Інтриги недавнього обміну. Чому в Росії спалахує скандал

Медик Юлія Паєвська (Тайра), яка потрапила в полон у березні, повернулася до України з обміну. На кого її поміняли і чому навколо цієї події виник скандал у Росії?

Розбиралося видання “Країна”, яка дізналася багато цікавого. Для початку трохи про те, хто така Тайра – для тих, хто не знає. Це відомий український волонтер, раніше – тренер з айкідо та дизайнер. Ось що вона сама розповідає про себе:

Як парамедик Юлія допомагала пораненим за часів Майдану, продовжила свою діяльність під час бойових дій на Донбасі, а потім служила за контрактом у ЗСУ (2018-2020 рр.). Разом зі своїм шпиталем вона знаходилась у Широкиному, під Маріуполем, а у 2021 році головком Залужний відзначив її нагородою “Слава та Честь”.

За часів АТО Юлія Паєвська (позивна Тайра) організувала волонтерську групу “Ангели Тайри”, за аналогією з “Ангелами Чарлі”, яка надавала медичну допомогу військовим. У 2014-2015 роках у ЗМІ з’являлися публікації, де її називали медиком Добровольчого українського корпусу “Правий сектор”.

Юлія була знайома з нинішнім радником голови Офісу президента Арестовичем і, як кажуть, саме він привів її у волонтерську діяльність, зробивши інструктором із тактичної медицини у своєму проекті “Народний резервіст”.

У лютому, після російського вторгнення, Тайра опинилася у Маріуполі. Шістнадцятого березня вона евакуювала з “Азовсталі” поранених, писали ЗМІ в Росії, і була затримана разом із водієм російськими військовими. Проте реальні обставини, за яких вона захоплена, досі не розкрито. Відеокадри, які записала сама Тайра, свідчать, що вона намагалася врятувати поранених російських солдатів, а також мирних жителів України.

До 20 травня не було жодної інформації про її місцезнаходження. Доти, поки не з’явилося відео Юлії, опубліковане агентством Associated Press. Протягом усього часу перебування у Маріуполі вона знімала його за допомогою нагрудної камери та просто дивом зуміла передати журналістам за день до затримання.

За перші два тижні війни вона зняла 256 гігабайт відео. 15 березня вона передала записи поліцейському, а той уже передав карту пам’яті журналістам Associated Press, які на той час були останніми журналістами у Маріуполі та вже мали виїжджати з міста. Картку даних розміром з ніготь великого пальця вивозили через 15 російських блокпостів.

Увага: відео 18+представлений контент може шокувати:

Після потрапляння в полон приблизно через тиждень Тайру показали в російських медіа, супроводжуючи коментарем, що вона «учасниця батальйону «Азов»». Після цього посипався негатив та звинувачення. Одне з них – нібито вбивство цивільних чоловіків і жінок, щоб, забравши їхніх дітей, вибратися з обложеного Маріуполя. Мало того, телеканал НТВ випустив фільм під назвою “Жінка на прізвисько Звір”.

Однак мало того, що звинувачення були бездоказні, навіть самі росіяни називали кампанію, що розгорнулася, повною вигадкою, порівнянною з горезвісним “розіп’ятим хлопчиком”.

І ось на тлі цього, за 3 місяці після затримання, президент України коротко, без подробиць, повідомив, що Юлія Паєвська вже вдома – її вдалося звільнити. У своєму відеозверненні 18 червня Юлія подякувала Зеленському за допомогу, а коментуючи своє звільнення, заявила, що весь час “вірила, що так і буде”.

А тим часом у Росії – скандал. Насамперед через те, що “затята націоналістка і вбивця” опинилася в Україні. Але є ще одна причина, пов’язана з корупцією. У РФ поцікавилися, в обмін на що було зроблено такий “подарунок”. Основна версія – Тайру обміняли за корупційною схемою на сина одного із соратників Кадирова. При цьому прихильники “спецоперації” почали обурюватися, чому “по-тихому відпустили націоналістку”, і ставити питання, чи не обміняють також “по-тихому” та інших “азовців”.

Обидві сторони не розповідали, кого обміняли Тайру. Спочатку ходили чутки, що на якихось важливих російських військових (можливо – льотчиків). Але в ці припущення багато хто не повірив, оскільки в цьому випадку про звільнення полонених було б заявлено російською стороною офіційно (як це було раніше, під час попередніх обмінів).

За іншою версією Тайра повернулася в Україну під час обміну “5 цивільних на 5 цивільних”. У ті ж дні про подібний обмін заявила українська влада, а Юлію Паєвську, як медика, могла записати цивільною особою. Кілька днів тому в російських телеграм-каналах з’явилася інформація про повернення з українського полону двох молодих 20-річних хлопців – з Тули та Оренбурга. Але вони явно “не тягнуть” на льотчиків.

У їхньому звільненні брав участь депутат Держдуми та перший заступник голови Комітету Держдуми з міжнародних справ Шамсаїл Саралієв, за дорученням Рамзана Кадирова. Офіційно повідомлялося, що хлопців звільнили “без обміну”. Але потім з’явилася версія, що й викликала пізніше гучний скандал.

Автором скандальної публікації стала Ірина Куксенкова, кореспондент російського Першого каналу. Вона повідомила, що в обмін на українського парамедика до Росії поїхав син помічника постпреду Кадирова у Криму. Більше того, за нього не лише видали Паєвську, а й… доплатили 25 мільйонів рублів. Журналістка вважає, що то була корупційна схема. Вона пише:

“Отже, за підсумками на сьогодні – трапилася схема (як на мене, корупційна), де Іса Хачукаєв та Мурад Саїдов визволяли затриманого в Україні Гриценка Адама Мурадовича (сина останнього). Ще на додачу до нього дали 25 мільйонів рублів”.

У відкритих джерелах легко знайти, що Іса Хачукаєв – постпред Чечні в анексованому Криму. Мурад Саїдов – його помічник. У березні чеченські ЗМІ повідомили, що 20-річного сина Саїдова викрали з його квартири в Україні спецслужби. Також повідомлялося, що Адам жив в Україні та був громадянином цієї країни. Тобто він явно не воював за Росію та не є військовополоненим. А незабаром і сам Адам дав інтерв’ю українським ЗМІ та заявив, що ніхто його не викрадав. І вкрай негативно відгукувався про Кадирова.

Якщо все ж таки його обміняли на Тайру, то, на думку росіян, які підтримують вторгнення в Україну, це справді скандал – обміняли якогось мажору, а не російського військового. Обурено висловився з цього приводу і Ігор Безлер, який нині живе в Криму, колишній командир “ДНР” у Горлівці:

“…Офіційно цього Мурада Саїдова (кримінальне погоняло “Суту”) представляють або як заступника представника голови Чеченської Республіки в РК та Севастополі, або як представника Фонду Ахмата Кадирова. Для Мурада Саїдова Мелітополь було фактично рідне місто. Аж до 2012 року він жив в ньому і вважався визначним представником кримінального світу Запоріжжя, який дивився: у 2012 році, після серії розборок, Саїдов був затриманий місцевими силовиками і депортований з України, який реально показав, що синок-мажор кримінального авторитету, що треться біля Іси Хачукаєва, ні дня не воював, важливіший за будь-якого російського льотчика, артилериста, танкіста чи мотострілка, що у полоні ” .

За кілька днів після початку скандалу, у понеділок, Кадиров і сам Мурад Саїдов дружно спростували чутки про обмін Тайри на сина останнього. Саїдов запевнив, що його син Адам Гриценко – громадянин України і досі “у полоні”. Але Ірина Куксенкова продовжувала наполягати на своїй версії:

“Тож позицію Мурада Саїдова ми почули і прийняли. Дай Бог, щоб було так. Але мої джерела, з якими я працюю двадцять років, продовжують стояти на своєму і стверджують, що питанням Адама Гриценка займався заступник начальника Головного управління розвідки України полковник Дмитро Усов , нібито він випустив Гриценка з-під варти у Запоріжжі після того, як Тайра опинилася в Україні…”.

А що ж із мільйонами, нібито виплаченими у процесі обміну? Якщо журналістка має рацію, то людей звільняють за гроші? Тобто навколо обміну полоненими встиг утворитись великий корупційний бізнес? І не можна виключити, що саме тому кожен обмін полоненими практично не супроводжується якоюсь детальною інформацією.

Скандал з обміном Тайри розкрив ще один досить важливий момент, пов’язаний із війною в Україні, – серйозні протиріччя між Кадировим та російськими структурами. Не складно зрозуміти, що головний удар розкрутки цього скандалу, в якому задіяні російські журналісти та телеграм-канали, пов’язані з силовиками, завдає саме на чолі Чечні.

Після вторгнення він перетворився на одну з топових фігур у Росії. Чеченці взагалі медійно активні, і, якщо новини брати лише із соціальних мереж, то виникає відчуття (особливо на початку війни), що в Україні переважно воюють чеченці. А Кадиров виступає головним “управлінцем” захопленими територіями. Саїдова, наприклад, називають стежить за Мелітополем.

Неважко здогадатися, що “головна” роль Кадирова у багатьох у Росії викликає, м’яко кажучи, роздратування. Звідси й гучний скандал. Безперечно, загальними зусиллями його скоро усувають. Але ж проблема залишиться? В який момент і з якою силою вона загостриться знову – залишається лише здогадуватися.

Чуток про те, на кого поміняли Тайру, достатньо. Але правда поки що недоступна, знає її лише вузьке коло задіяних у процесі. А поки що, про всяк випадок, командирів “Азова” перевели з ДНР до московського Лефортова.

Радник Офісу президента України Олексій Арестович затверджує.Кореспондент“, Що обміном Тайри займалися на найвищому рівні. В обмін на українського парамедика Київ передав Москві “когось знакового”, не уточнюючи, про кого йдеться. Про це радник Офісу президента розповів в інтерв’ю російському правозахиснику Марку Фейгіну у вівторок 21 червня Як говорить Арестович, є ймовірність того, що питанням займався особисто президент РФ Володимир Путін:

“Це рішення було прийнято на найвищому рівні. Путін взагалі, за моїми відчуттями та деякими даними, займається персонально кожним бранцем”.

При цьому він не підтвердив і не спростував інформацію росЗМІ, що це був син Кадирова. Проте зазначив: “Знакових (полонених, ред.) ми набрали достатньої кількості, і на них вдаються дуже серйозні обміни”.



Source link

Якісна журналістська робота не може бути безкоштовною, інакше вона стає залежною від влади або олігархів.
Наш сайт існує виключно за рахунок реклами.
Будь ласка вимкніть ваш блокувальник реклами, щоб продовжити читання новин.
З повагою редакція