ у “спецоперації”, повідомили, що «українські солдати навіть у затишшях здаються цілими підрозділами», при цьому “виявляються дивні речі”. Генерал-лейтенант Ігор Кирилов, начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту, каже:
Серед тих, хто склав зброю, за даними російського Міноборони, більше третини перехворіли на гепатит А, п’ята частина — лихоманкою Західного Нілу. Можна зробити висновок, що розташовані в Україні біолабораторії Пентагону — ті, що займався сином американського президента Хантером Байденом, — ставили досліди на солдатах ЗСУ. Наведені цифри значно перевищують середньостатистичні показники. З урахуванням того, що дані захворювання активно вивчалися Пентагоном в рамках українських проектів, є підстави вважати, що військовослужбовці Збройних сил України залучалися добровольцями до експериментів з оцінки переносимості небезпечних інфекційних захворювань.
StopFake пояснює: саме припущення, що українських солдатів перед відправкою на фронт заражали інфекційними хворобами, є абсурдним. Як і твердження, нічим, до речі, не підкріплене, що до заражень причетні лабораторії Пентагону. Безглуздим є і вибір вірусів для випробувань, про які йдеться.
Почнемо з мети, пропонує The Insider: для чого могло знадобитися біолабораторіям заражати добровольців гепатитом А? Вакцина від цієї хвороби існує і ефективно застосовується, тож розробляти її не потрібно. Створення ефективних ліків? Теж абсурд – існуючі методи терапії застосовуються досить успішно.
Вірус гепатиту А, як біологічна зброя, абсолютно безперспективний. Хвороба, яка на кілька тижнів могла б вивести з ладу ворог противника (симптоми — загальна слабкість, погане самопочуття, підвищена стомлюваність, біль у м’язах та суглобах — тримаються до 54 днів), виглядала б перспективно в плані бойового застосування і навіть могла б розглядатися, як «гуманна» нелетальна зброя. Як правило, хвороба Боткіна закінчується повним одужанням, відновленням функціональності печінки та появою стійкого імунітету. Однак у гепатиту А надто тривалий інкубаційний період — від 14 до 42 днів, у середньому 28. Це зводить ефективність такої “зброї” у бойовій ситуації до нуля. Та й поширюється гепатит А через інфіковану їжу та воду, так що завдання заразити солдатів супротивника є досить складним.
Виникає, до того ж, цікаве питання: яким чином “вдалося встановити”, що полонені перехворіли на гепатит А? Можливо, звичайно, визначити наявність імунітету, але дізнатися, чим він викликаний — перенесеною хворобою або вакцинацією — завдання складне. А вакцинація від цього захворювання в Україні застосовується дуже широко.
А що ж із лихоманкою Західного Нілу? Вона свого часу, на відміну гепатиту А, розглядалася як біологічної зброї. Летальність цієї інфекційної хвороби становить приблизно 45%. У половини хворих розвивається серозний менінгіт. Поширюється лихоманка комарами і кліщами, які, своєю чергою, заражаються від перелітних птахів – передача від людини до людини неможлива.
Інкубаційний період лихоманки Західного Нілу становить 3-6 днів. Захворювання починається гостро, з різким підвищенням температури до 38–40°C. Але застосування в бойових умовах є нереальним: вакцини від цієї хвороби не існує, і якщо якимось чином випустити заражених комах у районі лінії фронту, врятувати солдатів своєї власної армії від інфекції буде нереально. Професор Наталія Калініна, головний науковий співробітник Центру міжнародної безпеки ІСЕМО РАН, писала у «Російській газеті» у 2012 році:
«Вірогідність застосування біологічної зброї (БО) близька до нуля. Зараз немає сенсу використовувати БО, як і немає, власне, самої біологічної зброї. <…> У період до і після Другої світової війни багато розвинених країн мали програми з розробки біологічної зброї та технології її виробництва. Основні види БО – це сибірка, чума, холера, лихоманка Західного Нілу, лихоманка Лассо і т.д. Але жодна країна його не застосувала навіть під час війни, оскільки біопатоген не розрізняє своїх і чужих, і наслідки його застосування погано передбачувані. <…>До того ж біологічна зброя — украй незручний інструмент для тероризму. Біологічний теракт глобального масштабу є малоймовірним. Хоча прецеденти були. Наприклад, подібний акт намагалася зробити секта Аум Сінріке, ще до газової атаки в токійському метро. Сектанти заражали чумою бліх і розсіювали їх у міському середовищі. Але бажаних результатів не досягли. У світі давно існує багато терористичних організацій, зокрема цілком заможних. Проте створити та ефективно застосувати біологічну зброю ще нікому не вдалося».
В Україні вкрай рідко діагностують пропасницю Західного Нілу. Протягом літа 2021 року виявлено лише 5 випадків, при цьому один із хворих заразився в Камеруні. Заява, що на цю недугу перехворіли 20% полонених солдатів, виглядає абсолютно безглуздо і просто фантастично. Для того, щоб у це повірити, треба припустити, що в полон чомусь масово здаються саме українські військовослужбовці, які “брали участь у випробуваннях”.
Раніше наше видання повідомляло, як The Insider розвінчав міф про захоплених росіянами двох справних найновіших французьких САУ Caesar, нібито покинутих під час відступу українцями. Але на цьому історія не закінчилась. Виявилося, що писали російські ЗМІ, що знаряддя… були продані. Підтверджень цьому факту не було жодного фото, лише посилання на твіт маловідомого французького політика…
More Stories
Перші переговори між Україною та РФ про переміщених дітей (відео)
Сенат проголосував за виділення фінансування Україні
МЗС України з 23 квітня обмежує доступ до консульських послуг для чоловіків за кордоном