Тиск чи реальна загроза – ситуація з транзитом

У відповідь на заборону Литвою залізничного транзиту деяких товарів до області Калінінграда Росія обіцяє “дії із захисту своїх інтересів”. Чи дійсно Кремль загрожує країні-члену НАТО?

У Вільнюсі не виключають, що з боку Москви можуть наслідувати “гібридні операції”. Символічну солідарність продемонстрував кілька днів тому ключовий союзник – два F-35 Сполучених Штатів пролетіли над трьома балтійськими столицями.

Минулими вихідними Литва ввела заборону на транзит до Калінінграда через свою територію залізницею та низку товарів, які перераховані в четвертому пакеті санкцій Євросоюзу проти РФ. Серед них – чорні метали, сталь та вироби з них. Найближчими тижнями буде заборона перевезення цементу та алкоголю, з серпня – вугілля, а з грудня під забороною стане російська нафта.

У Росії рішення Вільнюса викликало вкрай різку реакцію, хоча про нього було відомо заздалегідь. Як і про те, що Литва не може відмовитись виконувати рішення Єврокомісії. Проте Кремль ігнорує роз’яснення литовського керівництва. Віргінію Умбрасене, тимчасову повірену у справах Литви в Росії, викликали у МЗС та вручили вимогу негайного зняття всіх обмежень. В іншому випадку, пригрозило Міністерство закордонних справ РФ, Москва “залишає за собою право на дії щодо захисту своїх інтересів”.

Що це? Підготовка до можливої ​​війни? Тим більше, на тлі недавніх ініціатив Євгена Федорова (про скасування рішення Держради СРСР від 1991 року про визнання незалежності Литви). Гінтаутас Мажейкіс, професор університету імені Вітовта Великого, вважає, що Москва цілком може готувати грунт для оголошення війни або блокади литовського порту Клайпеди. Протилежної думки дотримується Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас. Він називає російські загрози “висмоктаними з пальця” і зазначає: “Не втрачатимемо здатність відокремлювати дезінформацію та пропаганду від реальних можливостей”.

У дипломатичних колах у Вільнюсі зараз популярне одне з пояснень реакції Москви: Кремль тисне на Литву, щоб втягнути Євросоюз у переговори про транзит. Це, нібито, допоможе вирішити одразу три проблеми:

• підтвердити пропагандистську тезу про “несамостійність” Литви та інших країн Балтії;
• продемонструвати, що Євросоюз “змушений” говорити із Кремлем;
• відвернути увагу від вторгнення Росії до України.

Один із акредитованих у Литві західних дипломатів каже:

“Якщо так, то справа, швидше за все, обмежиться символічними акціями на кшталт відкликання визнання незалежності та, можливо, кібератаками. Путін не може не розуміти, що будь-яка спроба чинити військовий тиск на Вільнюс викличе жорстку реакцію НАТО. А для протистояння і з альянсом, і з Україною у нього просто нема ресурсів”.

Проте литовські військові і спецслужби стривожені ситуацією, що розвивається. В урядових колах пояснюють:

“У гібридній війні Росії проти НАТО головне завдання – не захопити більше території, а створити конфліктну ситуацію. Таку, за якої союзники виглядатимуть слабкими та роз’єднаними”.

Хоч би як закінчився конфлікт навколо заборони транзиту та санкцій, у Вільнюсі впевнені – у майбутньому Кремль знайде нові приводи знову перевірити на міцність єдність ЄС та НАТО.

США заявили у вівторок після того, як Росія стала загрожувати балтійській країні через транзитні обмеження, що твердо підтримують Литву і свої зобов’язання в рамках НАТО із захисту держав-членів. Представник Держдепартаменту Нед Прайс сказав. AFP:

“Ми підтримуємо наших союзників по НАТО і ми підтримуємо Литву. Зокрема, наша прихильність до п’ятої статті НАТО – мова про те, що напад на одного означатиме напад на всіх – це зобов’язання з боку Сполучених Штатів непорушне”.

Source link