The American Conservative: Україна не вартує ядерної війни

У міру того, як Росія повільно просувається вперед у жорстоких боях на сході України, дедалі частіше говорять про патову ситуацію або, можливо, навіть про повторення російської атаки на Київ.

На цьому фоні уряд Зеленського запитує у США та Європи дедалі досконалішу зброю. Але не виключено, що і його не вистачить – або момент уже втрачено. Мало того, що військові вантажі – мішень для російської атаки, то ця зброя ще потребує складної та тривалої підготовки. Більше того, хоч спочатку Москва і зазнала великих втрат, російські артобстріли поступово позбавляють Україну найпідготовленіших частин. Чи зможе Київ відбивати атаки Москви і надалі – велике питання.

Досі в центрі уваги Вашингтона та його європейських союзників було лише прискорене постачання зброї. Але польський політик Радослав Сікорський, колишній міністр оборони та закордонних справ, а нині депутат Європейського парламенту, запропонував радикальну альтернативу: забезпечити Україну ядерною зброєю. Сікорський сказав: “Оскільки Росія порушила Будапештський меморандум, я вважаю, що ми, Захід, маємо право передати Україні ядерні боєголовки.“.

Але його логіка є хибною. Будапештський меморандум від 1994 року регламентує відмову Києва від ядерної зброї, що дісталася із розпадом Радянського Союзу. У ньому відображено зобов’язання сторін “добиватися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з надання допомоги Україні”, якщо та зазнає нападу або загрози нападу ядерною зброєю. Ця обіцянка була спочатку безглуздою, оскільки єдиний потенційний агресор – Росія – має право вето і може паралізувати РБ ООН. І все ж таки Київ підписав цю угоду, цілком усвідомлюючи, що жодних серйозних гарантій безпеки вона не дасть.

Зараз Київ, напевно, шкодує, що розлучився з успадкованим ядерним арсеналом, хоча у нього й так не було оперативного контролю над ним. Зважаючи на прихильність Америки та особливо Європи до справи нерозповсюдження, навряд чи Україна зберегла б ядерну зброю за своєї інтеграції із Заходом. Наприклад, Індії розвиток її арсеналу коштував значних економічних витрат, поки адміністрація Джорджа Буша-молодшого не змирилася з реальністю і не прийняла Нью-Делі як ядерну державу.

Як би там не було, шанс України давно втрачено. Та ніхто й не пропонував Києву ядерну зброю напередодні російської кампанії – це напевно посилило б кризу і прискорило вторгнення Москви. Зробити це сьогодні, коли жахливий конфлікт уже вирує, значить перетворити його на справжню катастрофу.

У роки холодної війни ядерна зброя напевно допомогла запобігти повномасштабному конфлікту між США та СРСР. Проте якби між ними спалахнула війна, ядерна зброя, навпаки, значно збільшила б ризики. У сторони, що програла, виник би спокуса пустити його в хід, щоб відновити рівновагу. Усю холодну війну Вашингтон поступався за розмірами традиційних сил та загрожував ядерною зброєю у відповідь на вторгнення до Західної Європи. Тепер ситуація у відносинах між Америкою та Росією змінилася на прямо протилежну.

Індія та Пакистан були ядерними державами, коли вели три повномасштабні війни. Їхня здатність знищити один одного, можливо, запобігла четвертій: випробувавши ядерну зброю, сторони обмежилися тривалою перестрілкою в Кашмірі в 1999 році, відомою як Каргільська війна. Пакистанські провокації – зокрема, теракти в індійському парламенті у 2001 році та в Мумбаї у 2008 році – загрожують війною, проте ризик згладжується потенційною ядерною ескалацією.

Зрозуміло, щоб стати ядерною державою, однієї ядерної зброї Україні мало. Потрібні засоби доставки – літаки чи ракети, і навіть відповідна підготовка. І звичайно такий план непросто зберегти в таємниці. Москва може відповісти на превентивний ядерний удар, щоб не дати Україні розгорнути оперативні сили. Після виступу Сікорського спікер російської Думи В’ячеслав Володін попередив: “Сікорський провокує ядерний конфлікт у центрі Європи. Він не думає про майбутнє ні України, ні Польщі. У разі реалізації його пропозицій цих країн не стане, як і Європи”.

У будь-якому випадку ідея апріорі абсолютно безперспективна. З союзників ядерну зброю мають лише США, Франція та Великобританія. Еммануель Макрон намагається знайти дипломатичний вихід. Борис Джонсон не наважиться на ще більший ізгойство в Європі. А Джо Байден тільки-но повернувся з поїздки до Південної Кореї, де підтвердив рішучість Вашингтона позбавити Північну Корею ядерного потенціалу. Навіть польський уряд, задарма що суперничає з Прибалтикою у підбурюванні НАТО до війни, пропозиція Сікорського не підтримала.

І все ж таки одне те, що в минулому шановний політичний діяч хоче перетворити конфлікт на ядерну конфронтацію, наголошує, наскільки небезпечним став цей конфлікт. Так, події Москви були невиправдані. Проте спроба союзників зробити Україну переможцем, адже саме за це все частіше виступають її прихильники в Держдепартаменті, загрожує ескалацією з боку Росії.

Президент Володимир Путін просто не може собі дозволити програти, і у нього є для цього всі засоби, включаючи повну військову мобілізацію та можливість застосувати ЗМЗ, чи то хімічне, ядерне чи обидва одразу. На кону у Москви поставлено набагато більше, тому вона готова до великих витрат та ризиків. На карту ж США не поставлено нічого, що виправдовувало б ризик ядерного знищення Києва. І все-таки деякі політики готові ризикнути. Наприклад, на це пішли б сенатор Мітт Ромні (Mitt Romney) та Евелін Фаркас (Evelyn Farkas) з Інституту Маккейна, навіть якби Росія застосувала ядерну зброю проти когось ще. Це дуже безвідповідальна позиція ставить під загрозу майбутнє Америки.

Підтримка країн Заходу України зрозуміла, але не за рахунок безпеки США. Головний пріоритет адміністрації Байдена – це безпека Америки, її народу та території, її свободи та процвітання. Таким чином, насамперед мають бути спроби якнайшвидше покласти край бойовим діям в Україні. Чим довше вони продовжуються, тим сильніше постраждає сама Україна, і тим вища загроза для Європи та небезпека для Америки. І тим більше людей спокушаються навіженими ідеями, подібними до ідей Сікорського. Війна за участю ядерних держав – ідея справді жахлива.

Дуг Бендоу – старший науковий співробітник Інституту Катона. Колишній спеціальний помічник президента Рональда Рейгана

PS Багато військових експертів вважають, що рішення про початок війни з Україною, яку в РФ називають СЗГ, було ухвалено Путіним під враження інформації про розробку ядерної зброї в Україні. Досі незрозуміло, наскільки ця інформація була справжньою, як, втім, і інформація щодо розробок біологічної зброї в американських лабораторіях на території України.



Source link

Якісна журналістська робота не може бути безкоштовною, інакше вона стає залежною від влади або олігархів.
Наш сайт існує виключно за рахунок реклами.
Будь ласка вимкніть ваш блокувальник реклами, щоб продовжити читання новин.
З повагою редакція