Литва провокує Росію – до яких наслідків це призведе

Литва закрила свою територію для транзиту російських товарів до Калінінграда і відмовляється дотримуватися колишніх договорів про транзит. Ситуацію не зрушило з мертвої точки навіть вимога Жозепа Бореля про непридатність санкцій до цього випадку.

Китайське видання “Сіньхуа” вважаєщо те, що відбувається, може ще більше погіршити відносини Москви з НАТО і ЄС.

Двадцять п’ятого червня президент Литви Гітанас Науседа заявив, що не піде на компроміс із Росією щодо транзитних перевезень. Уряд Литви нещодавно перекрив сухопутні маршрути для перевезення територією російських вантажів до Калінінградської області, що викликало сильну протидію з боку Москви. Росія заявила, що вживе заходів у відповідь.
Криза в Україні ще не закінчилася. “Блокада” Калінінграда Литвою, безперечно, посилює ситуацію в галузі регіональної безпеки. Якою є мета цих дій Литви? Як відреагує Росія?

Відкрита провокація

Калінінград називають “російським анклавом”, який отримує товари та енергоресурси з інших регіонів Росії залізницею та газопроводом. Єдиний залізничний маршрут між Калінінградом та іншими російськими регіонами проходить через Литву. Дев’ятнадцятого червня губернатор Калінінградської області Антон Алиханов заявив, що раніше Литовські залізниці повідомили Управління Калінінградської залізниці про те, що з 18 червня буде обмежено перевезення деяких вантажів з інших регіонів Росії до Калінінграда по території Литви. Це пов’язано із запровадженням європейськими країнами санкцій щодо Москви.

Литва спочатку була однією з антиросійськи налаштованих країн в Європі. Після ескалації кризи в Україні вона пішла за Сполученими Штатами і почала вводити санкції проти Москви, що сприяло посиленню напруги у двосторонніх відносинах. На цей раз Литва відкрито спровокувала Росію, ввівши заборону на перевезення вантажів, що викликало сильне невдоволення з боку Москви. За даними Міністерства закордонних справ Росії, 21 червня посла Євросоюзу в Росії Маркуса Едерера викликали в МЗС для винесення вимоги Литві про негайне відновлення транзитних вантажоперевезень до Калінінграда, інакше будуть вжиті заходи у відповідь.

Заборона перевезення вантажів сильно вплине на економічний розвиток Калінінграда. Алиханов зазначив, що вантажі, на які поширюється ця заборона, включають вугілля, метали, будівельні матеріали та товари, пов’язані із передовими технологіями. За його прогнозом, це стосується 40-50% залізничних вантажоперевезень.

Російська сторона нещодавно заявила про те, що Литва розширила сферу дії заборони на перевезення вантажів – тепер, крім залізничного транспорту, заборонено й автомобільні перевезення. Після ескалації української кризи країни НАТО фактично закрили свій повітряний простір для Росії, тому на даний момент єдиний доступний спосіб транспортування вантажів до Калінінграда – це морські перевезення Балтійським морем з Санкт-Петербурга, розташованого на сході Фінської затоки. Оскільки ефективність морських перевезень набагато нижча, ніж залізничних, Калінінград не просто зіткнеться з дефіцитом товарів і зростанням цін, може виникнути також ряд ланцюгових реакцій, таких як припинення будівельних робіт, зростання безробіття і так далі.

Дивіться також Гуаньча: “Невже вони такі шалені, щоб блокувати Калінінград”?

Антиросійський настрій як спосіб догодити Америці

Важлива причина, через яку Литва використовує Калінінград як “козир” для провокування Росії, полягає в тому, що це місто має для неї стратегічне значення.

Калінінград розташований на східному березі Балтійського моря і йде в глиб Європи. Область на півдні межує з Польщею, на сході та півночі – з Литвою. Особливе географічне положення Калінінграда дозволяє одночасно утримувати морський і сухопутний канали з Центральної та Західної Європи до Росії, тому місто має важливе значення у військовому плані та служить штабом одного з чотирьох основних російських флотів – Балтійського. У відповідь на загрозу, що створюється розширенням НАТО на Схід, Росія постійно посилювала оборону області Калінінграда, де було розгорнуто зенітно-ракетний комплекс С-400 і ракети “Іскандер”, здатні нести ядерні боєголовки, а також розміщені стаціонарні стартові позиції. У 2021 році Росія розглядала можливість розгортання в Калінінградській області гіперзвукових ракет “Кинжал”, що мають дальність дії дві тисячі кілометрів. Після того, як Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ до НАТО, стратегічне значення регіону ще більше зросло.

Упродовж кількох десятків років Калінінград був закритий для іноземців як мілітаризований район. У 2018 році місто стало одним із організаторів чемпіонату світу з футболу, внаслідок чого поступово потрапило у поле зору громадськості. Тепер Калінінград є туристичним напрямком, що розвивається. Крім того, це одна з особливих економічних зон, що залучають іноземні інвестиції з низькими тарифами. У Калінінградській області щодо розвинені рибальство, тваринництво, видобуток та переробка бурштину.
Довгий час Росія розглядала Калінінград як “козирну карту” для стримування прибалтійських держав та інших сусідніх країн-членів НАТО. Після ескалації української кризи три країни Балтії – Литва, Естонія та Латвія – підтримали Україну. Литва неодноразово зверталася до НАТО із проханням збільшити військову присутність на своїй території.

Деякі аналітики вважають, що Литва розглядає українську кризу і майбутній саміт НАТО як “сприятливі можливості”, намагаючись посилити провокації проти Москви та перебільшити “російську загрозу”, щоб догодити інтересам військово-промислового комплексу США та сприяти постійному розміщенню військ НАТО на своїй території.

Ризики непередбачувані

Двадцять першого червня Балтійський флот Росії завершив тижневі масштабні навчання в області Калінінграда, в яких взяли участь близько 60 кораблів, більше 40 літаків і тисяча військовослужбовців. За словами деяких аналітиків, це була лише “прелюдія” до заходів Москви у відповідь на відкриту провокацію Литви.

У відповідь на дії Литви секретар Ради безпеки Російської Федерації Микола Патрушев заявив, що країна дасть відсіч. Декілька російських відомств спільно обговорюють заходи, які будуть введені найближчим часом.

Зважаючи на те, що українська криза все ще не закінчилася, експерти вважають, що Росія навряд чи розгорне новий театр військових дій. У нинішній ситуації Москва може вжити політичних, дипломатичних та економічних заходів щодо Литви, таких як повне припинення постачання енергоносіїв та вихід з угоди про кордони з Литвою, підписаної з Європейським союзом.

З огляду на статус Литви як члена ЄС та НАТО ризики, з якими стикаються відносини Росії з Північноатлантичним альянсом та Європейським союзом, різко зросли. По-перше, ситуацію ускладнює погіршення відносин між Росією та Європою через українську кризу. Заходи, які Москва має намір вжити, можуть торкнутися не тільки Литви, а й інтересів усього Євросоюзу. У Європі велике занепокоєння викликає питання про те, чи Росія направить війська для контролю над Сувалкським коридором і чи переріже зв’язки між країнами Балтії та Євросоюзом. Сувалкський коридор – це довга і вузька смуга, розташована між Калінінградом та Білорусією, яка є єдиним шляхом сухопутного сполучення між Прибалтикою та іншими державами-членами ЄС.

По-друге, зросли ризики воєнного конфлікту між Росією та НАТО. Заступник голови Комітету Ради Федерації РФ у міжнародних справах Андрій Клімов заявив, що, організувавши транспортну блокаду Калінінграда, Литва “вибила стілець”, на якому сиділа як країна-учасниця Європейського союзу. Це викликає неконтрольовані ризики воєнних дій між Росією та НАТО.

Source link