Вампір Міконоса, який наводив жах на остров’ян до жорстокої розправи з ним

У кожному регіоні Греції є свої історії про мертвих, які піднімаються вночі з могил і мучать живих. Але те, що сталося на Міконосі у 1700 році, безпрецедентне.

Весь острів зазнав масової негативної реакції та істерії тому, що вважалося – вампір виходить ночами, завдаючи шкоди мешканцям, які нічого не підозрюють.

Французький мандрівник Жозеф Пітон де Турнефор, який вирушив на Кікладські острови, щоб написати книгу про життя та мешканців цих місць, записав цей випадок у своєму щоденнику. Книга була написана та називалася «Подорож на Схід».

Житель села, що став вампіром

Турнефор розповів історію, яка сталася на його очах, коли він кілька днів був на Міконосі. У своєму щоденнику він пише: «Я був свідком дуже парадоксальної сцени на Міконосі, пов’язаної з поверненням у світ мертвих вурдалака, що повстав з тліну».

На Міконосі жив сільський житель, який мав не найкращі стосунки з рештою світу. Він був завжди “у всьому винен”, оскільки взагалі ні про що і ні про кого не дбав. Якось нещасний був знайдений убитим під деревом у полі, у сільській місцевості. Турнефор продовжує: «Через два дні після поховання його останків на цвинтарі поширилася чутка, що багато жителів бачили його, що блукає вночі по селах». Дедалі більше людей почали розповсюджувати чутки про те, що вночі вони бачили, як він крокував вулицями, входив у будинки, тероризував людей, перевертав меблі, жбурляв посуд на підлогу і чинив інші безчинства.

Спочатку жителі Міконоса сміялися з усього, що чули, але коли різні видні та надійні жителі острова також сказали про те, “що бачили його на власні очі”, справа набула серйозного обороту. Мешканців острова охопила паніка. Дедалі більше людей збиралося у церкві. І всі вони навперебій просили священика провести обряд екзорцизму, щоб знешкодити вампіра.

Однак наступного дня пошкоджувалося все більше і більше будинків, мешканці перебували в страху та паніці. З кожним днем ​​в умах жителів Міконоса починав гніздитися жах. Крім ченців та священиків, жителі Міконоса також організували патрулі. Групи людей зі смолоскипами в руках, з хрестами, палицями та мечами всю ніч бродили вулицями у пошуках вампіра.

Терор та буяння

Турнефор повідомив: «В результаті було скликано раду старійшин острова, на якій були присутні і священики». Тож було вирішено почекати 9 ночей від дня поховання мешканця села. На десятий день на цвинтарі було здійснено службу, після чого селяни пішли до могили “невпокійного духу”, відкрили її та викопали тіло, зрадивши його спалення. На березі острова склали багаття з будяка і кинули в нього останки.

Люди чекали, доки тіло не згорить повністю. «Я був присутній при цій страшній сцені, — писав мандрівник і продовжував, — це був Новий 1701, коли прах міконського вампіра був розвіяний над морем. Тільки тоді люди повернулися до своїх домівок».

Source link