Борис Джонсон оголосив, що йде у відставку з посади прем’єр-міністра

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон оголосив про свою відставку, але залишиться на посаді до обрання нового лідера.

Виступаючи сьогодні перед представниками ЗМІ, які зібралися біля прем’єрської резиденції на Даунінг-стріт, Джонсон висловив подяку своїм прихильникам та всім громадянам країни за підтримку, і зізнався, що йому сумно залишати “найкращу роботу у світі”, але “так уже вийшло”. Згадав він та Україну, запевнивши, що його кабінет продовжить підтримувати країну та після його відставки. Боротьба за посаду лідера пройде влітку, новий прем’єр вступить на посаду на час партії в жовтні.

Заклики до Джонсона піти у відставку лунали у четвер з боку як консерваторів, так і опозиції. А керівництво країною, вважають вони, на період обрання нового прем’єр-міністра має взяти він Домінік Рааб, заступник прем’єр-міністра.

Відставці прем’єра передував шквал відставок міністрів, які не бажають працювати з Джонсоном. Британський прем’єр дав зрозуміти, що йде неохоче і не через заклик однопартійців. Їхні відставки на знак протесту проти скандалів він назвав “ексцентричними”, а про власні помилки навіть не згадав. Він висловив жаль, що не зміг переконати колег продовжувати підтримувати його:

“Мені шкода, що мої аргументи не дали результату, і мені боляче, що стільки ідей та проектів я не зможу реалізувати”.

Як пише ВПСпрем’єр явно не поспішає йти. Він хоче, щоб його запам’ятали не останніми днями політичного хаосу, які й призвели до його відставки. Криза в уряді розвивалася протягом кількох місяців, а цього тижня досягла апогею. Свої посади залишили понад 50 міністрів та старших чинів міністерств, при цьому включаючи і найближчих прихильників Джонсона – Ріші Сунак та Саджіда Джавіда. Навіть міністр внутрішніх справ Пріті Патель, зобов’язана своєю кар’єрою Джонсону, і міністр транспорту Грант Шаппс закликали прем’єра залишити свою посаду.

Сьогодні вранці новий канцлер Надим Захаві, який обійняв свою посаду менше двох днів тому після відходу Сунака, закликав Джонсона скласти повноваження:

“Це нестерпно, і ставатиме лише гірше”.

Нагадаємо, на початку червня парламент голосував за вотум недовіри Джонсону, який виграв його зовсім з невеликою перевагою. Голосування ініціювали 54 депутати від Консервативної партії, яких обурила доповідь про вечірки на Даунінг-стріт у 2020-2021 роках, коли в країні діяв жорсткий коронавірусний локдаун. За останні дні десятки колишніх соратників прем’єра заявили, що не можуть більше йому довіряти.

І, як кажуть, “вишнею на торті” став скандал із Крісом Пінчером, членом уряду, звинуваченим у сексуальних домаганнях до чоловіків. Надійшла скарга від двох чоловіків, які розповіли, що Пінчер чіпав їх непристойним чином на вечірці у закритому клубі. А сам Кріс Пінчер безпосередньо відповідає за дисципліну консерваторів у парламенті. Парламентарії були вкрай обурені тим фактом, що Джонсон призначив його на високу посаду, незважаючи на те, що раніше вже звинувачували в подібному. Внутрішнє розслідування показало, що звинувачення були обґрунтовані.

Джонсон, як завжди, спочатку відповів, що нічого такого не пам’ятає, але потім вирішив вибачитись. Але знову-таки тільки після того, як його “приперли до стіни”, пред’явивши незаперечні свідчення, що йому повідомляли про інцидент особисто. І навіть якщо прем’єр забув про це, його секретар міг легко нагадати про це піднявши протокол тієї зустрічі.

Експерти та аналітики вважають, що у зовнішній політиці Великобританії після відставки Джонсона все залишиться як і раніше:

“Оскільки консерватори все одно залишаться при владі, в британській еліті існує консенсус щодо необхідності протистояти Росії і навіть у найбільшої опозиційної партії – лейбористів – позиція практично аналогічна. Однак не можна недооцінювати роль особистості Джонсона. Він ексцентричний і вкрай амбітний чоловік, який бачив себе в ролі великого правителя рівня Черчілля це пояснює багато його дій – і брексит (саме він довів справу до реального виходу Британії з ЄС), і жорстка позиція щодо війни в Україні, де він хотів взяти на себе роль вождя західного світу з протистояння Росії, та проекти створення нових об’єднань у Європі у складі Британії, Польщі та України.

При цьому в багатьох випадках він йшов наперекір волі ліволіберального істеблішменту, який править зараз у найбільших країнах західної Європи та США. Тому західні еліти Джонсона ніколи не любили, сприймаючи його як британську версію Трампа. І зараз вони, напевно, спробують допомогти поставити лояльного собі нового прем’єра, а в перспективі, можливо, навіть повернути назад брексит (одним із головних ідеологів якого був Джонсон), провівши новий референдум про повернення до ЄС.

Щодо зовнішньої політики, якщо цей план спрацює, то Британія діятиме чітко у фарватері адміністрації Байдена. І це означатиме, наприклад, якщо Байден, Шольц і Макрон прийдуть до якоїсь спільної думки, що далі треба робити по війні в Україні, то Лондон це розуміння торпедувати не буде, і британський прем’єр не полетить терміново до Києва, щоб переконати Зеленського із цим розумінням не погоджуватися”.

Source link